АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
09 лютого 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 січня 2017 року,
за участю прокурора - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисників - адвоката ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19 січня 2017 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000003441 від 16.11.2016 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 , про продовження строкутримання під вартою:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в м. Оріхів, Запорізької області, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, який є адвокатом Полтавської обласної колегії адвокатів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого -
якому оголошена підозра у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України.
Продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят діб, а саме до 19 березня 2017 року.
Одночасно підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200000000 (двісті мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_6 у разі внесення застави, покладено наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, було визначено до 19.03.2017 р.
Як визнав установленим в ухвалі слідчий суддя, розглядаючи клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою в межах строку досудового розслідування, існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування вчасно, в зв'язку із чим у даному кримінальному провадженні потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує значного часу, одночасно взяв до уваги необхідність дотримання положень ст. ст. 177, 178 КПК України тапрактики Європейського Суду з прав людини,які потребують урахування тяжкості покарання, що може загрожувати підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні діянь, в яких він підозрюється, за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих злочинів, деякі з яких є особливо тяжкими, характер та обставини вчинення злочинів, так яким чином вони сформульовані в повідомлені про підозру, в тому числі вчинення злочинів в складі злочинної організації та особливо великий розмір заподіяної державі шкоди, майновий стан підозрюваного ОСОБА_6 , який свідчить про наявність в нього об'єктивної можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду шляхом виїзду за кордон, а також наявність значного суспільного інтересу в забезпеченні об'єктивності досудового розслідування в даному кримінальному провадженні, і дійшов висновку про доведеність прокурором ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі та усвідомлюючи невідворотність покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших членів злочинної організації, узгоджувати з ними свої дії, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 в подальшому при здійсненні досудового розслідування в якості запобіжного заходу належить утримувати під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 подала в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і відмовити в задоволенні клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку апелянта, слідчим суддею порушено правила підсудності з огляду на те, що Генеральна прокуратура України розташована за адресою: місто Київ, вулиця Різницька, 13/15, що відноситься до території Печерського районного суду міста Києва і територіально не знаходиться під юрисдикцією Голосіївського районного суду міста Києва. Також захисник стверджує, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003441 у встановленому ст. ст. 294 - 295 КПК України порядку не був продовжений. Крім того, автор апеляції вважає, що постанова про продовження строку досудового розслідування була винесена з порушенням вимог ст. 295 КПК України.
На думку апелянта, під час розгляду клопотання слідчим суддею не враховано, що зазначені у клопотанні обставини не підтверджені належними та допустимими доказами і не досліджено, що ОСОБА_6 у період з 2010 року по 2014 рік не був посадовою особою, не знаходився у трудових відносинах з ДК «Газ Україна», а лише здійснював консультаційну допомогу відповідно до договору про надання послуг, а також те, що ОСОБА_6 з'являвся за викликом до органу досудового розслідування, давав пояснення, допитувався у якості свідка та приймав участь у всіх слідчих діях.
Далі в апеляційній скарзі захисник зазначає, що на час затримання підозрюваного ОСОБА_6 підстави, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України, були відсутні, оскільки фактично злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , скоєно в період з 2010 року по 2014 рік.
Крім того, апелянт звертає увагу, що ОСОБА_6 раніше не судимий, позитивно характеризується, має постійне місце проживання та на його утриманні знаходяться неповнолітні діти, батьки похилого віку і дружина. При цьому автор апеляції стверджує, що слідчим суддею визначено ОСОБА_6 завідомо непомірний для останнього розмір застави.
Заслухавши суддю-доповідача щодо змісту оскарженої ухвали слідчого судді, доводи підозрюваного ОСОБА_6 та його захисників ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , щодо обставин викладених в апеляційній скарзі в інтересах підозрюваного, яку вони підтримали в судовому засіданні апеляційного суду за наведених у ній обставинах і просили про її задоволення, доводи прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді та необхідність залишити її без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням прокурора, перевіривши, обговоривши та обміркувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000003441 від 16 листопада 2016 року, яке виділено з кримінального провадження № 12013220540000400 від 31 січня 2013 року.
