г оловуючий суддя І інстанції Качуріна Л.С.
суддя - доповідач - Геращенко І.В.
Іменем України
« 07 » жовтня 2009 року справа № 2а-20026/09/1270
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін :
від позивача - Хомка Є.А. - довір. від 01.01.2009 року № 11
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 28.07.2009 року
у справі № 2а-20026/09/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання”
до відповідача Виконуючого обов'язки прокурора Луганської області старшого радника юстиції ОСОБА_1
про визнання протиправним та скасування припису
Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконуючого обов'язки прокурора Луганської області ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису від 26.02.2008 року № 07/1-10-09.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 року у справі № 2а-20026/09/1270 (суддя Качуріна Л.С.) в задоволені позовної заяви відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що припис, який оскаржувався, винесений з порушенням вимог чинного законодавства, тому суд дійшов неправомірного висновку про відмову в задоволенні позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.
2006 року, як Постачальник електричної енергії, в особі заступника директора зі збуту електроенергії Луганської філії ТОВ «ЛЕО» Горлова А.А. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»- споживачем, в особі директора ВП Луганського управління ТОВ Луганськвода» Акімова П.М., укладений договір № 199, предметом якого визначено: постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до Договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.2.3.4 цього договору споживач зобов'язався сплачувати постачальнику вартість електричної енергії за діючими роздрібними тарифами, встановленими відповідно до Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та здійснювати інші платежі згідно з умовами Додатку «Порядок розрахунків».
Згідно до п.3.1.3 цього договору Постачальник електричної енергії має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 договору та діючим законодавством України.
26.02.2009 року ТОВ «ЛЕО» було здійснено відключення від мереж електропостачання усіх об'єктів ТОВ «Луганськвода» у зв'язку із заборгованістю за спожиту електроенергію.
Перевіркою, проведеною прокуратурою Луганської області, встановлено, що ТОВ «ЛЕО» щомісячно проводились відключення електроенергії об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енергопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.
У зв'язку з загрозою завдання істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установ, організацій, а також громадянам від 26.02.2008 за № 07/1-10-09 винесений припис прокурора про усунення виявленого порушення згідно ст. 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання».
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів прокуратури визначені Законом України "Про прокуратуру" від 1789 від 05.11.1991 року.
Статтею 1 цього Закону передбачено п рокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
У відповідності до ст. 19 Закону № 1789 предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів, у тому числі є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам, додержання законів, що стосуються економічних відносин. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів передбачені ст. 20 цього Закону. При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції має право, у тому числі, давати приписи про усунення очевидних порушень закону.
Згідно до ст. 22 Закону № 1789 письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення. Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.
Згідно до ст. 25 Закону України "Про прокуратуру" в приписі прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.
Таким чином, відповідач у справі суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Правові, економічні та організаційні засади діяльності в сфері електроенергетики та регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі регулюються Законом України "Про електроенергетику", який є спеціальним нормативно-правовим актом у цієї галузі, який регулює загальні правовідносини з усіма споживачами електроенергії.
Частиною 2 ст. 24 цього Закону визначений рекомендуючий припис, який передбачає, що енергопостачальними мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.
Наряду з викладеним, Законом України "Про електроенергетику" зазначено, що відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, є Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", який набув чинності та у відповідності з вимогами Конституції України підлягає виконанню на всій території України.
Положеннями ст.6 зазначеного Закону передбачено, що державна політика у сфері питної води та питного водопостачання будується на принципах, в тому числі й заборони відключення об'єктів питного водопостачання та водовідведення від системи енерго-, газо-, теплопостачання як об'єктів життєзабезпечення і стратегічного значення.
Таким чином у діях позивача просліджувалося очевидне порушення вимог Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Зазначене порушення закону, у разі негайного його не усунення, може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства та громадянам.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що припис В.о. прокурора Луганської області ОСОБА_1 від 26.02.2008 за № 07/1-10-09 про усунення порушень вимог законодавства, що регулює питання постачання електроенергії, винесений відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру", є законним, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, к еруючись Конституцією України, Законом України “Про прокуратуру”, Законом України “Про питну воду та питне водопостачання”, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 184, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 року у справі № 2а-20026/09/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.07.2009 року у справі № 2а-20026/09/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” до Виконуючого обов'язки прокурора Луганської області ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 07.10.2009 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 12.10.2009 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич