73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.10.2009 Справа № 14/467-ПН-08
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 м.Херсон
до Фонду комунального майна м.Херсона
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - управління комунальної власності Херсонської міської ради м. Херсон
про визнання права на приватизацію та спонукання до вчинення певних дій
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважені особи ОСОБА_2, ОСОБА_3
від відповідача - голова фонду Житченко І.В.
від 3-ї особи - уповноважена особа Сотниченко В.В.
Приватний підприємець ОСОБА_1 (позивач по справі) звернулася з позовом до Фонду комунального майна м.Херсона (відповідач) та просить визнати за нею право на приватизацію шляхом викупу окремо розташованих будівель оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540,1 кв. м., які знаходяться за адресою Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9.
Крім того, позивач просить зобов'язати Фонд комунального майна м. Херсона включити окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540, 1 кв. м., за адресою: Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь приватного підприємця ОСОБА_1
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він, як орендар зазначених вище об'єктів, з дозволу орендодавця, за рахунок власних коштів, здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна вартість більш ніж 25% залишкової вартості майна, тому відповідно до ст. 51 Державної програми приватизації на 2000-2002роки отримав право на викуп майна. 25.09.2008року позивач звернувся до відповідача з заявою про включення орендованого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу на його користь, однак відповідачем безпідставно йому було відмовлено в задоволені заяви.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні суду 13.10.2009року.
Відповідач позовні вимоги не визнає, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що зазначені в позовній заяві об'єкти є об'єктами соціального розвитку оздоровчого напрямку, відносяться до об'єктів групи «Ж», відчуження яких здійснюється виключно конкурентними способами (аукціон, конкурс). Він зазначає, що відповідно до ч.3 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств»(малу приватизацію)» покупець має право звернутися з заявою про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації конкретним способом, але пропозиція щодо визначення конкретного способу приватизації не є обов'язковою для відповідача. Відповідач зазначає, що заява позивача від 25.09.2008року не оформлена належним чином, до неї не надавався аудиторський висновок на підтвердження здійснення поліпшень. Крім того відповідач вважає, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення Конституційного суду України від 13.12.2000року по справі 14-рп/2000 визначення способу приватизації відноситься до виключної компетенції Херсонської міської ради.
Представник третьої особи надав пояснення щодо предмету спору та зазначив, що згідно з умовами договору оренди від 09.03.2006року в оренду відповідачу передані окремі будівлі з метою їх використання для здійснення підприємницької діяльності - розміщення їдальні. Він також зазначив, що зазначені окремо розташовані будівлі є комунальною власністю, а передбачені кошторисом поліпшення орендованого майна були погоджені з заступником міського голови Д.А.Калюжним, який одночасно є і начальником управління комунальної власності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.
Відповідно до договору оренди №1056 від 09.03.2006року, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 (позивач по справі) та управлінням комунальної власності (третя особа), в користування позивача на умовах оренди передано комунальне майно - окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540,1 кв. м., які знаходяться за адресою Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9.
Майно передавалося позивачу для здійснення підприємницької діяльності - розміщення їдальні.
Строк дії договору відповідно до пункту 11.1 сторони узгодили з 09.03.2006року по 09.03.2009року та продовжили термін його дії до моменту приватизації об'єкту. Таким чином і на момент розгляду справи позивач продовжує використовувати передане йому майно на умовах оренди.
Пунктом 2 ст.27 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" від 10.04.1992року (зі змінами і доповненнями) передбачено, що у випадку, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за узгодженням з орендодавцем поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
У відповідності з вказаною нормою Закону, пунктом 6.2 договору оренди від 09.03.2006року сторони узгодили, що орендар має право з дозволу орендодавця, вносити до складу орендованого майна зміни, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, що зумовлює підвищення його вартості. Крім того, пунктом 11.3 договору оренди від 09.03.2006року зазначено, що поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів з дозволу орендодавця, компенсуються при приватизації об'єкта орендарем.
Таким чином, при укладенні договору оренди комунального майна №1056 від 09.03.2006року орендар і орендодавець узгодили порядок здійснення поліпшень та відшкодування вартості поліпшень орендованого майна в разі його приватизації орендарем.
Матеріалами справи підтверджується, що орендар в установленому порядку узгодив з орендодавцем проведення поліпшень, що підтверджується кошторисом на капітальний ремонт орендованих приміщень на загальну суму 56034грн.00коп., а також додатковим кошторисом на капітальний ремонт орендованих приміщень на загальну суму 94643грн.00коп., узгодженими з заступником міського голови, начальником управління комунальної власності Д.А.Калюжним та начальником УКБ Херсонської міської ради. В.В.Карауш.
