іменем україни
1 лютого 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.,
розглянувши в судовому засіданні справуза позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником - ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 13 квітня 2016 року,
У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулось до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 6 листопада 2007 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») та ОСОБА_6 укладено договір кредиту, відповідно до умов якого ОСОБА_6 отримав кредит у сумі 25 тис. доларів CШA.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 6 листопада 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку нежилі приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло права кредитора за договором кредиту від 6 листопада 2007 року. Також укладено договір про передачу права за договорами забезпечення.
Посилаючись на невиконання зобов'язання, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило у рахунок стягнення заборгованості за кредитним договором від 6 листопада 2007 року у сумі 1 194 296 грн 95 коп., що складається з кредиту в сумі 519 507 грн 58 коп., відсотків у сумі 453 759 грн 66 коп., комісії у сумі 13 380 грн 79 коп., пені у сумі 207 648 грн 92 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення по АДРЕСА_1, площею 36,4 кв. м, які знаходяться на першому поверсі житлового будинку літ. «А», обладнані самостійним входом та складаються з приміщення коридору 4-1 площею 5,9 кв. м, приміщення 4-2 площею 7,7 кв. м, приміщення 4-3 площею 9,5 кв. м, приміщення 4-4 площею 13,1 кв. м, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/ незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 17 листопада 2015 року у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 13 квітня 2016 року рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено частково.
У рахунок стягнення заборгованості за договором кредиту від 5 листопада 2007 року, укладеного між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ТОВ «Кредитні ініціативи», та ОСОБА_6, у сумі 922 580 грн 77 коп., що складається з кредиту у сумі 519 507 грн 58 коп., відсотків у сумі 173 292 грн 58 коп., комісії у сумі 13 380 грн 79 коп., пені у сумі 216 399 грн 82 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення по АДРЕСА_1, площею 36,4 кв. м, які знаходяться на першому поверсі житлового будинку літ. «А», обладнані самостійним входом та складаються з: приміщення коридору 4-1, площею 5,9 кв. м, приміщення 4-2, площею 7,7 кв. м, приміщення 4-3, площею 9,5 кв. м, приміщення 4-4, площею 13,1 кв. м, шляхом продажу на прилюдних торгах згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною 180 683 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, керуючись ч. 6 ст. 38, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в обраний позивачем спосіб реалізації предмета іпотеки за ціною, яка буде визначена на стадії виконавчого провадження.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Кредитні ініціативи», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем порушено умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, у рахунок погашення якої звернув стягнення на предмет іпотеки.
З такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.
Судом установлено, що 6 листопада 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 укладено договір кредиту, відповідно до умов якого та ОСОБА_6 отримав 25 тис. доларів США, зі сплатою 13 % річних, з кінцевим терміном - 5 листопада 2027 року.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 6 листопада 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку нежилі приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 36,40 кв. м, які знаходяться на першому поверсі житлового будинку літ. «А», є ізольованими, обладнанні самостійним входом та складаються з приміщень 4-1 - 4-4, а саме: коридор 4-1 площею 5,9 кв. м, приміщення 4-2 площею 7,70 кв. м, приміщення 4-3, площею 9,5 кв. м, приміщення 4-4 площею 13,10 кв. м. За взаємною згодою сторін визначили вартість предмета іпотеки у сумі 180 683 грн
17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір про відступлення права вимоги та договір про передачу права за договорами забезпечення від 17 грудня 2012 року, згідно з умовами яких ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуто прав кредитора за договором кредиту, укладеним 6 листопада 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6, та договором іпотеки, укладеним 6 листопада 2007 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_6
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, заборгованість за кредитним договором станом на 26 травня 2015 року становить 1 274 387 грн 88 коп. і складається із: заборгованості за кредитом - 519 507 грн 58 коп., заборгованості за відсотками - 453 759 грн 66 коп., заборгованості з комісії - 13 380 грн 79 коп., пені - 207 648 грн 92 коп.
Також встановлено, що заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 5 липня 2011 року, яке набрало законної сили 12 серпня 2011 року, у справі позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за договором кредиту від 6 листопада 2007 року в сумі 264 972 грн 11 коп., що складається з кредиту в сумі 24 581,98 дол. США, відсотків у сумі 7 800,75 дол. США, комісійної винагороди у сумі 2 800 грн, пені у сумі 512,14 дол. США.
Постановою державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Мінтенко В.Г. від 18 липня 2013 року відкрито виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-642/2011, виданого Першотравневим районним судом м. Чернівці 15 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошових коштів у сумі 266 792 грн 11 коп.
Постановою державного виконавця Першотравневого відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції Волощук О.В. від 29 лютого 2016 року повернуто виконавчий лист № 2-642/2011, виданий Першотравневим районним судом м. Чернівці 15 вересня 2011 року про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» грошових коштів у сумі 266 792 грн 11 коп. за відсутністю майна, на яке можливе звернення стягнення.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником чи виконано із простроченням не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та положень ЦК України.
Отже, з відповідача на користь банку підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, зокрема: прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України.
При цьому апеляційний суд не дав оцінку тому, чи підлягає стягненню з відповідача заборгованість за кредитним договором у вигляді невиплачених кредитних щомісячних платежів з урахуванням того, що кредитна заборгованість вже стягнута рішенням суду і з боржника підлягають стягненню штрафні санкції: прострочена заборгованість за процентами, прострочена заборгованість по комісії, пеня за несвоєчасне погашення процентів, пеня за несвоєчасне погашення кредиту, пеня за несвоєчасне погашення комісії.
Також апеляційний суд не дав оцінку тому, чи сума заборгованості за кредитним договором від 6 листопада 2007 року, заявлена позивачем, не включає в себе суму кредитної заборгованості за цим договором, стягнуту рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 5 липня 2011 року, чи не буде стягнуто з боржника у такому випадку кредитну заборгованість у подвійному розмірі.
Крім того, положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмет іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Виходячи зі змісту «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 38 цього Закону.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України № 6-1239цс16 від 8 червня 2016 року, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України (з подальшими змінами і доповненнями) має враховуватися іншими загальними судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, ураховуючи, що апеляційним судом не встановлені всі фактичні обставини від яких залежить правильне вирішення справи, та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення апеляційного суду відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником - ОСОБА_5, задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 13 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: В.І. Журавель
О.В. Закропивний
С.Ф. Хопта
С.П. Штелик