Справа № 22-ц/796/2988/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Москаленко К.О.
№757/63953/2016 -ц Доповідач-ЧобітокА.О.
09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В.,Соколової В.В.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди Ірини Вікторівни про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, -
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуди І.В. про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно через те, що даний позов не може бути розглянутий в порядку цивільного провадження.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відкриття провадження,оскільки ,на його думку , відмовою приватного нотаріуса у скасуванні рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке за судовим рішенням належить позивачу, порушується цивільне право останнього.
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2014 року, яке набрало законної сили, у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, яке набрало законної сили, визнано недійсним:
договір купівлі - продажу земельної ділянки, площею 0,0957 гектара за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 05.08. 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., зареєстрований в реєстрі за № 1943;
договір купівлі " продажу об'єкта незавершеного будівництва - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, укладений 05 серпня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., зареєстрований в реєстрі за №1945.
Представником ОСОБА_3 до реєстраційної служби було подано дві заяви про скасування рішень про реєстрацію права власності вказаних об»єктів нерухомого майна за ОСОБА_6 разом з копією рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2014 року, проте у березні 2016 року отримано відмову у скасуванні вищевказаних рішень про реєстрацію права власності та скасування записів про право власності з тих підстав, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник має подати також державному реєстратору відповідне рішення суду про скасування рішень приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за ОСОБА_7, що набрало законної сили.
Вказана відмова реєстраційної служби стала підставою для звернення до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи у відкритті провадження ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та повинен розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
З таким висновком суду погоджується і колегія суддів, оскільки він ґрунтується на вимогах ст. 15 ЦПК України та ст.ст.3, 17 КАС України.
Відповідно до Постанови ВАС України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів»за № 8 від 20.05.2013 року, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.
Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.
Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки його метою є захист цивільного права власності позивача, оскільки право останньої вже захищено та поновлено рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2014 року.
На підставі викладеного ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави до скасування якої відсутні.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 26 грудня 2016 року залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: