"19" жовтня 2009 р.Справа № 15/79-09-2987
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Петрова В.С.
При секретарі Стойковій М.Д.
За участю представників:
від позивача - Єгоров Б.С.,
від відповідача -Бозаджі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства „Дельта-лоцман” до Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” про визнання частково недійсним додатку до договору та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1237847,00 грн., -
В засіданнях суду 08.09.2009 р. та 23.09.2009 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Державне підприємство „Дельта-лоцман” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” про визнання недійсним додатку № 1 до договору № 483/В-06 від 11.06.2006 р. в частині локального кошторису № 2-1-1 „Очищення від замулювання для підтримання безпечного стану внутрішніх водних шляхів Дунай - Чорне море. Очищення від замулення для підтримання експлуатаційно-безпечного стану внутрішніх водних шляхів" та про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 1 237 847,00 грн., посилаючись на наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 598-р від 13.10.2003 р. було затверджено техніко-економічне обґрунтування будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 428 „Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2010 рр.” обов'язок будівництва глибоководного суднового каналу р. Дунай-Чорне море покладено на Міністерство транспорту України. Так, позивач вказує, що наказом Міністерства транспорту України № 340 від 23.04.2004 р. Державне підприємство "Дельта-лоцман" було визначено основним замовником робіт по будівництву ГСХ р. Дунай-Чорне море.
Так, на підставі договору, укладеного між ДП „Дельта-лоцман" та Проектно-вишукувальним і конструкторсько-технологічним інститутом річкового транспорту „Річтранспроект" останнім у серпні 2006 року було створено науково-технічну продукцію - Робочий проект „Створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 р. № 351-р було затверджено поданий Мінтрансзв'язку робочий проект "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток", рекомендований до затвердження Центральною службою Укрінвестекспертизи Міністерства регіонального розвитку та будівництва.
06.11..2006 р. між Державним підприємством „Дельта-лоцман" (замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Чорномортехфлот" (генпідрядник) було укладено договір № 483/В-06 на здійснення робіт з підтримання експлуатаційно-безпечного стану судноплавних шляхів, внутрішніх водних шляхів та будівництву дамби в рамках проекту створення судноплавного каналу р. Дунай - Чорне море.
08.12.2006 р. між ДП „Дельта-лоцман" (платник), ВАТ „Чорномортехфлот" (генпідрядник) та ТОВ „Арт-Плай Компані" (субпідрядник) на підставі ст. 528 ЦК України було укладено договір № 483/В-06/1, відповідно до п. 1.1. якого субпідрядник зобов'язався створити і передати у власність генпідрядника депозит гірської маси (товар), генпідрядник зобов'язався прийняти його, а ДП „Дельта-лоцман" зобов'язалось оплатити товар з власного поточного рахунку по факту надходження бюджетного фінансування (п. 2.3 договору).
Відповідно до п.п. 6.1 - 6.2 укладеного договору № 483/В-06 вартість робіт по договору в цінах 2006 року складає 18 985 986 грн. та визначена на підставі кошторисної документації (додаток № 1 до договору) та договірної ціни (додаток № 2).
Так, позивач зазначає, що на виконання договору з листопада 2006 року по квітень 2007 року сторонами було підписано 9 актів виконаних робіт на загальну суму 21 565 971,80 грн., які були оплачені позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями ДП "Дельта-лоцман" та Держказначейства.
Між тим, як вказує позивач, в період з 07.07.2008 р. по 17.07.2008 р. контрольною групою Рахункової палати України було проведено аудит використання державних коштів на створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море у ДП „Дельта-лоцман", за результатами якого було складено акт № 04-10/171 від 18.07.2008 р., яким встановлено завищення вартості робіт, прийнятих та оплачених замовником - ДП „Дельта-лоцман", порівняно із вартістю робіт, визначеною кошторисом робочого проекту „Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток".
Разом з тим позивач зазначає, що оскільки ДП „Дельта-лоцман" наказом Міністерства транспорту України № 340 від 23.04.2004 р. визначено основним замовником робіт по будівництву ГСХ р. Дунай - Чорне море, то роботи фактично здійснюються на замовлення держави Україна, а тому мають відповідати затвердженому робочому проекту та його кошторисній вартості. Таким чином, на думку позивача, укладений сторонами договір № 483/В-06 від 11.06.2006 р. є недійсним в частині вартості робіт, які перевищують вартість, визначену проектним кошторисом робочого проекту "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток". Зокрема, на думку позивача, недійсним має бути визнаний локальний кошторис № 2-1-1 „Очищення від замулювання для підтримання безпечного стану внутрішніх водних шляхів Дунай - Чорне море. Очищення від замулювання для підтримання експлуатаційно-безпечного стану внутрішніх водних шляхів" (додаток № 1 до договору № 483/В-06 від 11.06.2006 р.).
