09 березня 2017 рокусправа № 804/3447/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.
суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду надійшов позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, в якому позивачі просять визнати неправомірним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 18 січня 2016 року №109/5 «Про відмову в реєстрації політичної партії «Партія українських патріотів», зобов'язати Міністерство юстиції України розглянути заяву про реєстрацію політичної партії «Партія українських патріотів» від 10 грудня 2015 року з урахуванням всіх внесених виправлень та уточнень до установчих документів політичної партії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції встановив, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, Дніпропетровським окружним адміністративним судом не надано належної оцінки нормам процесуального права, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до ст. 19 КАС України адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2015 за підписом Голови політичної партії «Партія українських патріотів» ОСОБА_2 на адресу Міністерства юстиції України надійшла заява про реєстрацію вказаної політичної партії з дорученням установчих документів: статут партії, програма партії, протокол установчих зборів та створення політичної партії, списки громадян на підтримку рішення про створення політичної партії, склад керівних органів партії, квитанція про сплату реєстраційного збору за реєстрацію партії.
За результатами розгляду даної заяви та долучених документів правовою експертизою встановлено, що установчі документи партії не відповідають чинному законодавству та містять певні неузгодженості, про що складено правовий висновок щодо відповідності законодавству України установчих документів, поданих на реєстрацію політичної партії «Партія українських патріотів», погоджений з начальником управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів інформації та інформаційних агентств та затверджений директором Департаменту державної реєстрації 22.10.2015, в якому надано рекомендацію про відмову у реєстрації політичної партії «Партія українських патріотів» на підставі статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» .
Міністром Міністерства юстиції України 25.11.2015 прийнято наказ № 2423/5 про відмову в реєстрації політичної партії «Партія українських патріотів» з роз'ясненням можливості оскарження.
Врахувавши викладені недоліки, уповноважена особа Партії 10.12.2015 повторно звернулася до відповідача із заявою про реєстрацію політичної партії «Партія українських патріотів» з дорученням установчих документів у виправленому вигляді, за результатами розгляду якої та на підставі висновків правової експертизи, який погоджено з начальником управління реєстрації громадських формувань, друкованих засобів інформації та інформаційних агентств та затверджено директором Департаменту державної реєстрації 23.12.2015, міністром Міністерства юстиції України прийнято оскаржуваний наказ № 109/5 від 18.01.2016 про відмову в реєстрації політичної партії «Партія українських патріотів».
Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідно до положень статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.
Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом.
Аналіз статті 10 вказаного Закону дає можливість визначити ознаки всеукраїнського статусу політичної партії, якою передбачено, що рішення про створення політичної партії приймається на її установчому з'їзді (конференції, зборах). Це рішення має бути підтримано підписами не менше 10 тисяч громадян України, які відповідно до Конституції України мають право голосу на виборах, зібраними не менш як у двох третинах районів не менш як двох третин областей України, міст Києва і Севастополя та не менш як у двох третинах районів Автономної Республіки Крим.
Таким чином, на момент проведення установчого з'їзду (конференції, зборів) політичної партії до її складу повинні увійти представники більшості областей України.
Вказана обставина дає можливість дійти висновку, що оскаржуване рішення Міністерства юстиції України про відмову в реєстрації політичної партії «Партія українських патріотів» зачіпає не тільки права осіб, які увійшли до складу учасників з'їзду партії і проживають на території Дніпропетровської області, а й інших її учасників, які є мешканцями інших областей, а тому оскаржуване рішення не можливо віднести до правового акту індивідуальної дії.
Не містить оскаржуване рішення також і ознак рішення, прийнятого стосовно конкретної юридичної особи, яке може бути вирішено за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем знаходження цієї особи-позивача, оскільки політична партія «Партія українських патріотів» державну реєстрацію не пройшла, статусу юридичної особи не набула.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню за місцезнаходженням відповідача.
За приписами Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду (п. 6 ч. 3 ст. 108 Кодексу).
За правилами ст. 22 КАС України, суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо, зокрема, після відкриття провадження у справі з'ясувалося, що справа територіально підсудна іншому суду.
Недотримання судом першої інстанції правил територіальної підсудності свідчить про ухвалення постанови неповноважним судом, що є підставою для її скасування відповідно до ст. 202 КАС України.
Вирішуючи питання щодо способу усунення допущених порушень норм процесуального права судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України прямо не врегульовано такий випадок, а тому, враховуючи принцип законності, закріплений у статті 9 Кодексу, суд виходить із аналогії закону.
Як зазначено вище, Кодекс адміністративного судочинства України визначає порядок вирішення питання, якщо судом встановлено, що позов подано з порушенням правил територіальної підсудності.
Враховуючи, що провадження у справі було відкрито Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а такі обставини були встановлені судом апеляційної інстанції, постанова суду першої інстанції підлягає скасування із прийняттям нової постанови Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом, який також не є належним судом щодо вирішення вказаної адміністративної справи.
В цьому випадку суд апеляційної інстанції, з метою недопущення повторного ухвалення постанови неповноважним судом, вважає можливим вирішити питання в порядку ст. 22 КАС України, направивши справу до належного суду за місцем знаходження відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 160, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року в адміністративній справі № 804/3447/16 скасувати.
Адміністративну справу № 804/3447/16 передати до Окружного адміністративного суду м. Києва для розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений 09 березня 2017 року.
Головуючий: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: Т.І. Ясенова