Факт здійснення позивачем ремонтно-будівельних робіт орендованого майна за рахунок власних коштів підтверджується: аудиторськими висновками від 04.03.2008року та від 17.03.2008року; договором підряду №17 від 23.04.2007року, укладеним між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватною фірмою «Оттиск»; актом виконаних робіт №1 за травень 2007року від 31.05.2007року; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 31.05.2007року; актами приймання виконаних робіт за червень 2007року; довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2007року; платіжними дорученнями №209 від 06.07.2007року на суму 30000 грн.00коп., № 255 від 23.07.2007 року на суму 30000 грн.00коп. та №289 від 16.08.2007року на суму 30000грн.00коп.
Вартість майна значно збільшилась у зв'язку із здійсненням орендарем за рахунок власних коштів невід'ємних поліпшень на загальну суму 81858грн.00коп., що також підтверджується аудиторськими висновками від 04.03.2008 року № 04/05 та від 17.03.2008року №05/05.
Статтею 51 Закону України «Про Державну програму приватизації» на 2000-2002роки встановлено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартість яких складає не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Фонд державного майна України, Верховна Рада АРК, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності АРК та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення орендованого майна до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
Згідно з наданими до справи доказами 25 вересня 2008 року позивач зареєстрував у Фонді комунального майна м. Херсона за вхідним №1193, заяву з передбаченими законом додатками, про включення переліченого вище орендованого майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу на користь приватного підприємця ОСОБА_1.
Листом від 03.10.2008 року за №1179 відповідач направив на адресу позивача відповідь, у якій зазначив, що оскільки перелічені у зверненні окремо розташовані будівлі оздоровчого табору є об'єктами групи «Ж», їх відчуження можливе лише на аукціоні або за конкурсом, а тому Фонд не може виносити на розгляд міськради питання щодо включення зазначених у зверненні об'єктів до програми відчуження шляхом викупу.
Частиною 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з цим законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про Фонд комунального майна міста Херсона, затвердженого рішенням Херсонської міської ради від 16.08.2002 року №67, відповідач є органом приватизації, створеним Херсонською міською радою та має статус юридичної особи. Пунктом 3.6. Положення про Фонд передбачено формування та подання на затвердження міської ради переліків об'єктів приватизації, що перебувають у комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом чи шляхом викупу, іншими способами згідно з чинним законодавством.
Статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» визначено, що викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації: не проданих на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».
Порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації встановлено наказом Фонду державного майна України від 30 липня 1998 року № 1511 «Про затвердження Положення про порядок визначення та застосування способів приватизації щодо об'єктів малої приватизації», яким затверджено відповідне Положення.
Пунктом 1.1. Положення визначено, що воно регламентує порядок застосування способів приватизації об'єктів малої приватизації (крім об'єктів групи Д), передбачених Державною програмою приватизації, Законами України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», та порядок приватизації об'єктів малої приватизації.
Пунктом 2.1. зазначеного Положення передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів малої приватизації, які перебувають, відповідно, у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності та підлягають: продажу на аукціоні; продажу за конкурсом; викупу.
Із аналізу вищезазначених норм права вбачається, що позивач набув право на приватизацію спірних, окремо розташованих будівель, і його право відповідно до ст.16 ЦК України підлягає судовому захисту.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві від 22.12.2008року не відповідають вимогам закону та спростовуються матеріалами справи з урахуванням наступного.
Згідно ч.4 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» подана покупцями заява повинна містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта (інших реквізитів не зазначено). Твердження відповідача про неналежне оформлення заяви не відповідає дійсності, оскільки відповідач не зазначив, які саме порушення щодо подання заяви були допущені позивачем.
Також, згідно приписів зазначеної норми закону, форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. Органом приватизації комунального майна м. Херсона є відповідач, але доказів затвердження форми заяви ним не надано. Якщо форма заяви не затверджена, то така заява може бути подана у вільній формі, так як чинне законодавство не містить норми, яка забороняє подавати заяву вільної форми за відсутності затвердженої форми заяви.
Не обґрунтовано відповідачем належними засобами доказування і посилання на те, що відчуження орендованого майна повинно відбуватись тільки на конкурентних засадах, так як відповідач вважає зазначені будівлі об'єктами групи «Ж».
Згідно статті 5 Закону України «Про Державну програму приватизації» до об'єктів групи «А» відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств, а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.
До об'єктів групи «Ж» відносяться, незалежно від вартості, об'єкти охорони здоров'я, освіти, культури, мистецтва та преси, фізичної культури і спорту, телебачення та радіомовлення, видавничої справи, а також об'єкти санаторно-курортних закладів, профілакторії, будинки і табори відпочинку (за винятком об'єктів санаторно-курортних закладів і будинків відпочинку, які перебувають на самостійних балансах), у тому числі об'єкти соціально-побутового призначення, що перебувають на балансі підприємств, у разі їх не включення до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується, крім об'єктів, які не підлягають приватизації відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна».
