ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 29/580-32/367 16.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван»
Про стягнення заборгованості
Суддя Хрипун О.О.
Представники:
від Позивача Хасанов А.М.-предст.,
від Відповідача Гомза В.В.-предст.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(далі -Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Караван»(далі -Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 117 390,40 грн. та пеню в розмірі 15 877,66 грн. В поданій заяві про уточнення позовних вимог від 05.10.2009 Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 92 131,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач порушив умови укладеного між Позивачем та Відповідачем договору № 4225/Р від 25.06.2007 щодо вчасного розрахунку за поставлену Позивачем продукцію. Сума заборгованості Відповідача згідно з наданою Позивачем заявою про уточнення позовних вимог складає 92 131,24 грн.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що строк виконання його зобов'язання щодо розрахунку за поставлені Позивачем товари не настав. До того ж, саме Позивачем були порушені умови договору № 4225/Р від 25.06.2007, внаслідок чого Відповідачу було завдано збитків, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2008 у справі № 37/238 за позовом ТОВ «Караван»до ТОВ «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 87 220,44 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва
25.06.2007 між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 4225/Р (далі -Договір), згідно з п. 1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язується доставляти та передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продовольчу та (або) непродовольчу продукцію (надалі -Товар) у власність Покупця (Відповідач), а Покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору. Метою поставки Постачальником Товару Покупцю, як зазначено в п. 1.3. Договору поставки, є зберігання, підготовка до продажу та продаж Покупцем Товару третім особам через оптово-роздрібну торгівельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту права споживачів та інших обов'язкових вимог.
01.09.2007 на підставі додаткової угоди про пролонгацію договору поставки № 4225/Р від 25.06.2007, укладеної між Позивачем та Відповідачем, строк дії Договору продовжено до 01.09.2008.
Умови здійснення поставки продукції передбачені в п. 2.1. Договору, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти Товар на умовах DDP (пункт поставки -вул. Лугова, 12, м. Київ, 04074) Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «ІНКОТЕРМС»в редакції 2000 року. Згідно з п. 2.2. Договору поставка Товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих постачальником до виконання замовлень Покупця.
Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «ІНКОТЕРМС»(редакція 2000 року) термін DDP (Delivered Duty Paid - "поставка зі сплатою мита") означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які "мита" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.
На підтвердження факту здійснення поставки товару Відповідачу Позивачем були надані до суду наступні документи: видаткова накладна № Д-000731 від 02.11.2007 на загальну суму 8 267,46 грн., видаткова накладна № Д-000732 від 02.11.2007 на загальну суму 46 290,9 грн., видаткова накладна № Д-000812 від 09.11.2007 на загальну суму 6 078,04 грн., видаткова накладна № Д-000879 від 16.11.2007 на загальну суму 10 259,02 грн., видаткова накладна № Д-000910 від 23.11.2007 на загальну суму 11 394,35 грн. видаткова накладна № Д-001065 від 30.11.2007 на загальну суму 15 068,04 грн., видаткова накладна № Д-001138 від 07.12.2007 на загальну суму 13 173,06 грн., видаткова накладна № Д-001225 від 14.12.2007 на загальну суму 10 353,35 грн.
Таким чином, з наведених документів вбачається, що Позивач поставив Відповідачу продукцію на загальну суму 120 884,22 грн.
Згідно з п. 2.11. Договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки.
Оскільки факт поставки Позивачем товару Відповідачу на загальну суму 120 884,22 грн. підтверджується, документами, зазначеними в Договорі, а саме підписаними сторонами накладними, суд приходить до висновку, що Відповідач набув права власності на товар, поставлений Позивачем, договірна вартість якого складає 120 884, 22 грн.
За твердженням Позивача, яке не заперечується Відповідачем, останнім була проведена часткова оплата поставленого товару у розмірі 6 275,70 грн.
29.07.2008 Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі № 37/238 за позовом ТОВ «Караван»до ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест»про стягнення 87 220,44 грн., яким частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Караван»та стягнено з ТОВ «Ренесанс Капітал-Інвест»43 610 грн. штрафу. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2008 зазначене рішення суду першої інстанції залишено в силі.
Згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Оскільки в справі № 37/238 приймали участь ті ж сторони, що і в даній справі, суд вважає встановленими та такими, що не потребують доведення обставини, що були з'ясовані під час розгляду справи № 37/238 та мають значення при вирішенні даної справи. Зокрема, рішенням у справі № 37/238 встановлено, що ТОВ «Ренесанс Капітал Інвест»(Позивач в даній справі) порушило умови пп. 4.8, 4.10. Договору № 4225/Р від 25.06.2007 (Договір, вимоги за яким є предметом розгляду в даній справі) щодо заміни товару, поставленого згідно з накладною № Д-000732 від 02.11.2007 на суму 43 610,22 грн., строк зберігання якого закінчився, внаслідок чого ТОВ «Караван»(Відповідач в даній справі) зазнало збитків.
Відповідно до п. 4.8 Договору Постачальник зобов'язується Поставити Покупцю згідно з даним Договором товар до закінчення гарантійного строку або строку придатності якого залишається не менш як 95%. У випадку виявлення невідповідності товару умовам даного пункту, Покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого товару або прийняти товар та вимагати його заміни на товар, що відповідає вимогам даного пункту, аналогічної кількості та асортименту.
У п. 4.9 Договору передбачено, що зобов'язання Постачальника з поставки товару відповідно до даного Договору будуть вважатися невиконаними до моменту усунення Постачальником виявлених Покупцем недоліків.
