ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/333 14.08.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОДУКТ»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК ТРЕВЕЛ»
Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Суддя Хрипун О.О.
Представники сторін:
Від Позивача Чуйко А.О. -предст.,
Від Відповідача не з'явилися,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОДУКТ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК ТРЕВЕЛ»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 30 963,59 грн. заборгованості, 155,55 грн. пені, 118,28 грн. -20% річних від простроченої суми.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором № 386/08/н від 26.03.2009 в частині оплати поставленого Позивачем товару.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва
26.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОДУКТ»(далі -Позивач, ТОВ «ІНТЕРПРОДУКТ», Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК ТРЕВЕЛ»(далі -Відповідач, ТОВ «ПАСІФІК ТРЕВЕЛ», Покупець) укладеного Договір № 386/08/н (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця продукти харчування (далі -Товар), а Покупець зобов'язався прийняти вказаний Товар і своєчасно його оплатити відповідно до умов Договору.
За своєю правовою природою укладений між сторонам Договір № 386/08/н від 26.03.2009 є договором поставки.
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.
Передача товару здійснюється окремими партіями в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в прас-листах, видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).
Постачальник передає Покупцю Товар за цінами, визначеними у видаткових накладних на кожну партію Товару. Ціни на Товар зазначені у видаткових накладних з урахуванням ПДВ, є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку. Загальна сума Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних, виданих на підставі даного Договору (п.п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору).
На виконання взятих на себе зобов'язань Позивачем були здійснені Відповідачу відповідні поставки Товару, обумовленого Договором, а саме - ТОВ «ІНТЕРПРОДУКТ»було поставлено ТОВ «ПАСІФІК ТРЕВЕЛ»Товару за наступними видатковими накладними: № пРН-006722 від 08.05.2009 на суму 1 689,31 грн., № пРН-007452 від 25.05.2009 на суму 3 641,38 грн., № пРН-007453 від 25.05.2009 на суму 4 176,00 грн., № пРН-007451 від 25.05.2009 на суму 3 459,60 грн., № пРН-007235 від 20.05.2009 на суму 2 451,60 грн., № пРН-007234 від 20.05.2009 на суму 2 446,56 грн., № пРН-007233 від 20.05.2009 на суму 1 360,27 грн., № пРН-006719 від 08.05.2009 на суму 3 251,46 грн., № пРН-006720 від 08.05.2009 на суму 1 375,15 грн., № пРН-007027 від 14.05.2009 на суму 4 233,12 грн., № пРН-007026 від 14.05.2009 на суму 2 879,14 грн., всього на суму 30 963,69 грн.
Як передбачено умовами пп. 5.4 та пп. 5.5 Договору, Покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за кожну поставлену партію Товару банківським безготівковим переказом (або внесенням готівкових коштів) на розрахунковий (поточний) рахунок Постачальника протягом 14 календарних днів з дати, вказаної у видатковій накладній.
Підставою для проведення оплати є видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, рахунок-фактура (п. 5.2 Договору).
Однак, як було встановлено в ході розгляду справи, Відповідач, порушуючи взяті на себе зобов'язання, не розрахувався з Позивачем за отриманий на умовах Договору товар.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарськими визнаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати Позивачу заборгованості в сумі 30 963,59 грн. Відповідачем до матеріалів справи не надано. Обставини, викладені Позивачем, Відповідач належними та допустимими доказами не спростував.
З урахуванням викладених обставин суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 30 963,59 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Пунктом 8.3 Договору сторони обумовили, що у випадку порушення термінів оплати поставленого товару, встановлених п. 5 даного Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також 20% річних від простроченої суми.
Суд погоджується з розміром пені, наданим Позивачем та вважає його обґрунтованим, з урахуванням розміру подвійної облікової ставки, встановленої згідно з постановою НБУ від 21.04.2008 № 107 та Листом НБУ від 16.02.2009 № 14-011/778-2395 в розмірі 12% на період з 30.04.2008.
Стосовно вимог Позивача про стягнення з Відповідача 20% річних від простроченої суми суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Заявлена Позивачем до стягнення з Відповідача сума в розмірі 118,28 грн. за своєю правовою природою є штрафними санкціями за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. При цьому суд зазначає, що Договором поставки передбачене подвійне застосування штрафних санкцій за одне і те саме порушення - несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами Договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, суд зазначає, що стягненню з Відповідача в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, а саме -розмірі пені задоволений судом в сумі 155,55 грн. В свою чергу, умови Договору, зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.
Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв'язку з чим, позов підлягає частковому задоволенню.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАСІФІК ТРЕВЕЛ»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, б. 58, кв. 2, код 33156654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОДУКТ»(02140, м. Київ, вул. Гришка, б. 8-Б, кв. 6, код 31571793) 30 963,59 грн. заборгованості, 155,55 грн. пені, 311,19 грн. державного мита, 311,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя О.О.Хрипун
Дата підписання рішення: 05.10.2009