Таким чином, відповідно до зазначеної норми закону, до об'єктів групи «Ж»відносяться об'єкти за наявності таких умов: не включення об'єкта що приватизується до складу майна, що передається в комунальну власність або приватизується та віднесення його до таборів відпочинку, а не до оздоровчих таборів. Спірне ж майно не відповідає вказаним вимогам, так як окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця є комунальним майном, вони включені до складу майна, що передавалося в комунальну власність під час передачі від державної до комунальної власності і передавалося в оренду позивачу як комунальне майно, власником якого відповідно до свідоцтва на право власності від 29.11.2004року №267705 є Херсонська міська комунальна громада.
Представник третьої особи в засіданні суду підтвердив, що в оренду позивачу передавався не цілісний майновий комплекс оздоровчого табору, а окремо розташовані будівлі і вони не використовуються як оздоровчі об'єкти. Він також пояснив, що зазначене в договорі майно є комунальною власністю, про що чітко зазначено в пункті 2.2 договору оренди від 09.03.2006року.
До того ж, згідно статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»№ 2269 від 10.04.1992 р., цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.
Виходячи з зазначеного визначення, відповідач фактично надав позивачу в оренду індивідуально визначені та окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця, а не цілісний майновий комплекс, без надання йому земельної ділянки та без складання розподільчого балансу. Підтвердженням того, що орендоване майно не є цілісним майновим комплексом є також і той факт, що об'єкт наданий в оренду не одному суб'єкту підприємницької діяльності, а двом.
Слід також зазначити, що згідно із Законом України це надано визначення дитячого закладу оздоровлення та відпочинку. Згідно із цим законом це - постійно або тимчасово діючий, спеціально організований або пристосований заклад, призначений для оздоровлення, відпочинку, розвитку дітей, що має визначене місце розташування, матеріально-технічну базу, кадрове забезпечення та технології для надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітей відповідно до державних соціальних стандартів надання послуг з оздоровлення та відпочинку.
Відпочинок в понятті зазначеного закону - комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей, що здійснюється в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку дітей протягом відпочинкової зміни.
Законом надано також поняття оздоровлення, як комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.
Наданими позивачем доказами підтверджується, що окремо розташовані будівлі, зазначені в договорі оренди, використовуються ним, як їдальня, для надання послуг харчування фізичним та юридичним особам, з якими позивачем укладено договори оренди. Ніяких заходів соціального, виховного, медичного та спортивного характеру, направлених на відпочинок та оздоровлення дітей, поліпшення та зміцнення їх фізичного та психічного стану в зазначених об'єктах не здійснюється.
Крім того, в газеті «Херсонський Вісник» № 11 (972) від 19 березня 2009 р. було опубліковано інформацію щодо проведення конкурсу на право оренди комунального майна, яке належить Херсонській міській територіальній громаді. Згідно з цим оголошенням в оренду пропонувалося індивідуально визначене майно, а саме - окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця: склади літ. Е, П, И, Г, В, З, О, гараж літ. Б, їдальня літ. А в м.Скадовськ по провулку Нічика № 9.
Таким чином, ні власник майна, ні орендодавець за договором оренди від 09.03.20006 року не розглядали і не розглядають об'єкт переданий в користування позивача на умовах оренди, як цілісний майновий комплекс чи заклад відпочинку або оздоровлення.
Жодних доказів на підтвердження статусу цілісного майнового комплексу або віднесення до групи «Ж» окремо розташованих будівель оздоровчого табору ім. І. Голубця відповідачем не надано.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона в господарському процесі повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено жодними засобами, в розумінні статті 32 ГПК України, що орендовані позивачем окремо розташовані будівлі колишнього оздоровчого табору є цілісним майновим комплексом та відносяться до оздоровчих об'єктів або таборів відпочинку, що вони не включені до майна, яке передавалося до комунальної власності, а відтак і не доведено, що вони відносяться до об'єктів групи «Ж» та підлягають приватизації виключно конкурентним способом (аукціон, конкурс).
Таким чином, окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540, 1 кв. м., за адресою: Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9 не є об'єктами групи «Ж», а відносяться до об'єктів групи «А», тому вони підлягають приватизації шляхом викупу.
Відхиляються судом і посилання відповідача щодо відсутності згоди орендодавця на здійснення поліпшень об'єкту оренди.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статті 51 Закону України «Про Державну програму приватизації» погодження на здійснення поліпшень орендованого майна надається орендодавцем.
Згідно пункту 3.1 Положення про управління комунальної власності Херсонської міської ради, затвердженого рішенням Херсонської міської ради №53 від 28.07.2006року, управління здійснює функції орендодавця від імені територіальної громади міста.
