ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/376 09.09.09
За позовом
До
проТовариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Манбор»
стягнення заборгованості в розмірі 60 426,38 грн.
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від позивача Козленко О.В. -предст.
Від відповідача не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манбор»та просить стягнути з Відповідача кошти у сумі 60 426,38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань Відповідачем за договором поставки товару № 1457 від 10.10.2008, укладеного між сторонами, в частині оплати повернутого Товариству з обмеженою відповідальністю «Манбор»товару.
Ухвали у справі були направлені Відповідачу за адресою, вказаною Позивачем у позовній заяві та зазначеною у договорі поставки товару № 1457 від 10.10.2008. Проте відповідач свого представника на судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
10 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манбор»укладено Договір поставки товару № 1457 (далі - Договір).
За своєю правовою природою укладений між сторонам Договір є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.
Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Договору сторони обумовили, що Позивач зобов'язався поставити і передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити отриманий від Позивача Товар.
Товар поставлявся в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в Специфікації (п. 1.2 Договору).
Пунктом 11.1 Договору сторони обумовили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до закінчення поточного календарного року. У тому випадку, якщо сторони, у термін не менше чим за 20 днів до закінчення терміну дії договору, не повідомлять один одного про бажання розірвати договір, то останній вважається продовженим терміном на один рік. Дія даного договору може бути припинена за взаємною згодою сторін за відсутності невиконаних замовлень покупця і заборгованостей за цим договором протягом 30 календарних днів з моменту припинення (п. 11.2 Договору).
Згідно з пунктом 2.1 Договору постачання Товару здійснюється не пізніше 24 годин з моменту отримання замовлення, я якому вказується: номер замовлення, кількість товару, асортимент, термін та місце поставки. Передача Товару Відповідачу здійснюється на підставі транспортної (товарно-транспортної) накладної, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.10 Договору).
На виконання умов Договору поставки товару № 1457 від 10.10.2008 Відповідачем було здійснено постачання Товару, обумовленого Договором, а саме -по видаткових накладних № 12 від 01.11.2008, № 34 від 07.11.2008, № 45 від 13.11.2008 та № 64 від 20.11.2008 передано Позивачу Товару на суму 95 543,85 грн.
Пунктом 5.8 договору зазначено, що покупець має право повернути товар, а постачальник зобов'язаний прийняти товар з відповідним відшкодуванням 100% сплаченої вартості.
В січні 2009 Позивачем повернуто частину товару на загальну суму 58 202,48 грн.
11.06.2009 Відповідач перерахував на рахунок позивача 1000,00 грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи сума основного боргу Відповідача перед Позивачем складає 57 202, 49 грн. Оплата отриманого Відповідачем товару в сумі 57 202,49 грн. не здійснена. Доказів повної оплати товару про який заявлено Позивачем у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 57 202,49 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума 3% річних від суми заборгованості за Договором розраховується судом відповідно до періоду прострочення, який був заявлений Позивачем, з 29.01.2009 по 31.05.2009 складає 588,40 грн., однак стягненню з Відповідача, в силу положень закону, підлягає сума, заявлена Позивачем в розмірі 587,85 грн., оскільки суд позбавлений права виходити за межі позовних вимог.
З урахуванням рекомендацій, викладених у Листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», сума інфляційних втрат складає 2 502,7 грн.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Договір поставки товару № 1457 від 10.10.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манбор», недійсним не визнавався, а тому є таким, що створює юридичні права та обов'язки для сторін.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
Статтею 3 Декрету Кабінету міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 «Про державне мито»встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, в розмірі 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто не більше 25 500 грн.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манбор»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, р/р № 26001012237168 в Філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 35812370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, р/р № 2600431348601 в КФ АБ «Південний», МФО 320917, код ЄДРПОУ 32294905) 57 202 (п'ятдесят сім тисяч двісті дві) грн. 48 коп. основного боргу, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 85 коп. -3% річних від простроченої суми, 2 502 (дві тисячі п'ятсот дві) грн. 70 коп. інфляційних витрат, 602 (шістсот дві) грн. 96 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повернути з державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Експансія»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Промислова, 5, р/р № 2600431348601 в КФ АБ «Південний», МФО 320917, код ЄДРПОУ 32294905) 144 (сто сорок чотири) грн. 50 коп. помилково сплаченого державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манбор»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18, р/р № 26001012237168 в Філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Києві, МФО 380333, код ЄДРПОУ 35812370) до Державного бюджету України 2 (дві) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
В іншій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 01.10.2009