Ухвала
іменем україни
15 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Дем'яносова М.В.,
суддів: Іваненко Ю.Г., Маляренка А.В.,
Ситнік О.М., Ступак О.В.,
розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
У березні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що у лютому 2015 року йому стало відомо, що дружина має близькі стосунки з іншим чоловіком та має намір створити нову сім'ю. Із цього часу шлюбні відносини між ними фактично припинилися і збереження шлюбу є неможливим, оскільки позивач втратив до дружини почуття поваги та любові. Позивач просив розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачем, зареєстрований 25 березня 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 435.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 25 березня 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 435, розірвано.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено.
Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 25 березня 2006 року Центральним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 435, розірвано.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3, скасовано рішення апеляційного суду м. Києва від 17 березня 2016 року, залишено в силі рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 жовтня 2015 року.
У жовтні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_3, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні указаної заяви.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ погодилася з його висновками про задоволення позову із тих підстав, що сім'я сторін існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції правильно виходив із того, що згідно з поясненнями позивача у них із відповідачем із 2013 року погіршились стосунки та він став помічати, що дружина психологічно віддаляється від нього та дітей; у лютому 2015 року він дізнався, що у дружини є інший чоловік і з цього часу вони припинили подружні відносини; із березня 2015 року ОСОБА_3 почала проживати окремо від нього.
Крім того, згідно з поясненнями відповідача погіршення стосунків із чоловіком відбулося після того, як останній у 2011 році став членом чоловічого клубу «Сенатор»; у подальшому вона дізналася, що чоловік у 2013 році відпочивав у Єгипті з іншою жінкою, і з того часу у нього були стосунки з іншими жінками; вона намагалась зберегти сім'ю, але в січні 2015 року чоловік запропонував їй вільні стосунки зі збереженням формально-юридичних ознак шлюбу, що є для неї неприйнятним.
Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Статтею 57 ЦПК України установлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Так, зазначення колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 21 вересня 2016 року про те, що судом установлено, що сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбно-сімейних стосунків, втратили один до одного почуття поваги і любові, а в березні 2015 року ОСОБА_3 залишила спільне помешкання та переїхала проживати за адресою: АДРЕСА_1, не є опискою у розумінні ст. 219 ЦПК України, оскільки цю обставину встановлено апеляційним судом, що вбачається з його змісту, а згідно зі ст. 316 ЦПК України рішення апеляційного суду повинно мати: мотивувальну частину із зазначенням, у тому числі встановлених судом першої інстанції обставин, а також обставин, встановлених апеляційним судом.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні указаної заяви.
Керуючись ст. ст. 219, 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Дем'яносов
Судді: Ю.Г. Іваненко
А.В.Маляренко
О.М.Ситнік
О.В.Ступак