Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"28" жовтня 2009 р. Справа № 55/183-09
вх. № 5207/5-55
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Луніна Н.П.
відповідача - Гриценко Т.В.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-МАН", м. Дніпропетровськ
до Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків
про стягнення 295082,03 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-МАН", м. Дніпропетровськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків, 233121,95 грн. заборгованості, 1724,42 грн. 3% річних, 56235,66 грн. пені та судових витрат, зокрема 4000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 02/01-09 від 09.02.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 липня 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20 липня 2009 р.
16 липня 2009 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що на момент подачи позову до суду не настав строк виконання відповідачем свого обов"язку з оплати поставленої продукції, у зв"язку з тим, що позивач не надав відповідачеві повного пакету супровідних документів, а саме сертифікати якості, рахунки та податкові накладні на поставлений товар.
16 липня 2009 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.
17 липня 2009 р. позивач надіслав до господарського суду Харківської області заяву про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 липня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 03 серпня 2009 р.
03 серпня 2009 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України, у зв"язку з необхідністю надання додаткових документів.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 серпня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 21 вересня 2009 р.
21 вересня 2009 року відповідач надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю прибути у призначене судове засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 вересня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 12 жовтня 2009 р.
12 жовтня 2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 223121,95 грн. основного боргу, 1724,42 грн. 3% річних, 56235,66 грн. пені, 4000 грн. витрат на оплату послуг адвоката та судових витрат.
Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.
В судовому засіданні 12 жовтня 2009 р. було оголошено перерву до 28 жовтня 2009 р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував уточнені позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримував викладене у відзиві.
Представники сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.
У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.
09 лютого 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-МАН", м. Дніпропетровськ (далі позивач) та Закритим акціонерним товариством "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків (далі відповідач) було укладено договір поставки № 02/01-09, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався відвантажити, а відповідач ,в свою чергу, на умовах цього договору прийняти та оплатити продукцію, найменування, ціна та кількість якої зазначені в специфікації №1, яка є невід"ємною частиною цього договору та може бути змінена тільки за взаємним узгодженням сторін. Пунтом 5 договору передбачені умови оплати, а саме відповідач здійснює за цим договором авансовий платеж у розмірі 20% від загальної суми договору, що складає 65563,90 грн.; кінцевий розрахунок за фактично відвантажену продукцію здійснюється напротязі 20-ти банківських днів після відвантаження продукції у розмірі 80% від вартості відвантаженої продукції. Пунктом 8.4 договору передбачена відповідальність відповідача, а саме за необгрунтовану відмову або прострочку оплати згідно п. 5 цього договору, останній сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, діючої в період, за який сплачується пеня. Пунктом 11.4 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов"язань або його розірвання у встановленому порядку.
Сторонами до договору була також складена специфікація № 1, в якій зазначено найменування товару, характеристика, ціна та загальна сума.
На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 335143,49 грн., що підтверджується видатковими накладними № 27 від 12.02.09 р., № 32 від 17.02.09 р. та № 35 від 18.02.09 р., які підписані обома сторонами та скріплені печатками. В зазначених накладних вказано договір№02/01-09 від 09.02.2009 року, що підтверджує те, що поставка за накладними, які додано до позову здійснювалась саме на виконання умов вказаного договору.
З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей № 1 від 11.02.09 р. та № 6 від 18.02.09 р., які видані на отримання цінностей від Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервіс-МАН".
Як було вищевказано, сторони у договорі чітко узгодили порядок оплати- кінцевий розрахунок за фактично відвантажену продукцію здійснюється напротязі 20-ти банківських днів після відвантаження продукції у розмірі 80% від вартості відвантаженої продукції.
Позивач вказує на те, що відповідач товар отримав, проте сплатив за нього лише частково : 12.02.2009 року було сплачено кошти у сумі 65583,89 грн.; 16.03.2009 року було сплачено грошові кошти у сумі 21457,65 грн.; 15000 грн. -було сплачено 19.05.2009 року;
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 139/4 від 06.04.09 р., в якій просив погасити заборгованість станом на 06.04.09 р., що підтверджується належним чином засвідченою копією поштового чеку.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач своїм листом вих. № 428 від 30.04.09 р. запропонував позивачеві врегулювати кредиторську заборгованість шляхом розгляду питання щодо погашення заборговангості на умовах розстрочки згідно графіку та надав графік погашення заборгованості. Даний графік сторонами погоджено не було.
Відповідач неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару , внаслідок чого у нього виникла заборгованість , що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.
Після звернення до суду позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 223121,95 грн. основного боргу та надав до суду докази часткової оплати відповідачем боргу на суму 10000 грн. від 22.06.09 р., у зв"язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.4 ст. 80 ГПК України, оскільки вказана сума була перерахована відповідачем до подачи позову до суду.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що заперечує проти позову з посиланням на те, що на момент подачи позову до суду не настав строк виконання відповідачем свого обов"язку з оплати поставленої продукції, у зв"язку з тим, що позивач не надав відповідачеві повного пакету супровідних документів, а саме сертифікати якості, рахунки та податкові накладні на поставлений товар.
Судом з"ясовано, що відповідач не заперечував проти того, що поставка товару здійснювалась саме на виконання умов договору поставки № 02/01-09 від 09.02.09 р., про що він вказував у судовому засіданні 12.10.09 р., щодо товаросупровідних документів, позивач надав належним чином засвідчені копії вказаних документів до матеріалів справи та на вимогу суду надав письмові пояснення, в яких зазначив, що товар передавався відповідачеві разом із вказаними товаросупровідними документами, оскільки вони є обов"язковими для перевезення та транспортуванян вантажу на адресу відповідача, а також про отримання товару із вказаними документами свідчать видаткові накладні, які підписані з боку відповідача уповноваженою особою.
Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, позовна вимога в частині стягнення основного боргу у сумі 223121,95 грн. підлягає задоволенню, як правомірна та обгрунтована.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1724,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна (розрахунок перевірений судом).
Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 56235,66 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню частково у сумі 13769,82 грн.
В решті заявленої вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 42465,84 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.
Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов*язань, для представництва та захисту своїх порушених прав в господарському суді, позивач змушений був залучити адвоката Луніна Н.П. для надання кваліфікованих юридичних послуг, з яким було укладено договір б/н від 16.06.09 р.. Право на заняття адвокатською діяльністю Луніним Н.П. підтверджується свідоцтвом № 1125 від 13.02.03 р. Вартість послуг складає 4000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 425 від 22.06.09 р., які позивач просить стягнути з відповідача як судові витрати.
Відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат , пов'язаних з розглядом справи.
Згідно Роз"яснень Вищого господарського суду України від 31 травня 2002 року р. до інших витрат у розумінні статті 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків(61068, м. Харків, пр. Московський, буд. 96-А, кв. 15; факт. адреса: 61124, м. Харків, пр. Гагаріна, 168: код ЄДРПОУ 31344132, р/р № 26009221477100 в АКІБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-МАН", м. Дніпропетровськ(49051, м. Дніпропетровськ, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, оф. 29, код ЄДРПОУ 30608869, р/р № 26004113605001 в КБ "Приватбанку" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 223121,95 грн. основного боргу, 1724,42 грн. 3% річних, 13769,82 грн. пені, 3279,02 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 2386,16 грн. державного мита та 256,17 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 10000 грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.4 ст. 80 ГПК України.
В решті заявленої вимоги про стягнення 42465,84 грн. пені відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Повний текст Рішення підписано 02 листопада 2009 року.