Відповідно до договору оренди від 09.03.2006року орендодавцем виступає управління комунальної власності в особі його начальника. Кошториси на капітальний ремонт об'єктів оренди погоджені саме з заступником міського голови, який за посадою є начальником управління комунальної власності Херсонської міської ради. Отже, саме управління комунальної власності, в особі його начальника, є органом з яким належить погоджувати здійснення поліпшень, що і було зроблено позивачем.
Слід зазначити, що ні чинним законодавством, ні договором оренди не передбачено конкретної форми погодження щодо поліпшень орендованого майна. На письмових кошторисах наявні підписи уповноваженої особи орендодавця, а отже погодження на проведення поліпшень було надано саме орендодавцем.
Викладені у відзиві відповідача посилання на неподання позивачем аудиторського висновку при зверненні з заявою, не заважало відповідачу витребувати його додатково.
До того ж, відповідно до п.2.2. Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 377 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.03.2004року за №343/8942, аудиторський висновок є одним із підтверджувальних документів для ідентифікації поліпшень та їх фінансування. Відсутність аудиторського висновку може лише перешкоджати проведенню ідентифікації поліпшень майна, але ніяк не є підставою для відмови включення об'єкту до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, оскільки виключний перелік підстав відмови у приватизації визначений частиною 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)». Неподання аудиторського висновку під час подання заяви покупця не зазначено, як підстава відмови у приватизації.
Статтею 11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що укладенню договору оренди повинна передувати оцінка об'єкту оренди.
У відповідності до цієї норми спірні нерухомі об'єкти були оцінені. Оцінка об'єктів оренди перед орендою визначає їх ринкову вартість.
Таким чином, ринкова вартість визначається тільки перед орендою об'єкту, а не для отримання згоди на внесення об'єкту до переліку об'єктів, які підлягають приватизації. Для отримання згоди необхідне визначення залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення), щодо якої позивачем були надані відповідні документи.
Отже, проведення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна вартістю не менше ніж 25% залишкової вартості за згодою орендодавця (затвердження кошторисів) підтверджується доказами, які наявні в справі.
На підставі вищевикладеного, відмова відповідача щодо включення орендованого позивачем за договором оренди від 09.03.2006року майна до переліку об'єктів, які підлягають приватизації на користь позивача, не ґрунтується на вимогах закону, тому судом задовольняються позовні вимоги в частині визнання за позивачем права на приватизацію та зобов'язання відповідача включити до переліку об'єктів, які підлягають приватизації на користь приватного підприємця ОСОБА_1 окремо розташованих будівель оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540, 1 кв. м., які знаходяться за адресою Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000року №14-рп/2000 зазначено, що положення частин 3, 5 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств» слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне майно до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб. Доцільність же застосування того чи іншого способу приватизації, який пропонує покупець не є обов'язковим для органів, які визначають переліки об'єктів малої приватизації і визначається цим органом самостійно.
Відповідно до п.30 ч.1 ст. 26, ч.6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності та включення до програми відчуження об'єктів з визначенням способу приватизації, а саме -викупу, є виключною компетенцією Херсонської міської ради, та зазначається при затвердженні радою переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
З урахуванням зазначеного рішення Конституційного Суду України, констатуючи право позивача на пріоритетний (пільговий) викуп орендованого ним майна, у зв'язку із здійсненням ним за рахунок власних коштів за згодою орендодавця невідокремлених поліпшень орендованого майна вартістю не менше як 25% залишкової вартості майна, а також той факт, що орендоване майно не відноситься до об'єктів групи «Ж», суд в той же час відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача в частині встановлення способу приватизації майна конкретним способом -викупом, оскільки встановлення способу приватизації не є обов'язковим для Фонду, а відноситься до виключної компетенції Херсонської міської Ради, якою визначається той чи інший спосіб приватизації при затвердженні переліку об'єктів, які підлягають приватизації.
На підставі викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі вищезазначених норм права, керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати за приватним підприємцем ОСОБА_1 право на приватизацію окремо розташованих будівель оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540, 1 кв. м., які знаходяться за адресою Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9.
3.Зобов'язати Фонд комунального майна м. Херсона включити окремо розташовані будівлі оздоровчого табору ім. І. Голубця, а саме: склади літ. Е, літ. П, літ. И, літ. Г, літ. В, літ. З, літ. О, гараж літ. Б, їдальня літ. А загальною площею 540, 1 кв. м., за адресою: Херсонська область м. Скадовськ провул. Нічика № 9 до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1).
4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.
5. Стягнути з Фонду комунального майна м. Херсона м. Херсон проспект Ушакова № 37 ідентифікаційний код -25900093 на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 - 85грн.00коп. витрат по оплаті державного мита та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України і підписано 29.10.2009року.