Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" жовтня 2009 р. Справа № 40/283-09
вх. № 8554/4-40
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з*явився відповідача - Лизогуб Р.Ю., дов. № 1-ЮР від 01.10.2009 року
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПІДНЯТА ЦІЛИНА", с. Стариця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОПРИНТ", м. Харків
про визнання недійсними договорів
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, що знаходиться Харківська область, Вовчанський район. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що майно, яке було передано ним на підставі вказаних договорів, належало йому на підставі рішення Господарського суду Харківської області №29/125-09 від 26 березня 2009 року. Це рішення було скасовано Вищим господарським судом України 23 червня 2009 року, що на думку позивача тягне за собою неможливість розпорядження таким майном та недійсність заключених договорів купівлі-продажу.
Представник позивача у судове засідання не з*явився, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідач у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує, у наданій зустрічній позовній заяві просить суд визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОПРИНТ" добросовістним набувачем та визнання за ним права власності на майно. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що на момент здійснення правочинів з купівлі-продажу майна між позивачем за зустрічним позовом та відповідачем за зустрічним позовом останньому на законних підставах належало право власності на майно, відповідно позивач за зустрічним позовом не знав та не міг знати про те, що відповідач за зустрічним позовом може бути позбавлений права власності на майно. Крім того, на думку позивача за зустрічним позовом відповідач за зустрічним позовом мав законні підстави розпоряджатися вказаним майном на підставі рішення співвласників майна колишнього КСП ім. Мічуріна. Враховуючи, що згідно статті 60 Господарського процесуального кодекса України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, суд приймає зустрічний позов відповідача як такий, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з його урахуванням.
Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, судом встановлено наступне.
17 червня 2009 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом були заключні такі договори купівлі-продажу: №979, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю механічної майстерні літ. А-1; №982, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю корівника літ. А-1; №985, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю гаража літ. Г-1; №989, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю корівника бр.№2, ніжній, літ. А-1; №992, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю кормоцеху бр.№2 літ. А-1; №995, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю контори-столової літ. А-1; №998, за яким позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом у власність будівлю корівника бр.№2 верхній, літ. А-1.
Згідно вказаних договорів позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом прийняв у власність перелічене нерухоме майно. Відповідно до умов вказаних договорів, право власності позивача за первісним позовом належало йому на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі №29/125-09 від 26 березня 2009 року. При вчиненні вказаних правочинів сторони досягли згоди з усіх суттєвих умов, встановлених для договорів купівлі-продажу, вказані договори вчинені в письмовій формі, посвідчені нотаріально; також 18 червня 2009 року була здійснена державна реєстрація у Державному реєстрі правочинів. Станом на день заключення вказаних договорів позивач за первісним позовом мав належним чином оформлене право власності на вказане нерухоме майно. Рішення Господарського суду Харківської області №29/125-09, згідно з яким відповідач був власником майна, набрало чинності та діяло на момент підписання договорів. Таким чином суд доходить висновку про те, що на день підписання договорів позивач за первісним позовом був належним власником майна та мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для здійснення відповідних правочинів; зміст вказаних право чинів не суперечить вимогам чинного законодавства.
Крім того, вивчивши письмові докази, які є в матеріалах справи, суд встановив, що майно, яке було продано позивачем за первісним позовом відповідачу за первісним позовом, раніше належало на праві часткової сумісної власності фізичним та юридичним особам - співвласникам майна колишнього КСП ім. Мічуріна. Відповідно до заключених у 2008-2009 роках з громадянами - співвласникам майна колишнього КСП договорів купівлі-продажу часток в майні КСП ім. Мічуріна, позивач за первісним позовом набув права часткової спільної власності у майні колишнього КСП ім. Мічуріна на суму 352 755, 00 гривень. 20 березня 2009 року було проведено засідання комісії з реформування та урегулювання майнових відносин КСП ім. Мічуріна. Згідно з рішенням комісії, позивачу за первісним позовом у власність було передано: будівлю механічної майстерні літ. А-1; будівлю корівника літ. А-1; будівлю гаража літ. Г-1; будівлю корівника бр.№2, ніжній, літ. А-1; будівлю кормоцеху бр.№2 літ. А-1; будівлю контори-столової літ. А-1; будівлю корівника бр.№2 верхній, літ. А-1.