При цьому позивач зазначає, що основним наслідком складення правочину, що не відповідає вимогам закону (ст. 203 ЦК та інші) і є недійсним, є двостороння реституція, яка полягає в тому, що кожна сторона недійсного правочину має повернути іншій стороні все, що вона одержала на виконання такого правочину.
Повернення сторін у справі в початкове становище є неможливим, оскільки предметом позову є виконання робіт, які фактично були виконані, що підтверджено первинними документами, відшкодування зазначених робіт також вже було здійснено, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Проте, на момент відшкодування отриманих послуг їх вартість була завищена і різниця між ціною, встановленою кошторисом Робочого проекту "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток", та фактично сплаченою ціною, є сумою завищення вартості виконаних робіт, яка була безпідставно отримана відповідачем. Відтак, керуючись ст. 1212 Цивільного кодексу України, ДП „Дельта-лоцман” просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” безпідставно отримані кошти у сумі 1237847,00 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.07.2009 р. порушено провадження у справі № 15/79-09-2987 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с. 136-139 т. 1), посилаючись при цьому на безпідставність позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 598-р від 13.10.2003 р. „Про затвердження техніко-економічного обґрунтування будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти” було затверджено рекомендоване Центральною службою Укрінвестекспертизи техніко-економічне обґрунтування будівництва глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти, за варіантом "гирло Бистре".
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Програми комплексного розвитку Українського Придунав'я на 2004-2010 роки” від 31.03.2004 р. № 428 (в ред. від 31.03.2004 р. ) обов'язок будівництва глибоководного суднового каналу р. Дунай-Чорне море покладено на Міністерство транспорту України.
Як вказує позивач, наказом Міністерства транспорту України № 340 від 23.04.2004 р. Державне підприємство "Дельта-лоцман" було визначено основним замовником робіт по будівництву ГСХ р. Дунай-Чорне море.
Як вбачається з матеріалів справи, Проектно-вишукувальним і конструкторсько-технологічним інститутом річкового транспорту „Річтранспроект" у 2006 році було розроблено робочий проект „Створення глибоководного суднового ходу Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток".
Як з'ясовано судом, в подальшому 30.05.2007 р. Кабінетом Міністрів України було видано розпорядження № 351-р „Про затвердження робочого проекту та титулу будови "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток”, яким було затверджено поданий Мінтрансзв'язку робочий проект "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток", рекомендований до затвердження Центральною службою Укрінвестекспертизи Міністерства регіонального розвитку та будівництва.
Між тим, як встановлено судом, 06 листопада 2006 р. між Державним підприємством „Дельта-лоцман” (замовник) та Відкритим акціонерним товариством „Чорномортехфлот” (генпідрядник) був укладений договір підряду № 483/В-06 (а.с. 28-39 т. 1), згідно якого замовник доручає, а генпідрядник забезпечує у відповідності з умовами договору виконання робіт з підтримки експлуатаційно-безпечного стану суднохідних шлюзів, внутрішніх водних шляхів та з будівництва дамби в рамках проекту створення судноплавного каналу р. Дунай - Чорне море.
Згідно п. 2.2 договору об'єктом будівництва є „Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти”, основними параметрами якого є:
- днопоглиблювальні роботи в обсязі 450 000 куб.м;
- створення депозиту гірської маси для огороджувальної дамби в обсязі 27 780 куб.м.
Перелік і обсяги робіт, які мають бути виконані генпідрядником, передбачені кошторисною документацією (додаток № 1 до договору), яка є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.5 договору).
Крім того, сторони в розділі 5 договору підряду передбачили, що загальний обсяг днопоглиблювальних робіт складає 450 000 куб.м. ґрунту, а загальний обсяг депозиту гірської маси для огороджувальної дамби - 27 780 куб.м.
Відповідно до п. 6.1, п. 6.2 вказаного договору № 483/В-06 вартість робіт по договору в цінах 2006 року складає 18 985 986 грн. (у т.ч. ПДВ 3164331 грн.) та визначена на підставі кошторисної документації (додаток № 1 до договору) та договірної ціни (додаток № 2).
