Справа: № 360/1590/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Унятицький Д.Є. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
07 березня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М. Чаку Є.В.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області про визнання незаконним та скасування рішення восьмої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 29 липня 2016 року про відмову у наданні йому дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку площею 0,05 га та визнання таким, що втратило чинність рішення сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - ОСОБА_2, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 загальною площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства в с. Здвижівка Бородянського району на території Здвижівської сільської ради.
Розпорядженням сільського голови Здвижівської сільської ради № 14/01-02 від 18 липня 2016 року призупинена дія рішення 7 сесії 7 скликання від 15 липня 2016 року про надання дозволу жителю села Здвижівка ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення проекту земельної ділянки у власність.
Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 29 липня 2016 року відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 загальною площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства в с. Здвижівка Бородянського району на території Здвижівської сільської ради.
Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а підстави для скасування оскаржуваного рішення матеріли справи не містять.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про місцеве самоврядування» визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 10 зазначеного закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно ст. 26 цього закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, у тому числі, питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.
На підставі вище зазначеного, селищний голова відповідно розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, які надійшли до нього, вживає заходів до їх своєчасного, обґрунтованого вирішення.
Ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що рішення селищної ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено селищним головою, а селищний голова відповідно до ч. 8 ст. 59 Закону в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Згідно з ч. 7 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.
Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.
Колегією суддів встановлено, що 17 липня 2016 року сільському голові с. Здвижівка було подано колективну заяву жителів селища щодо необхідності переглянути рішення сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26).
У зв'язку з вказаними обставинами та з метою перевірки правових підстав прийняття рішення від 15 липня 2016 року, розпорядженням сільського голови Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області № 14/01-02 від 18 липня 2016 року призупинено дію сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року.
29 липня 2016 року за результатами голосування прийнято рішення восьмої сесії сьомого скликання про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 загальною площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства та визнано таким, що втратило чинність рішення сьомої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 15 липня 2016 року.
Відповідно до протоколу восьмої сесії сьомого скликання Здвижівської сільської ради Бородянського району Київської області від 29 липня 2016 року вказане рішення прийнято двома третинами від загального складу ради на підставі встановлених фактів прийняття попереднього рішення всупереч чинному законодавству та без з'ясування всіх обставин, зокрема викладених у колективній заяві громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Всупереч даним вимогам, позивачем під час розгляду справи не доведено порушення відповідачем процедури або порядку прийняття спірного рішення, натомість, відповідачем доведено його законність і обґрунтованість.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Бородянського районного суду Київської області від 26 січня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Чаку Є.В.
Повний текст ухвали виготовлено 09 березня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Чаку Є.В.
Ганечко О.М.