Підставою для визначення територіальної юрисдикції розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 стала постанова від 19 травня 2016 року Генерального прокурора України ОСОБА_10 про доручення проведення досудового розслідування слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, який знаходиться в Голосіївському районі міста Києва по вулиці Антоновича, 114.
13 червня 2016 року в межах кримінального провадження №12013220540000400 від 31 січня 2013 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України.
14 червня 2016 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва щодо підозрюваного ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 серпня 2016 року, з визначенням застави у розмірі 200000000 гривень.
8 серпня 2016 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 6 жовтня 2016 року, з визначенням застави у розмірі 200000000 гривень.
4 жовтня 2016 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою до 27 листопада 2016 року, з визначенням застави у розмірі 200000000 гривень.
24 листопада 2016 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою до 22 січня 2017 року, з визначенням застави у розмірі 200000000 гривень.
За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Між тим, 17 січня 2017 року постановою Генерального прокурора України ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000003441 від 16 листопада 2016 року продовжено до десяти місяців, тобто до 13 квітня 2017 року, з урахуванням перебігу строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31 січня 2013 року та з урахуванням часу повідомлення ОСОБА_11 (10 червня 2016 року), ОСОБА_6 (13 червня 2016 року) та інших у кримінальному провадженні № 12013220540000400 про підозру.
19 січня 2017 року заступник Генерального прокурора України ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою. Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування у встановлені строки не представляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих та розшукових дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, крім того, заявлені під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 ризики не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків, інших членів злочинної організації, узгоджувати з ними свої дії, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
19 січня 2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва дане клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 було задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят діб, а саме до 19 березня 2017 року, з визначенням застави в розмірі 200000000 гривень.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею належно дотримані.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, що підтверджується долученими до клопотання матеріалами, сукупність яких є достатньою для продовження дії запобіжного заходу, оскільки ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших членів злочинної організації, узгоджувати з ними свої дії, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшились.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для подальшого обмеження свободи підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
При цьому, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо підозри ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Також, слідчий суддя місцевого суду ретельно дослідив доводи клопотання слідчого відносно обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. При цьому для завершення досудового розслідування в даному кримінальному провадженні існує законодавчо встановлена необхідність у проведенні слідчих та процесуальних дій, обґрунтованість та необхідність яких перевірена Генеральним прокурором України ОСОБА_10 при винесенні процесуального рішення постанови про продовження строку досудового розслідування від 17.01.2017 року та підтверджена в судовому засіданні матеріалами клопотання.
При цьому, слідчий суддя врахував тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 дані про його особу, наявність суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, та ті обставини, що на даній стадії досудового розслідування неможливо провести всі заплановані слідчі дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи, на підставі чого слідчий суддя дійшов висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Продовживши строк утримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі 200 000 000 грн. З таким рішенням слідчого судді погоджується колегія суддів, оскільки такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків. Це не суперечить положенням абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки даний випадок є виключним з огляду на розмір шкоди понад двамільярди гривень, заподіяної злочинами, в яких підозрюється ОСОБА_6 .
Так, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_6 саме такий розмір застави, що відповідає ч. 5 ст. 182 КПК України та буде достатнім для виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з рішенням слідчого судді місцевого суду щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він всебічно та у повному обсязі довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_6 перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Доводи захисника про недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення поданої апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 199, 309, 336, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 19 січня 2017 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42016000000003441 від 16.11.2016 р. за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255 КК України, якою задоволено клопотання заступника Генерального прокурора України ОСОБА_9 , та продовжено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят діб, а саме до 19 березня 2017 року, з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 200000000 (двісті мільйонів) гривень у національній грошовій одиниці України, а такожпокладенням процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє у захист прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 и б а к