Також графік виконання робіт за договором відображений в Календарному плані робіт (додаток № 5 до договору підряду).
П. 6.6 договору підряду передбачено, що джерелами фінансування робіт є кошти державного бюджету та інші джерела фінансування.
При цьому в додатку № 6 до договору підряду „План фінансування робіт” сторони визначили, що із загальної вартості робіт в сумі 18 985986 грн. кошти державного бюджету складають 11 153 532,00 грн., інші джерела фінансування складають 7 832 454,00 грн.
Таким чином, при укладенні договору підряду сторони встановили, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 11 153 532 грн.
Згідно п. 12.1 строк дії договору підряду -до 31.12.2007 року.
Також 27.11.2006 року позивач та відповідач уклали додаткову угоду № 1 (а.с. 40 т. 1) до договору підряду № 483/В-06, згідно умов якої сторони змінили строк виконання робіт - до 31.12.2006 року, зазначивши, що роботи виконуються за рахунок коштів державного бюджету. При цьому у додатках № 1 (а.с. 41 т. 1) та № 2 (а.с. 42 т. 2) до цієї додаткової угоди № 1 сторони виклали в новій редакції Календарний план робіт та План фінансування робіт. Так, за умовами додатку № 2 до додаткової угоди № 1 до договору підряду „План фінансування робіт” всі роботи за договором підряду повинні бути профінансовані за рахунок коштів державного бюджету в обсязі 18085986 грн.
28.12.2006 року сторонами була укладена додаткова угода № 2 (а.с. 43 т. 1) до договору підряду № 483/В-06, згідно якої сторони змінили предмет договору підряду в частині обсягів виконуваних робіт. Зокрема, п. 2.4 договору підряду викладено у новій редакції та визначено нові обсяги підрядних робіт, а саме:
- днопоглиблювальні роботи в обсязі 134 381 куб.м.;
- створення депозиту гірської маси для огороджувальної дамби в обсязі 163 505 куб.м.
Також за умовами додаткової угоди № 1 викладено в новій редакції пункти 5.1. та 5.2 договору підряду, а саме:
- загальний обсяг днопоглиблювальних робіт за договором становить 134 381 куб.м. ґрунту (п. 5.1);
- створення депозиту гірської маси для огороджувальної дамби в обсязі 163 505 куб.м. (п. 5.2)
Таким чином, в додатковій угоді № 2, укладеній між ДП „Дельта-лоцман” та ВАТ „Чорномортехфлот” 28.12.2006 р., сторони зменшили обсяг днопоглиблювальних робіт з 450000 куб.м до 134 381 куб.м., та збільшили обсяг робіт із створення депозиту гірської маси з 27 780 куб.м до 163 505 куб.м.
29.12.2006 року сторони уклали додаткову угоду № 3 (а.с. 60 т. 1) до договору підряду, за умовами якої позивач та відповідач продовжили строк дії договору підряду до 31.12.2007 року. Також сторони додатковою угодою № 3 до договору підряду затвердили в новій редакції додатки № 5 та № 6 до договору підряду -„Календарний план робіт” та „План фінансування робіт”. Так, в новому Календарному плану робіт (додаток №1 до додаткової угоди № 3 до договору підряду) сторони визначили, що строк виконання днопоглиблювальних робіт - до 31 березня 2007 року; строк виконання робіт із створення депозиту гірської маси - до 31 грудня 2006 року. В новому Плані фінансування робіт (додаток № 2 до додаткової угоди № 3 до договору підряду) сторони встановили, що за рахунок коштів державного бюджету фінансуються роботи в обсязі 17201581 грн., за рахунок інших джерел фінансуються роботи на суму 1 784 581 грн.
23.01.2007 р. сторонами була укладена додаткова угода № 4 (а.с. 140 т. 2) до договору підряду, в якій зазначено, що загальна сума договору збільшується на 2 580 000,00 грн., види та вартість додатково виконаних робіт обумовлюються актами додаткових робіт, інші умови договору та додаткових угод № 1, № 2, № 3 залишилися без змін. При цьому в обґрунтування укладення додаткової угоди № 4 до договору підряду сторони послалися на положення абз. 2 ч. 2 ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти”, відповідно до якого дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в наступному бюджетному періоді, на суму коштів не більше 15 відсотків вартості договору, укладеного в попередній бюджетний період, що не перевищує відповідного призначення в попередньому бюджетному періоді.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, ВАТ „Чорномортехфлот” протягом листопада-грудня 2006 року виконав днопоглиблювальні роботи в обсязі 134381 куб.м. на суму 3412395,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 1 та № 2. У грудні 2006 року ВАТ „Черномортехфлот” на виконання умов договору підряду виконало роботи із створення (влаштування) депозиту гірської маси в обсязі 163 505 куб.м. на суму 13867789,20 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № 3, № 4 та № 5, а також виконало роботи з очистки від замулювання на суму 630381,60 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 6.
