Справа № 758/3133/17
02 березня 2017 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С. , розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: ОСОБА_2,-
Заявник звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Дослідивши матеріали заяви приходжу до висновку, що вона (заява) подана з порушенням правил підсудності, а тому підлягає поверненню заявнику для подання до належного суду, виходячи з наступних підстав.
Так стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Зі змісту вказаних норм чинного цивільно-процесуального законодавства України вбачається, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В той же час вказано, що таке звернення повинно відбуватися в порядку, встановленому ЦПК України.
В розділі VІ ЦПК України законодавцем врегульовано процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних правах.
Так, зокрема стаття 369 ЦПК України визначає, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
Зі змісту зазначеної норми ЦПК України вбачається, що питання визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню вирішує той суд, який видав виконавчий лист.
Мною ж встановлено, що виконавчий лист № 2-1153, який заявник просить визнати таким, що не підлягає виконанню, був виданий 08.05.2000 року Залізничним районним судом м. Києва (на даний час Солом'янський районний суд міста Києва), а не Подільським районним судом м. Києва.
Тобто з викладеного вище вбачається, що заявник звернувся із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, до неналежного суду.
Стаття 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Також необхідність повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з непідсудністю справи цьому суду, визначена п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.
З врахуванням викладеного вважаю доведеною необхідність повернення заяви заявнику для подання до належного суду у зв'язку з порушенням останнім правил підсудності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 115, 121 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягувач: ОСОБА_2, повернути заявнику для подання до належного суду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяВ. С. Декаленко