08 лютого 2017 року Апеляційний суд м. Києва
у складі:
головуючого Вербової І.М.
суддів Поливач Л.Д.
БолотовЄ.В.,
при секретарі Гоін В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах Київського міського центру зайнятості на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року,
У листопаді 2016 року Київський міський центр зайнятості звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в розмірі 8 904 грн. 00 коп. та судового збору в розмірі 1 378 грн. 00 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року, Київському міському центру зайнятості відмовлено у відкритті провадження (а.с.4 - ухвала суду першої інстанції).
В апеляційній скарзі представник Київського міського центру зайнятості - ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що Київський міський центр зайнятості не погоджується з висновками суду першої інстанції, так як обставини, що мають значення для справи не взяті до уваги, зокрема той факт, що Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з приводу повернення коштів за припинення навчання без поважних причин та допомоги по безробіттю, а тому наведений спір необхідно розглядати саме в порядку цивільного судочинства.
Справа № 755/16248/16-ц
№ апеляційного провадження 22-ц/796/493/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Катющенко В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.
В суді апеляційної інстанції представник Київського міського центру зайнятості, Духота М.С., апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі та просила її задовольнити.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе слухати справу у його відсутності на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що остання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в постановленій ухвалі про відмову у відкритті провадження від 08 листопада 2016 року, посилався, зокрема, на те, що в даному випадку виникає спір за зверненням суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій, а тому такий спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте, з таким висновком колегія суддів не може погодитися, зважаючи на наступне.
Виходячи зі змісту ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Виходячи з роз'яснень пунктів 2,3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції (статті 108 - 114 ЦПК). Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України(стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Верховний суд України у своїй постанові від 22 вересня 2015 року у справі №21-1884а15 висловив правову позицію щодо неоднакового застосування норм процесуального права в питаннях визначення справи про повернення надмірно сплачених відповідачу сум у вигляді допомоги по безробіттю як адміністративної та дійшов до висновку, що такий спір є приватно-правовим і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного суду України, має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
З огляду на вищевикладене та враховуючи, що Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з приводу повернення коштів за припинення без поважних причин навчання відповідача ОСОБА_2 та допомоги по безробіттю, суд першої інстанції дійшов до неправильного висновку щодо відмови позивачу у відкритті провадження, у зв'язку з тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведеного, ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року про відмову у відкритті провадження не можна назвати законною та обґрунтованою, а тому остання підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Київського міського центру зайнятості - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2016 року - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: І.М. Вербова
Судді: Л.Д. Поливач
Є.В.Болотов