09 березня 2017 року м. Київ К/800/6765/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги,
встановив :
26 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язати його здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням проведених виплат.
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 листопада 2016 року поновлено процесуальний строк звернення до суду та задоволено позов.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 99 цього Кодексу.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 05 травня 2016 року серія НОМЕР_1.
Виплату разової грошової допомоги до 05 травня ОСОБА_1 здійснено 13 квітня 2016 року у розмірі 920,00 грн шляхом перерахування коштів на його банківський рахунок в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк".
28 вересня 2016 року управлінням соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області позивачу видано довідку № 830 про здійснення йому виплати разової грошової допомоги до 5 травня у квітні 2016 року - 920 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та залишаючи адміністративний позов без розгляду на підставі статті 100 КАС України, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізнався 13 квітня 2016 року, коли на його банківський рахунок в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" було перераховано разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 920 грн, то звернувшись до суду з позовом 26 жовтня 2016 року позивач пропустив, встановлений частиною 2 статті 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав.
Разом з тим, обставини, які б перешкоджали позивачу звернутись до суду з цим позовом в межах строку, визначеного частиною 2 статті 99 КАС України, та становили об'єктивно непереборні обставин, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права звернення до суду, відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати це судове рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Зазначає, що дізнався про порушення свої прав (недоплата щомісячної разової грошової допомоги до 05 травня у 2016 році), коли отримав документальне підтвердження про здійснення виплати цієї допомоги у розмірі 920 грн - довідку № 830 від 28 вересня 2016 року.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга має містити обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права та як вони вплинули на правильність вирішення справи.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не навів підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак