07 березня 2017 року
справа № 804/2845/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Кругового О.О.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі № 804/2845/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адіоніс» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними щодо відмови у прийнятті податкової декларації, -
У червні 2016 року ТОВ «Адіоніс» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2016 року.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправними дії Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ «Адіоніс» з податку на додану вартість за січень 2016 року; визнано податкову декларацію позивача з ПДВ за січень 2016 року поданою у день фактичного отримання її податковим органом, тобто 28.04.2016 року.
З постановою суду першої інстанції не погодилась Лівобережна об'єднана ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувала тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Апелянт вказував, що неприйняття у позивача податкової звітності за січень 2016 року зумовлено порушенням тих норм, відповідно до яких декларація повинна бути оформлена, у декларації вказано невірний номер свідоцтва про реєстрацію платника податків. Апелянт вказував, що у позивача анульовано свідоцтво платника ПДВ, тому подавати декларації з ПДВ та вказувати у них номер свідоцтва, яке анульовано ТОВ «Адіоніс» не має права. Апелянт зазначав, що позивач не являється платником ПДВ, його не поновлено в статусі платника ПДВ. Апелянт вказував, що податкові декларації надсилають засобами телекомунікаційного зв'язку, для підтвердження податкової декларації перевіряється ЕЦП платника податків. Декларація також не була прийнята, оскільки електронною системою оброблення звітності не отримано підтвердження.
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для неприйняття податкової декларації чітко передбачені нормами ПК України. Судовим рішеннями скасовано рішення ДПІ про анулювання реєстрації платника ПДВ, ТОВ «Адіоніс» поновлено у статусі платника ПДВ, і зазначення ним у податковій звітності номеру свідоцтва про реєстрацію платника податків є обґрунтованим. Суд першої інстанції вказував, що декларація з ПДВ за січень 2016 року не містить недоліків, оформлена з дотриманням законодавства. Суд першої інстанції вказував, що вимоги про зобов'язання податкового органу прийняти податкову декларацію, визнання протиправними рішення, дії, бездіяльності податкового органу, визнання поданої декларації податковою звітністю, визнання податкової декларації поданою варто розглядати як вимогу про визнання протиправною відмови у прийнятті податкової декларації, поданої платником податків на певну дату.
Матеріалами справи встановлено, що 28.04.2016 року між Лівобережною об'єднаною ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області та ТОВ «Адіоніс» було укладено договір № 280420164 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладених з ПДВ та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу. Лівобережною об'єднаною ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області визнається, що договір є чинним та підлягає виконанню сторонами договору.
28.04.2016 ТОВ «Адіоніс» подало до Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2016 року.
Відповідно до квитанції № 1 декларація за січень 2016 року не була прийнята через порушення п. 48.4 ст. 48 ПК України, ІПН 363668104640 не був платником ПДВ в період січня 2016 року, 29.05.2015 року анульовано реєстрацію платника ПДВ.
Відповідно до матеріалів справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2016 року по справі № 804/7804/15, залишеного без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережної об'єднаної ДПІ м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 293 від 29.05.2015 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В матеріалах справи наявна копія декларації ТОВ «Адіоніс» з ПДВ за січень 2016 року, в якій наявні необхідні реквізити, декларація є заповненою.
Згідно з п. 46.1 ст. 46, п. 48.1, пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податковою декларацією є документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно п. 49.4, п. 49.8-49.11 ст. 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється. У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити обов'язкові реквізити, зокрема, індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
Згідно пп. 4.9.2, пп. 4.9.5 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 року № 516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності, зазначених у пункті 4.7 Методичних рекомендацій, інспектори, що здійснюють приймання такої звітності, реєструють датою її фактичного отримання ОДПС. Така податкова звітність вважається прийнятою. Декларація, надана платником, також вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Кодексу: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація, та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання або квитанції в електронному вигляді з накладеним ЕЦП ЦОЕЗ про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. 49.11 ст. 49 Кодексу). Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків.
Аналізуючи обставини справи та законодавство, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що податкова декларація містить всі обов'язкові реквізити, передбачені пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. В декларації заповнені всі графи, до яких вноситься обов'язкова інформація, у тому числі номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Відповідно п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Податкова інспекція при неприйнятті декларації з підстави анулювання свідоцтва платника ПДВ повинна була враховувати, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ було оскаржене ТОВ «Адіоніс» у судовому порядку, що є підставою для зупинення його дії.
Колегія суддів зазначає, що нормами ПК України передбачено чіткий перелік умов за яких податкова інспекція може не прийняти податкову звітність, за наявності у податковій декларації ТОВ «Адіоніс» всіх реквізитів, така декларація підлягають прийняттю та реєстрації. Нормами податкового законодавства передбачено, що податкова декларація як звітна вважається прийнятою у день її фактичного отримання податковою інспекцією та її дані повинні бути внесені у спеціалізовані бази даних в яких зберігається інформація щодо податкових показників платника податків.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України та вважає, що податковим органом не доведено правомірність винесених ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів зазначає, що дії податкової інспекції щодо неприйняття податкової декларації ТОВ «Адіоніс» з ПДВ за січень 2016 року є протиправними, оскільки у відповідача не було підстав не приймати декларацію як податкову звітність, декларацію з ПДВ за січень 2016 року слід вважати податковою звітністю, та податкова інспекція повинна виконати свій обов'язок по її прийняттю датою фактичного отримання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2016 року у справі № 804/2845/16 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 211 - 212 КАС України.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.О. Круговий