73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
27.10.2009 Справа № 10/58-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковіській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго"
до Приватного підприємства "Жилсервіс"
про стягнення 343277 грн. 84 коп.
за участю представників
позивача: Руденко О.В. - юрисконсульт, дов. № 07/1531-09 від 02.01.09р.;
відповідача: Кізима І.В. - представник, дов. від 16.03.2009р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.
Справу розглянуто за межами встановленого статтею 69 ГПК України строку за клопотанням сторін (а.с. 63, 75 том 3).
Позивач звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача 297492 грн. 53 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 23473 грн. 38 коп. пені, 19337 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 2974 грн. 92 коп. процентів річних.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем безпідставно нараховувалась плата за електроенергію спожиту електроустановками відповідача, які фактично не працювали (ліфти).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
Між сторонами укладений Договір про постачання електричної енергії №364 від 23.09.2004 року (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач - своєчасно та в повному обсязі розраховуватись за спожиту електричну енергію.
Як вбачається з актів приймання-передачі активної електроенергії (а.с. 123-131 том 1) за період з січня 2007 року по жовтень 2008 року відповідачем було спожито активної електроенергії вартістю 1170271 грн. 27 коп.
Для оплати вартості активної електричної енергії відповідачу щомісячно вручались рахунки (а.с. 41-106 том 1), про що свідчить підпис на них уповноважених представників відповідача.
Відповідно до п. 3 Додатку №2 до Договору рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 днів від дня отримання споживачем рахунка постачальника електричної енергії.
Проте, відповідач вартість електричної енергії спожитої в період з січня 2007 р. по жовтень 2008 р. оплатив частково в сумі 948226 грн. 52 коп.
Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість по оплаті спожитої електричної енергії в сумі 222044 грн. 75 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають частковому задоволенню - до стягнення підлягає 222044 грн. 75 коп. заборгованості за спожиту в період з січня 2007 р. по жовтень 2008 р. активну електричну енергію. В задоволені решти позовних вимог в частині стягнення основного боргу має бути відмовлено, оскільки заявлені безпідставно.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми позивачем було нараховано відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання 19337 грн. 01 коп. інфляційних втрат та 2974 грн. 92 коп. процентів річних.
Проте, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог про стягнення суми основного боргу судом здійснено перерахунок інфляційних втрат та процентів річних, розмір яких становить 14432 грн. 91 коп. і 2220 грн. 44 коп. відповідно.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 та ч. 6 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 5 додатку №2 до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань перед позивачем, нараховано 23473 грн. 38 коп. пені. Дана сума судом також зменшена при перерахуванні відповідно до суми основного боргу, що підлягає до стягнення. За здійсненим судом розрахунком сума пені становить 17506 грн. 02 коп.
За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення підлягає 222044 грн. 75 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, 17506 грн. 02 коп. пені, 14432 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 2220 грн. 44 коп. процентів річних. В задоволені решти позовних вимог має бути відмовлено, оскільки їх заявлено безпідставно.
Заперечення відповідача з посиланням на те, що електроустановкзи відповідача, а саме ліфти фактично деякий час не працювали судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не надані суду акти, що складались уповноваженою комісією за певний період з приводу простою ліфтів.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Жилсервіс" (код ЄДРПОУ 31848870, вул. Патона, 4а, р/р 26005301800285 в ХФ АК Факторіал банк, МФО 352781) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія" "Херсонобленерго", вул. Пестеля, 5, м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638:
- на рахунок зі спеціальним режимом використання 26036300020852 у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457 - 222044 грн. 75 коп. основного боргу;
- поточний рахунок 26001007597201 у ВАТ "СведБанк" у м. Києві, МФО 300164 - 17506 грн. 02 коп. пені, 14432 грн. 91 коп. інфляційних втрат, 2220 грн. 44 коп. процентів річних, 2562 грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита та 88 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволені решти позову відмовити.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.І. Александрова