Рішення від 22.10.2009 по справі 5020-4/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2009 р. справа № 5020-4/105

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

до Приватного підприємства «Альвир» (99055, м.Севастополь, вул.Хрустальова, 173)

про стягнення заборгованості в сумі 2585,79 грн.

Суддя Погребняк О.С..

За участю представників:

позивача - Гладченко О.І. довіреність № 19085/0/2 від 25.12.2008;

відповідача - Думанська Т.С. довіреність б/н від 10.07.2009;

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергетична компанія «Севастопольенерго»(Далі - ВАТ «ЕК «Севастопольенерго») звернулось до господарського суду м.Севастополя з позовом до приватного підприємства «Альвир»про стягнення заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 2585,79 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.09.2005 між сторонами у справі було укладено договір на постачання електроенергії, в рамках якого приватне підприємство «Альвир»прийняло на себе зобов'язання здійснювати оплату компенсації перетоків реактивної електроенергії між електромережею Постачальника (позивача) та електроустановками Споживача (відповідача) згідно з Додатком № 8 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії». Позивач зазначає, що на підставі звітів відповідача про витрати електричної енергії йому було виставлено відповідні рахунки на оплату за період з вересня 2008 року по лютий 2009 року, які станом на момент звернення до суду не поплачені.

Відповідач у судових засіданнях з доводами позовних вимоги не погодився, надав відзив на позов, в якому зазначив, що розрахунок за перетоки реактивної електроенергії було зроблено на об'єкті за адресою: м.Севастополь, вул.Новікова, 51-Б, який позивач вважає новим, в той час, як фактично такий об'єкт новим не являється, у зв'язку з чим, розрахунок позивача є невірним. Також відповідач посилається на належне виконання ним власних зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії.

Представникам сторін в судовому засіданні були роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Статтею 277 Господарського кодексу України встановлено, що абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Правилами можуть бути передбачені типові договори постачання окремих видів енергії. Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику», споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.08.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

23.04.2005 між Відкритим акціонерним товариством «Енергетична компанія «Севастопольенерго»- Постачальник, та приватним підприємством «Альвир»- Споживач, було укладено договір № 4971 на поставку електричної енергії, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник передає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 170,50 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії і здійснює інші платежі у відповідності з умовами даного Договору (а.с.6-13).

Пунктом 1.1 також встановлено, що точки продажу електричної енергії визначені в Додатку № 2 «Акт розмежування балансової приналежності електромереж і експлуатаційної відповідальності сторін».

Пунктом 2.3.3 Договору № 4971 Споживач прийняв на себе обов'язок оплачувати Постачальнику вартість електроенергії у відповідності з додатками «Порядок розрахунків»і «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії».

Відповідно до пункту 2.3.4 Договору № 2.3.4 , Споживач зобов'язаний здійснювати оплату за перетоки реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника і електроустановками Споживача у відповідності з додатком «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

Відповідно до пункту 6.33 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.08.1996 № 28, величина плати за перетікання реактивної електроенергії на межі розділу електромереж визначається електропередавальною організацією відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19, та зазначається у відповідному договорі між електропередавальною організацією та споживачем, електроустановки якого приєднані до електричних мереж електропередавальної організації.

Величина плати за перетікання реактивної електричної енергії між основним споживачем та його субспоживачами визначається основним споживачем відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії та зазначається у відповідному договорі, що укладається між ними.

Так, пунктом 3.6 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 року № 19, встановлено, що обчислення економічних еквівалентів реактивної потужності (ЕЕРП) виконуються електропередавальною організацією один раз на два роки. Значення ЕЕРП, базового коефіцієнта стимулювання капітальних вкладень у засоби КРП і коефіцієнта збитків від генерації реактивної потужності з мережі споживача зазначаються в Договорі.

Для нових споживачів розрахункове значення ЕЕРП визначається електропередавальною організацією залежно від проектних схем живлення, параметрів і режиму електричної мережі.

З матеріалів справи вбачається, що 29.03.2007 між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду про включення нової точки обліку в чинний договір на поставку електроенергії, якою сторони погодили підключення точки за адресою: м.Севастополь, вул. Новікова, 51-Б з обсягами поставки електроенергії по місяцям в розмірі 5,0 мВт.

Вказаною додатковою угодою сторони домовились доповнити Договір № 4971, зокрема, Додатком № 8 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії».

17.03.2009 сторонами було підписано Додаток № 8 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії»(а.с.13-16).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що позивачем Приватному підприємству «Альвир»виставлялись рахунки на оплату за реактивну електроенергію (а.с.18-22), які на момент розгляду справи не оплачені.

Доводи відповідача про те, що ним з 2007 року оплачували рахунки за спожиту електроенергію суд вважає необґрунтованими з огляду на наведений вище пункт 3.6 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Що стосується посилань відповідача на невірність обчислення плати за реактивну електроенергію у зв'язку з невірним визначенням об'єкту як нового, то суд зазначає, що в основу розрахунків плати за реактивну електроенергію були покладені дані Додаткової угоди від 29.03.2007 та Додатку № 8 до договору № 4971, які погоджувались сторонами.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язком до виконання сторонами.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства “Альвир” заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 2585,79 грн. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд покладає на нього витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Альвир»(99055, м.Севастополь, вул. Хрустальова, 173, ідентифікаційний код 30746780) на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія «Севастопольенерго» (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ідентифікаційний код 05471081, р/р2600735537, МФО 300506 в АБ «Перший інвестиційний банк»м.Київа) заборгованість по реактивній електричній енергії в сумі 2585,79 грн., 102,00 грн. держмита, а також 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Погребняк

Рішення оформлено

згідно з вимогами

статті 84 ГПК України

та підписано 26.10.2009

Розсилка:

1. ВАТ „ЕК „Севастопольенерго” (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44)

2. ПП „Альвир” (99055, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 173)

3. Справа

Попередній документ
6521143
Наступний документ
6521145
Інформація про рішення:
№ рішення: 6521144
№ справи: 5020-4/105
Дата рішення: 22.10.2009
Дата публікації: 06.11.2009
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд м. Севастополя
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії