"26" жовтня 2009 р. Справа № 10/149
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Любомирський вапняно-
силікатний завод" с. Нова Любомирка, Рівненський район, Рівненська область
до відповідача Комерційно-виробничого малого колективного підприємства - фірми "Меркурій"
м.Рівне
про стягнення 50 000 грн. 00 коп. збитків
Суддя Павлюк І.Ю.
Представники сторін:
від позивача- Конончук І.М., представник (довіреність б/н від 10.07.2009р.);
від відповідача- Алексевич М.О., директор.
В судовому засіданні 13.10.2009р. оголошувалась перерва до 26.10.2009р.
Представники сторін не заявили клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз'яснено статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.
Суть спору: Позивач - ВАТ "Любомирський вапняно-силікатний завод" звернувся з позовом до Відповідача - КВМКПФ "Меркурій" про стягнення 50 000 грн.00 коп. збитків, завданих позивачу в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань. Представник позивача в судовому засіданні 26.10.2009р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача витребуваного ухвалами суду від 28.08.2009р. та від 29.09.2009р. відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. При цьому, в судових засіданнях 13.10.2009р. та 26.10.2009р. представник відповідача зазначив, що дійсно отримав від позивача 50 000 грн. 00 коп. попередньої оплати за отримання дозволів та виготовлення двох рекламних щитів. При цьому стверджує, що фактично рекламні щити були відповідачем виготовлені, але в зв'язку з неотриманням дозволів на їх встановлення, - встановлені не були, відповідно, і Акти здачі-прийняття робіт сторонами не підписувались.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
Платіжними дорученнями №1535 від 23.06.2008р. на суму 30000 грн. 00 коп., №1734 від 10.07.2008р. на суму 10000 грн. 00 коп. та №2103 від 15.08.2008р. на суму 10 000 грн. 00 коп. (а.с.9-11) Відкрите акціонерне товариство «Любомирський вапняно-силікатний завод»перерахувало Комерційно-виробничому малому колективному підприємству -фірмі «Меркурій»50 000 грн. 00 коп. за отримання дозволів та виготовлення двох рекламних щитів згідно рахунків №Р-27 від 18.06.2008р. та №Р-34 від 03.07.2008р. (а.с.7-8). Крім того, на виконання вищезазначеної домовленості Відкрите акціонерне товариство «Любомирський вапняно-силікатний завод»видав доручення №343 від 03.07.2008р., яким уповноважив директора Комерційно-виробничого малого колективного підприємства -фірми «Меркурій»Алексевича М.О. представляти інтереси товариства в органах місцевого самоврядування, Укравтодорі, ДАІ, МВС України щодо отримання дозволів на встановлення щитів.
Комерційно-виробниче мале колективне підприємство -фірма «Меркурій»робіт та послуг на вказану суму не виконало, сплачених коштів позивачу не повернуло.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, а також цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Збитками, згідно чч. 2, 3 ст.22 ЦК України, - є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Господарський суд вважає, що вимоги позивача стверджуються рахунками, платіжними документами, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі стст. 11, 22, 1212, 1213 Цивільного кодексу України.
Вбачається, що безпідставним утриманням перерахованих коштів на суму 50 000 грн. 00 коп. -відповідач завдав позивачу майнових збитків.
Відповідач доказів отримання дозволів та виготовлення двох рекламних щитів або повернення коштів суду не подав.
Пояснення відповідача, зазначені останнім в судових засіданнях 13.10.2009р. та 26.10.2009р. з вищенаведених мотивів -є безпідставними і надуманими. Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень. Проте, доказів на обґрунтування своєї позиції та на підтвердження своїх заперечень відповідач не надав.
Позов обгрунтований та підлягає задоволенню в сумі 50 000 грн. 00 коп. збитків. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 36, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Комерційно-виробничого малого колективного підприємства -фірми «Меркурій», яка знаходиться в м.Рівне, вул.Ст.Бандери,54 на користь Відкритого акціонерного товариства «Любомирський вапняно-силікатний завод», яке знаходиться в с.Нова Любомирка Рівненського району Рівненської області, вул.Промислова,1 50 000 грн. 00 коп. збитків, 500 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Ю.Павлюк
Рішення підписане суддею "26" жовтня 2009 р.