про повернення позовної заяви
17 лютого 2017 р. Справа № 902/181/17
Суддя господарського суду Колбасов Ф.Ф., розглянувши матеріали
за позовом Сільського споживчого товариства "Богмакс" (22000, Вінницька область, Хмільницький район, с. Сальниця, вул. вул. Леніна, 19)
до Сальницького сільського споживчого товариства (22000, Вінницька область, Хмільницький район, с. Сальниця, вул. вул. Леніна, 19)
про визнання права власності
До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Сільського споживчого товариства "Богмакс" до Сальницького сільського споживчого товариства про визнання права власності на нерухоме майно.
Розглянувши позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54, 56, 57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою в якості негативного наслідку повернення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ст.57 ГПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви, серед яких документи, які підтверджують зокрема сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі тощо.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
У пункті 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" наголошено на тому, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.
Виходячи з підпунктів 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1 600,00 грн.
Однак, в порушення вище зазначений приписів позивачем не надано суду доказів сплати судового збору в встановленому порядку та розмірі за подання позовної заяви без номера від 02.02.2017 року
Суд звертає увагу на те, що в додатках до позовної заяви навіть не здійснено посилання на наявність доказу сплати судового збору.
Так, із поданої позовної заяви вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено в позові вимогу про визнання права власності на нерухоме майно.
Згідно із п.2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК). На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею (частина третя статті 55 ГПК); з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій (стаття 38, пункт 4 статті 65 ГПК), а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Натомість позивачем судовий збір не сплачено, що є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, а відтак тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, відповідно до якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приписами ч.1 ст.56 ГПК України (з урахуванням внесених змін відповідно до Закону України від 19.05.2011 р. № 3382-VI) встановлено, що позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.42, 43 ГПК кодексу України.
Позивачем в порушення наведених вище законодавчих приписів не надано належних доказів надіслання відповідачеві позовної заяви та всіх доданих до позовної заяви документів. Натомість до позовної заяви додано її другий не підписаний примірник з додатками
Згідно п.п. 4, 6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підставі викладеного вище позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.
При цьому слід зауважити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення процесуальних недоліків, що зумовили її повернення (надання доказів сплати судового збору та надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів - лист з описом вкладення із зазначенням всіх доданих до позовної заяви документів).
На підставі викладеного та керуючись п.п. 4, 6 ч.1 ст. 63, ст.ст. 86, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву без номера від 02.02.2017 року на 3-х аркушах разом з матеріалами на 171-му аркуші повернути позивачу.
2. Копію позовної заяви без номера від 02.02.2017 року долучити до примірника ухвали, яка залишається в справі.
3. Копію ухвали надіслати позивачу (з матеріалами) та відповідачу справі рекомендованим листом.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (22000, Вінницька область, Хмільницький район, с. Сальниця, вул. вул. Леніна, 19)
3 - відповідачу (22000, Вінницька область, Хмільницький район, с. Сальниця, вул. вул. Леніна, 19)