Факт проведення комісії підтверджений Протоколом № 3 від 20 березня 2009 року, який є в матеріалах справи. 27 березня 2009 року були проведені загальні збори пайщиків кол. КСП ім. Мічуріна. На загальних зборах було прийнято рішення затвердити рішення майнової комісії про виділення майна позивачу за первісним позовом. Факт проведення загальних зборів підтверджений Протоколом загальних зборів від 27 березня 2009 року, який є в матеріалах справи.
На думку суду, процедура виділу майна колишнього КСП ім. Мічуріна в натурі біла проведена у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 362 Цивільного кодексу України власник частки у спільній частковій власності має право на виділ такої частки в натурі. Відповідно до Типового положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектора економіки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №177 від 28 лютого 2001 року, вказана комісія має право вносити пропозиції загальним зборам пайщиків такого підприємства про виділ на передачу у власність власникам паїв конкретних об'єктів та передачі їх у власність. При цьому загальні збори пайщиків мають право затвердити чи відмовити в затвердженні рішень майнової комісії. Рішення загальних зборів підлягають нотаріальному посвідченню. Таким чином, позивачем за первісним позовом при виділенні в натурі належної йому частки в майні колишнього КСП ім. Мічуріна були дотримані всі вимоги чинного законодавства України; суд вважає, що збори майнової комісії КСП ім. Мічуріна від 20 березня 2009 року та загальні збори пайщиків КСП ім. Мічуріна від 27 березня 2009 року є правомочними та такими, які проведені у відповідності до норм законодавства.
Таким чином, суд доходить висновку про те, що вимоги позивача за первісним позовом є необґрунтованими. Суд встановив, що станом на 17червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ПІДНЯТА ЦІЛИНА" мала законне та належним чином зареєстроване право власності на частку майна колишнього КСП ім. Мічуріна; таке право власності підтверджено з одного боку рішенням Господарського суду Харківської області №29/125-09 від 26 березня 2009 року, яке станом на 17 червня 2009 року було чинним, а з другого боку підтверджено рішенням комісії з реформування та урегулювання майнових відносин КСП ім. Мічуріна від 20 березня 2009 року, яке затверджене загальними зборами пайщиків колишнього КСП ім. Мічуріна. Відповідно, відсутні будь-які підставі вважати, що зміст правочинів від 17 червня 2009 року, згідно з якими позивач за первісним позовом передав, а відповідач за первісним позовом прийняв у власність перелічене вище нерухоме майно, суперечить вимогам закону; крім того суд вважає, що позивач за первісним позовом при вчиненні правочинів від 17 червня 2009 року мав достатній обсяг цивільної дієздатності. А відповідно, нема законних підстав для визнання вказаних договорів недійсними.
Що стосується зустрічного позову відповідача за первісним позовом, суд вважає його задовольнити. На думку суду, позивач за зустрічним позовом на законних підставах набув права власності на майно згідно з договорами купівлі-продажу №№979, 982, 985, 989, 992, 995, 998. Позивач за зустрічним позовом не знав та не міг знати про зміну обставин, які можуть вплинути на права відповідача за первісним позовом. Враховуючі ту обставину, що скасування рішення господарського суду Харківської області №29/125-09 від 26 березня 2009 року, яке станом на 17 червня 2009 року було чинним, не вплинуло на рішення майнової комісії КСП ім. Мічуріна від 20 березня 2009 року та на рішення загальних зборів співвласників майна КСП ім. Мічуріна від 27 березня 2009 року, суд вважає, що право власності на нерухоме майно за вказаними договорами позивач набув на законних підставах.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом є не обґрунтованими, не доведеними документально та такими, що не підлягають задоволенню. Суд також вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Госпордарського процесульного кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на позивача за первісним позовом. Приймаючи до уваги, що позивач за зустрічним позовом не наполягає на стягненні з відповідача за зустрічним позовом судових витрат, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 16, 203, 215, 328, 364, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити повністю.
Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОПРИНТ" добросовісним набувачем права власності за договорами купівлі-продажу нерухомого майна №№979, 982, 985, 989, 992, 995, 998. від 17 червня 2009 року.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ФЛЕКСОПРИНТ", м. Харків, пр. Гагаріна, 244, кв. 58, код ЄДРПОУ 31149095, право власності на таке майно:
Коровник бр. №2 верхній, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка, 350-Д
Гараж, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Д
Механична майстерня, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Е
Склад паливно-мастильних матеріалів, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 80-В
Кормоцех бр. №2, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка, 350-Б
Контора-їдальня, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Спартака, 446
Коровник бр. №2 нижній, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка, 350-В
Коровник бр. №2 цеглян.., Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка, 350-Г.
Повний текст рішення підписаний 28.10.2009 року
Суддя