Враховуючи те, що, як зазначено вище, Позивач порушив зобов'язання щодо якості товару на загальну суму 43 610,22 грн., поставленого Відповідачу за накладною № Д-000732 від 02.11.2007, суд вважає безпідставною заявлені в даній справі вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача вартості товару у розмірі 43 610,22 грн., що був переданий останньому за накладною № Д-000732 від 02.11.2007.
Відповідачем було надано до суду платіжне доручення № 2552 від 07.05.2009, на підставі якого Відповідач перерахував на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн. у якості оплати за продукти харчування згідно з Договором поставки. Позивач погоджується у своїй заяві про уточнення позовних вимог з тим, що зазначені кошти були ним одержані.
З урахуванням зазначених обставин, сума грошових коштів, яку Відповідач повинен сплатити Позивачу за поставлений на підставі Договору товар, складає 40 998,3 грн.
Строки здійснення Покупцем (Відповідач) розрахунків за поставлений товар визначені в п. 6.7 Договору поставки, відповідно до якого Покупець зобов'язаний оплатити поставлений Продавцем товар протягом чотирнадцяти календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам.
Відповідач в своєму відзиві на позов стверджує, що ним не були проведені розрахунки за частину поставленого Позивачем товару у зв'язку з тим, щ останній не був проданий, а отже строк виконання зобов'язання щодо оплати згідно з п. 6.7. Договору не настав.
Проте, суд не може погодитись з такими доводами Відповідача, виходячи з наступного.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи накладних, в період з 02.11.2007 по 07.12.2007 Позивач здійснив поставку Відповідачу товару в асортименті, що складається з печива, вафель, цукерок, розфасованих за видами або шляхом включення до новорічних пакунків.
Наведеним вище рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 37/238 встановлено, що термін придатності зазначеного товару складає шість місяців, що підтверджується дослідженими судом свідоцтвами якості.
Враховуючи період поставки товару, з приводу оплати якого виник спір між сторонами в даній справі (проміжок часу з 02.11.2007 по 07.12.2007), суд приходить до висновку, що термін придатності зазначеного товару минув задовго до звернення Позивача з позовом до суду про стягнення вартості цього товару з Відповідача.
Як вбачається з п. 1.3 Договору метою поставки за даним Договором є зберігання, підготовка до продажу та продаж Покупцем товару третім особам через оптово-роздрібну торгівельну мережу з дотриманням вимог чинного законодавства щодо захисту права споживачів та інших обов'язкових вимог.
Отже, відповідно до Договору Позивач здійснював поставку товару Відповідачу для подальшої реалізації останнім зазначеного товару через оптово-роздрібну мережу.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про захист прав споживачів» для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком. Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання. Продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.
З огляду на наведене слідує, що товар на загальну суму 40 998,3 грн., який був поставлений Позивачем Відповідачу, не може бути реалізований останнім через оптово-роздрібну мережу у зв'язку з закінченням строку придатності такого товару.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що п. 6.7 Договору, згідно з яким Покупець зобов'язаний оплатити поставлений Продавцем товар протягом чотирнадцяти календарних днів від моменту продажу такого товару третім особам, передбачає лише термін здійснення оплати у випадку, коли товар був проданий Покупцем третім особам, і не визначає терміну проведення Покупцем оплати за поставлений Продавцем товар у тому випадку, коли зазначений товар не буде проданий до закінчення строку його придатності. Інші положення Договору також не визначають строк, протягом якого Покупець зобов'язаний оплатити прострочений товар, що знаходиться у його власності згідно з п. 2.11 Договору.
Водночас, відповідно до п. 9.9 Договору у випадках, що не врегульовані даним Договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання між Позивачем та Відповідачем виникли на підставі укладеного між ними Договору поставки.
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З наведеного визначення договору поставки слідує, що однією з істотних умов зазначеного виду договору є зобов'язання покупця оплатити товар, що був одержаний ним від постачальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Таким чином, Позивач має право вимагати від Відповідача оплатити непроданий останнім товар, подальша реалізація якого неможлива через сплив строків придатності, у будь-який час з моменту закінчення строків придатності поставленого товару. Відтак, суд вважає необґрунтованим твердження Відповідача про те, що строк виконання його зобов'язання щодо оплати не настав, а позовні вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з Відповідача 40 998,3 грн. заборгованості за поставлений товар.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Караван»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54; код ЄДРПОУ 32307835; р/р 26002010031677 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2А; код ЄДРПОУ 34047146; р/р 26000010003523 в філії ТОВ «Унікредит Банк», м. Київ, МФО 300744) 40 998,3 грн. (сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім гривень 30 копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Караван»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54; код ЄДРПОУ 32307835; р/р 26002010031677 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2А; код ЄДРПОУ 34047146; р/р 26000010003523 в філії ТОВ «Унікредит Банк», м. Київ, МФО 300744) 765,5 грн. (сімсот шістдесят п'ять гривень 50 копійок) державного мита.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Караван»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Чорновола, 54; код ЄДРПОУ 32307835; р/р 26002010031677 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(01014, м. Київ, пров. Мічуріна, 3/2А; код ЄДРПОУ 34047146; р/р 26000010003523 в філії ТОВ «Унікредит Банк», м. Київ, МФО 300744) 52,51 грн. (п'ятдесят дві гривні 51 копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ГПК України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 21.10.2009