Отже, всього відповідачем було виконано, а позивачем прийнято за договором підряду роботи згідно актів виконаних робіт №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 на суму 17910566,40 грн. При цьому, як з'ясовано судом, державним казначейством з рахунків державного бюджету за договором підряду було сплачено протягом листопада-грудня 2006 року на користь ВАТ „Чорномортехфлот” 17201581,00 грн., у т.ч. 17.11.2006 р. - 3300000 грн., 21.12.2006 р. -112395,60 грн., 26.12.2006 р. -5098720,80 грн., 27.12.2006 р. - 8690464,60 грн., що підтверджується виписками Держказначейства та платіжними дорученнями № 3 від 22.12.2006 р., № 5 від 27.12.2006 р., № 4 від 27.12.2006 р., № 6 від 27.12.2006 р.
Також за період з січня 2007 р. по квітень 2007 р. відповідачем було виконано роботи з очистки від замулювання на суму 3 452984,40 грн. згідно актів виконаних робіт № 7 та № 8. Згідно акту виконаних робіт № 9 позивачем було прийнято виконання відповідачем переходу земкаравану „Цюрупинск” від гирла Бистре до порту Іллічівськ, вартість якого становить 202421,00 грн.
Таким чином, за договором підряду № 483/В-06 позивачем було прийнято виконані відповідачем роботи на загальну суму 21 565 971,80 грн. (що також підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних робіт за формою КБ-3), які, як з'ясовано судом, були оплачені позивачем в повному обсязі за рахунок державних коштів.
Як вказує позивач, в період з 07.07.2008 р. по 17.07.2008 р. контрольною групою Рахункової палати України було проведено аудит використання державних коштів на створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море у ДП „Дельта-лоцман", за результатами якого було складено акт № 04-10/171 від 18.07.2008 р. (а.с. 116-123 т. 1), яким встановлено завищення вартості робіт, прийнятих та оплачених замовником - ДП „Дельта-лоцман", порівняно із вартістю робіт, визначеною кошторисом робочого проекту „Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток". Так, за актом № 1 виконаних робіт ВАТ „Чорномортехфлот” було завищено витрат в сумі 266 823 грн., за актом № 2 виконаних робіт ВАТ „Чорномортехфлот” були завищені витрати в сумі 319032 грн., за актом № 6 виконаних робіт ВАТ „Чорномортехфлот” завищені витрати склали 128 653 грн., за актом № 7 виконаних робіт ВАТ „Чорномортехфлот” завищені витрати складають 380302 грн., за актом № 8 виконаних робіт ВАТ „Чорномортехфлот” завищені витрати становлять 143 037 грн. Всього було завищено вартість робіт на 1 237 847 грн.
Разом з тим позивач зазначає, що оскільки ДП „Дельта-лоцман" наказом Міністерства транспорту України № 340 від 23.04.2004 р. визначено основним замовником робіт по будівництву ГСХ р. Дунай - Чорне море, то роботи фактично здійснюються на замовлення держави Україна, а тому мають відповідати затвердженому робочому проекту та його кошторисній вартості. Таким чином, на думку позивача, укладений сторонами договір № 483/В-06 від 11.06.2006 р. є недійсним в частині вартості робіт, які перевищують вартість, визначену проектним кошторисом робочого проекту "Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток". Зокрема, на думку позивача, недійсним має бути визнаний локальний кошторис № 2-1-1 „Очищення від замулювання для підтримання безпечного стану внутрішніх водних шляхів Дунай - Чорне море. Очищення від замулювання для підтримання експлуатаційно-безпечного стану внутрішніх водних шляхів" (додаток № 1 до договору № 483/В-06 від 11.06.2006 р.).
Також в ході розгляду справи представником позивача були подані до суду письмові пояснення по справі (а.с. 90-99 т. 2), якими представником позивача надано додаткове обґрунтування позовних вимог. Зокрема, в поясненнях зазначено, що позивач вважає умови договору підряду з урахуванням додаткових угод до нього № 1 та № 3 нікчемними, оскільки договір підряду і вказані додаткові угоди були укладені всупереч вимогам Закону України „Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти”. При цьому представником позивача зазначено, що в період з 06 листопада 2006 року по 29 грудня 2006 року ДП „Дельта-лоцман” не проводилась процедура закупівлі, визначених Законом України „Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти”.
Однак, в подальшому представником позивача була подана заява від 31.08.2009 р. (а.с. 65-66 т. 3), згідно якої представник позивача просив суд не розглядати вищевказані подані ним письмові пояснення як обґрунтування позовних вимог.
Між тим суд зазначає, що станом на 06 листопада 2006 року правовідносини, пов'язані із закупівлею товарів, робіт та послуг за державні кошти як державними установами, так і державними підприємствами та організаціями, дійсно регулювалися Законом України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. № 1490-ІІІ (в ред від 15.12.2005 р.). Тому, на думку суду, договір підряду № 483/В-06 мав укладатися з дотриманням спеціальних процедур, передбачених чинним на момент укладення договору (06.11.2006 р.) Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, виходячи з наступного. Слід зазначити, що докази укладення вказаного договору підряду із дотриманням процедури, визначеної Законом України „Про закупівлю товарів, робіт та послу за державні кошти” в матеріалах справи відсутні.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 4 ст.2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, яким встановлено правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень. Забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” (в редакції, що діяла станом на 06.11.2006 р.):
- замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю, крім випадків здійснення закупівлі товарів на засадах міжвідомчої координації;
- розпорядники державних коштів - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, державні, казенні, комунальні підприємства та господарські товариства, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків;
- державні кошти - кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування, кошти державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг.
Відтак, ст. 1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” визначено, що кошти державних підприємств віднесені до державних коштів, а державні підприємства є розпорядниками державних коштів.
Також відповідно до ст. 1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” послуги - будь-яка закупівля, крім товарів та робіт, включаючи підготовку спеціалістів, забезпечення транспортом і зв'язком, освоєння технологій, наукові дослідження, медичне та побутове обслуговування, а також консультаційні послуги, до яких належать послуги, пов'язані з консультуванням, експертизою, оцінкою, підготовкою висновків та рекомендацій.
Так, укладений між сторонами договір підряду № 483/В-06 з усіма додатками і додатковими угодами до нього підпадає під дію вказаного Закону. Адже, виходячи з вимог зазначеного Закону про закупівлю, цивільна дієздатність позивача на укладання договорів закупівлі послуг на суму більше 30 тисяч гривень (з врахуванням додатків до договору та замовлень) законодавчо була обмежена шляхом накладення заборони на укладання договорів до/без проведення спеціальних процедур, передбачених Законом про закупівлю, оскільки позивач за своїм статусом є державним підприємством, про що зазначено в довідці з ЄДРПОУ № 05/3-11/40 від 31.01.2008 р. (а.с. 115 т. 1), а кошти позивача віднесені до державних коштів і позивач є розпорядником державних коштів.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 Господарського кодексу України державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. За своїм правовим статусом, виходячи з норм законодавства, позивач є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство (ч. 8 ст. 73 ГКУ). Такі положення містяться і в статуті позивача, про що зазначено в акті аудиту від 18.07.2008 р. № 04-10/171 (стор. 1 акту).
Згідно ч. 2 ст. 74 Господарського кодексу України майно державного комерційного підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання. Право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами (ч. 1 ст. 136 ГКУ).
Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України до майна належать основні фонди, оборотні засоби, кошти і товари. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові (ч. 6 ст. 73 ГКУ).
Особливості господарської діяльності державних комерційних підприємств визначаються законом (ч. 13 ст. 75 ГКУ).
Як зазначено в акті аудиту від 18.07.2008 р. № 04-10/171 (стор. 2 ) майно ДП „Дельта-лоцман” є державною власністю і належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним за погодженням з уповноваженим органом управління, вчиняючи будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України та статуту підприємства. Керівництво підприємством здійснює директор, який призначається органом управління майном (Міністерством транспорту та зв'язку України) шляхом укладення з ним контракту.
Таким чином, наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що на момент укладення оспорюваного договору позивач як державне підприємство було розпорядником державних коштів.
До того ж слід зазначити, що на момент укладення сторонами по справі договору підряду № 483/В-06 була чинна постанова Кабінету Міністрів України від 27.01.2006 року № 73 „Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в статутному фонді яких державна частка перевищує 50 відсотків”, яка була прийнята на підставі п. 5 ст. 2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, в п. 1 якої встановлена імперативна норма стосовно того, що закупівля товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами за рахунок коштів, одержаних від господарської діяльності, здійснюється відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” з урахуванням цих особливостей.
Серед інших особливостей, встановлених вказаною постановою Кабінету Міністрів України № 73, в п.п. 3 п. 1 також передбачено, що процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовниками за погодженням з органом, що здійснює управління державним майном або державною часткою замовника, у разі, коли очікувана вартість товарів і послуг становить менш як 200 тис. та робіт менш як 700 тис. гривень. Якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує зазначені суми, процедура закупівлі в одного учасника застосовується замовниками в установленому Законом порядку.
Враховуючи норму ст. 136 Господарського кодексу України, яка містить посилання на можливість обмеження законами правомочності державного підприємства при здійсненні ним права господарського відання щодо закріпленого за ним державного майна (в т.ч. числі коштів), суд доходить до висновку про те, що на момент укладення договору підряду № 483/В-06 (06.11.2006 р.) правомочність позивача стосовно закупівель робіт (які є предметом вказаного договору) за рахунок коштів, одержаних від господарської діяльності, була обмежена відповідним Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” і прийнятою на підставі нього закону Постановою Кабінету Міністрів України № 73 від 27.01.2006 року, оскільки вказані документи встановлюють для державних підприємств відповідну процедуру закупівлі послуг. Проте, жодна з процедур закупівель, встановлених вищевказаними нормативними актами, не була виконана позивачем. Докази надання позивачу погодження органом, що здійснює управління держмайном, на здійснення закупівлі робіт у відповідача в матеріалах справи відсутні, також відсутні і докази проведення позивачем тендеру з закупівлі робіт, які є предметом договору підряду № 483/В-06 від 06.11.2006 р.
Відтак, позивач в порушення вимог законодавства і наявних обмежень здійснив закупівлю послуг у одного учасника, не маючи відповідного узгодження органу, що здійснює управління держмайном (Міністерство транспорту та зв'язку України) і не додержуючись порядку, встановленого спеціальним Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.
Вищезазначене підтверджує той факт, що при укладенні договору підряду № 483/В-06 від 06.11.2006 р., сторонами були порушені вимоги чинного законодавства, зокрема, встановлений законом порядок закупівлі робіт за державні кошти. Адже, виконані відповідачем роботи сплачувались за рахунок державних коштів, якими розпоряджався позивач.
Частиною 3 ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (в ред., що діяла на момент укладення договору підряду № 483/В-06) укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо замовник не дотримався вимог частини другої статті 29 цього Закону, якою визначено, що договір про закупівлю укладається між замовником та виконавцем (переможцем процедури закупівлі) за результатами проведеного тендеру на закупівлю та акцепту тендерної пропозиції.
При цьому ст. 228 Цивільного кодексу України визначено правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Отже, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що укладений сторонами договір підряду № 483/В-06 від 06.11.2006 р. з додатками і змінами до нього, внесеними додатковими угодами, є нікчемним, що в свою чергу свідчить про його недійсність, хоча договір вже виконано сторонами та його дія припинилась.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Між тим, враховуючи усе вищенаведене, що позивач наполягає на визнанні недійсним додатку № 1 (а.с. 21-25 т. 1) до договору підряду № 483/В-06 від 06.11.2006 р. в частині локального кошторису № 2-1-1 „Очищення від замулювання для підтримання безпечного стану внутрішніх водних шляхів Дунай - Чорне море. Очищення від замулення для підтримання експлуатаційно-безпечного стану внутрішніх водних шляхів", суд вважає за необхідне визнати недійсним вказаний додаток № 1 (який є невід'ємною частиною договору) до договору підряду в частині локального кошторису № 2-1-1, оскільки у такий спосіб будуть захищені інтереси держави, від імені якої діяв позивач як суб'єкт господарювання. Адже, як зазначалось вище, проведеним Рахунковою палатою України аудитом було виявлено завищення вартості робіт, прийнятих та оплачених замовником - ДП „Дельта-лоцман", порівняно із вартістю робіт, визначеною кошторисом робочого проекту „Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток", що становить 1 237 847,00 грн., які були сплачені за рахунок державних коштів, якими розпоряджався позивач. При цьому слід зазначити, що ДП „Дельта-лоцман" виступило основним замовником робіт по будівництву ГСХ р. Дунай - Чорне море, тому роботи фактично здійснювались на замовлення держави та мають відповідати затвердженому робочому проекту та його кошторисній вартості. Проте, при затвердженні сторонами локального кошторису № 2-1-1 „Очищення від замулювання для підтримання безпечного стану внутрішніх водних шляхів Дунай - Чорне море. Очищення від замулення для підтримання експлуатаційно-безпечного стану внутрішніх водних шляхів" з боку позивача було допущено порушення його господарської компетенції щодо розпорядження державними коштами у розмірі, не затвердженому з боку органу управління державним майном. Так, вартість робіт, що була визначена проектним кошторисом робочого проекту „Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай - Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток" (затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України), значно нижче той вартості, визначеної сторонами по договору, яку було сплачено за державні кошти.
