Копія
Ухвала
Іменем України
03.09.2009 Справа № 2-а-398/08/2702
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Курапової З.І. , Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Клюкіна Н.С.
без участі представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополь (суддя Полівод С.В. ) від 11.12.08 у справі № 2-а-398/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя (проспект Жовтневої революції, 8,Севастополь,99038)
про стягнення недоплаченої одноразової щорічної допомоги ветерану війни
Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 11 грудня 2008 року у поновлені строку на подання позову з 1999 року ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя відмовлено.
Постановлено: стягнути з відповідача на користь позивача 1770 грн. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач 24 грудня 2008 року подав заяву про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу відповідач подав 09 січня 2009 року.
Разом з апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя надав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2009 клопотання відповідача задоволено, поновлено строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя .
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщались належним чином, про причини неявки судову колегію не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни -учасником бойових дій, що підтверджено посвідченням, виданим 10.01.2002 НОМЕР_1.
Відповідно до ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції, що діяла до 28.12.2007, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Колегія суддів зазначає, що до сплати належить сума 1770 грн. (410грн. х 5 - 280грн. (сума, що була сплачена)).
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення ст..44 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, яким у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” здійснюється у таких розмірах -учасникам бойових дій -120 грн.
Аналогічне рішення постановив Конституційний Суд України у справі №1-29/2007 від 09.07.2007 року стосовно невідповідності Конституції України положення ст..29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якою встановлена виплата щорічної разової допомоги ветеранам війни у розмірі 280 грн.
Судова колегія погоджується з тим, що згідно ст..12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Також Законом не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів чи фінансування. Крім того, ст..22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, тому відсутність коштів на виплату грошової допомоги не позбавляє учасника бойових дій права на таку допомогу.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо відсутності підстав виплати допомоги тільки на протязі бюджетного року, то судова колегія вважає, що позивач не втратив права вимагати стягнення несплаченої суми, оскільки відповідно до ч.4 ст.17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту особи, які не отримали грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги. Однак, якщо виплата призведена не в повному обсязі, особа має право звернутися за її виплатою з урахуванням строків давності. Невиплачена позивачу щорічна грошова допомога, як учаснику бойових дій на 2007 рік підлягає стягненню, враховуючи те, що право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гагарінської районної державної адміністрації м. Севастополя залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополь від 11.12.08 у справі № 2-а-398/08
Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 вересня 2009 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко
Судді підпис З.І.Курапова підпис М.А.Санакоєва
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Дугаренко