73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
29.10.2009 Справа № 10/170-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства "Комерційна фірма "Волна-К"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна"
про стягнення 9783 грн. 56 коп.
за участю представників
позивача: Кривошеіна В.А. - директор,
відповідача: Кулік В.М. - юрисконсульт, дов. від 05.08.2009р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 9100 грн. заборгованості за поставлений товар, 116 грн. 86 коп. інфляційних втрат, 377 грн. 33 коп. пені та 104 грн. 31 коп. процентів річних.
Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 9100 грн. заборгованості за поставлений товар, 157 грн. 74 коп. пені та 45 грн. 63 коп. процентів річних. Проти решти позову заперечує, посилаючись на безпідставність нарахування інфляційних втрат та решти пені і процентів річних, у зв'язку з невстановленням сторонами строку оплати товару.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між сторонами укладено Договір №1/22 від 03.01.2006 р. (далі - Договір) відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу товар, а відповідач - розраховуватись за отриманий від позивача товар.
Позивач на підставі вказаного Договору поставив відповідачу товар загальною вартістю 9100 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВК-0000139 від 24.04.2009 р., №ВК-0000153 від 05.05.2009 р.
Відповідач за отриманий товар не розрахувався.
З копії договору наданої позивачем, вбачається, що термін оплати визначений п. 2.3. Договору, а саме відстрочка платежу по даному Договору не повинна перевищувати 14 календарних днів. Покупець здійснює оплату партії товару після її продажу через свою торгівельну мережу.
Проте, порядку визначення дати фактичної реалізації товару відповідачем сторонами в договорі не визначено.
За таких обставин суд дійшов висновку, що між сторонами не був встановлений строк виконання відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим до спірних правовідносин слід застосовувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач вимогу про оплату заборгованості викладену в претензії №28 від 20.07.2009 р. надіслав відповідачу 22.07.2009 р. Зазначена вимога отримана відповідачем 24.07.2009 р. отже, відповідач повинен був здійснити оплату товару у семиденний строк від дня отримання вимоги, тобто - до 31.07.2009р., чого зроблено не було.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення містить ст.193 ГК України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналіз вищевикладених обставин справи свідчить про те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань з оплати вартості отриманого товару. Доказів оплати товару суду не надано. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 9100 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.3. Договору встановлено, що порушення строків оплати встановлених в п. 2.3. даного Договору тягне за собою сплату покупцем на користь постачальника неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочки.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо вимог про стягнення пені інфляційних втрат та процентів річних, то суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, їх нараховано за період з 09.05.2009 р. по 30.06.2009 р. Проте, як встановлено вище, обов'язок по оплаті товару виник у відповідача лише з 24.07.2009 р. Отже, інфляційні втрати, які розраховані позивачем до 24.07.2009 р., до стягнення не підлягають як безпідставно нараховані.
Проценти річні та пеня відповідно до розрахунку доданому до заяви про уточнення позовних вимог нараховувались з 09.05.2009 р. по 30.09.2009 р. Враховуючи термін виконання відповідачем зобов'язання встановлений відповідно до ст. 530 ЦК України судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та пені за період з 01.08.2009 р. по 30.09.2009 р., сума яких становить 45 грн. 63 коп. та 157 грн. 74 коп. відповідно.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та процентів річних мають бути задоволені частково: до стягнення підлягає 45 грн. 63 коп. процентів річних та 157 грн. 74 коп. пені. В задоволені решти пені та процентів річних, а також інфляційних втрат має бути відмовлено.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (код ЄДРПОУ 21290781, вул. 40- річчя Жовтня, 31-А, м. Херсон, р/р 26009310039001 в ХФ АБ "Південний", м. Херсон, МФО 352640) на користь Приватного підприємства "Волна-К" (код ЄДРПОУ 33391582, вул. Радянська, 48, м. Херсон, р/р 26001870932191 в ХФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 352015) - 9100 грн. основного боргу, 45 грн. 63 коп. процентів річних та 157 грн. 74 коп. пені, 96 грн. 90 коп. витрат по сплаті державного мита та 224 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволені решти позову відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 03.11.2009 р.