За приписами ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства України. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Кодексу.
Також відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Доводи відповідача у відзиві на позов про те, що відповідач не повинен відповідати в цьому випадку за дії, чи бездіяльність позивача, до уваги суду не приймаються, оскільки не спростовують висновків суду про неправомірність як укладення сторонами самого договору підряду, так і затвердження додатків і додаткових угод до нього. Не можуть бути прийняті до уваги суду як обґрунтування заперечень на позов посилання відповідача на той факт, що відповідачем за результатами виконаних робіт повністю проведені розрахунки за податковими зобов'язаннями, а також погашені інші загальнообов'язкові платежі.
При цьому суд зазначає наступне. За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо.
Визнання угоди недійсною як з моменту її укладення, так і лише на майбутнє, тягне залежно від підстав такого визнання майнові наслідки, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України.
Однак, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, така угода визнається недійсною і припиняється на майбутнє.
Так, згідно ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється
Також ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Виходячи з викладеного, додаток № 1 до договору підряду № 483/В-06 від 06.11.2006 р. в частині локального кошторису № 2-1-1 визнається недійсним на майбутнє, оскільки неможливо повернути все одержане за цією частиною договору, у зв'язку з тим, що роботи, виконані за цим договором відповідачем та сплачені позивачем, не можуть бути повернені, тому відповідно відсутні підстави для застосування наслідків визнання правочину недійсним.
Між тим враховуючи те, що сума завищеної вартості виконаних робіт в розмірі 1237847 грн. з огляду на визнання недійсним додатку № 1 до договору є безпідставно отриманою, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення відповідача цієї суми.
Так, вказана сума підлягає поверненню позивачу відповідно до глави 83 Цивільного кодексу України, положення якої застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб, чи наслідком події, а також положення якої застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією з сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
При цьому ст. 1212 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства „Дельта-лоцман” цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Державного підприємства „Дельта-лоцман” до Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” про визнання частково недійсним додатку до договору та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 1237847,00 грн. задовольнити.
2. ВИЗНАТИ недійсним додаток № 1 до договору підряду № 483/В-06 від 06.11.2006 р., укладеного між Державним підприємством „Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27; код ЄДРПОУ 25374003) та Відкритим акціонерним товариством „Чорномортехфлот” (65000, м. Одеса, вул. Польська, 18; код ЄДРПОУ 01385479) в частині локального кошторису № 2-1-1 „Очищення від замулювання для підтримання безпечного стану внутрішніх водних шляхів Дунай - Чорне море. Очищення від замулення для підтримання експлуатаційно-безпечного стану внутрішніх водних шляхів".
3. СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Чорномортехфлот” (65000, м. Одеса, вул. Польська, 18; код ЄДРПОУ 01385479; р/р 2600050111761 в АКБ „Фінбанк” м. Одеси, МФО 328685) на користь Державного підприємства „Дельта-лоцман” (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27; код ЄДРПОУ 25374003; р/р 26006129800238 у МФ ВАТ „Кредитпромбанк”, МФО 326007) суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 1237847/один мільйон двісті тридцять сім тисяч вісімсот сорок сім/грн. 00 коп.; витрати по сплаті державного мита в сумі 12 463/дванадцять тисяч чотириста шістдесят три/грн. 47 коп.; витрати по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312/триста дванадцять/грн. 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписано 26.10.2009 р.
Суддя