22.10.2009 року Справа № 18/220-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О. -доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
Прокурор та представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року у справі № 18/220-09
за позовом: Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення заподіяної шкоди
У серпні 2009 року Прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг про звільнення відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки площею 50 кв.м. біля будинку АДРЕСА_1 та стягнення з відповідача до місцевого бюджету шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1489,62 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року (суддя Петрова В.І.)у справі № 18/220-09 зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 50 кв.м. біля будинку АДРЕСА_1; стягнуто з відповідача на користь державного бюджету в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 85,00 грн. держмита та 236,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду. В іншій частині позову - відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу подав апеляційне подання, в якому просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року у справі № 18/220-09 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача до місцевого бюджету шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в сумі 1489,62 грн.
Прокурор вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року у справі № 18/220-09 підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм матеріального права.
Прокурор вважає, що застосування господарським судом до спірних правовідносин Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 року є помилковим та не відповідає сутності виявленого правопорушення -самовільного використання земельної ділянки. В даному випадку розмір заподіяних державі збитків повинен визначатись на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, а органом, який проводить розрахунок розміру шкоди є Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області.
Позивач та відповідач відзиви на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.09.2009 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 22.10.2009 року.
Прокурор та представники сторін наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться поштові повідомлення з відповідними відмітками, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційного подання прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вони були повідомлені належним чином та беручи до уваги те, що неявка прокурора та представників сторін не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутності прокурора та представників сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав:
Перевіркою дотримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимог земельного законодавства, проведеною Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області встановлено, що земельна ділянка, що розташована біля житлового будинку АДРЕСА_1 у м. Кривий Ріг, площею 0,005 га, використовується фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 під розміщення тимчасової торгівельної палатки на 40 посадкових місць, без правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою, що підтверджено актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 03 червня 2009 року, який був підписаний відповідачем.
За наслідками перевірки був складений протокол № 5/31 від 03.06.2009 року про адміністративне правопорушення та направлено припис про усунення виявлених порушень.
04.06.2009 року винесена постанова № 6/564 по справі про адміністративне правопорушення, якою за допущене порушення земельного законодавства на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладений штраф у розмірі 510 гривень. Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області визначений розмір шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка становить 1489,62 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Форми державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про відчуження земельної ділянки із зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.
Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
У разі якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.
Державний акт на право власності та право постійного користування земельною ділянкою видається на одну земельну ділянку.
Право постійного користування на декілька земельних ділянок, наданих під будівництво та обслуговування лінійних об'єктів (доріг, трубопроводів, ліній електропередачі та зв'язку), може посвідчуватися одним державним актом.
Відповідач не отримавши відповідних документів, що посвідчують право на земельну ділянку, самовільно приступив до використання земельної ділянки.
Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Згідно із ст.1 Закону України від 19.06.2003 року № 963-IV "Про державний контроль за використанням та охороною земель", самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Оскільки відповідачем не оформлені документи на користування спірною земельною ділянкою, яка ним фактично використовується без відповідних правових підстав, то даний режим користування земельною ділянкою слід кваліфікувати як самовільний, що тягне за собою відповідні правові наслідки.
З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку.
Вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди у розмірі 1 489,62 грн. також підлягали задоволенню, з огляду на наступне:
Суд першої інстанції обґрунтував своє рішення, посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", відповідно до якої власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Дане посилання суду є помилковим. Порядок визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх територіях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, якою затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.
Відповідно до п.7 вказаної Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами, а розмір шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів.
Прокурором до позовної заяви додано обґрунтований розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, що розташована біля будинку АДРЕСА_1 у м. Кривому Розі, який здійснено державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель у Дніпропетровській області за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу за формулою зазначеною у розрахунку та перевіреною колегією суддів.
Отже, суд першої інстанції, припустився неправильного застосування норм матеріального права, застосувавши до спірних правовідносин нормативний акт, який не регулює спірні правовідносини, що є підставою для зміни прийнятого ним судового рішення в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайнятої земельної ділянки.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційне подання прокурора Саксаганського району задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2009 року у справі № 18/220-09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
"Позов задовольнити.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 50 кв.м. біля будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області - 1 489,62 грн; 107,34 грн. державного мита, в тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв