Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2009 р. Справа № 47/15-09
вх. № 5723/5-47
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівське виробничо-комерційне об*єднання здорового харчування "ЕКО продукт" м. Артемівськ
до Акціонерного товариства "Полімерагро", с. Циркуни
про визнання недійсним договору купівлі-продажу
Позивач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Артемівське виробничо-комерційне об'єднання здорового харчування "ЕКО продукт") звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору №89 від 29.12.2008р. укладеним між позивачем та відповідачем - акціонерним товариством "Полімерагро".
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 16.09.2009р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 21.10.2009р.
Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, витребувані попередньою ухвалою суду документи не представив.
Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 29.12.2008року було укладено договір купівлі-продажу №89.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов даного договору продавець зобов"язався передати товар, а покупець у свою чергу зобов"язався прийняти оплати товар на умовах передбачених цим договором.
Позивач у своїй позовні заяві посилається на той фак, що в договорі купівл-продажу №89 від 29.12.208р., який було укладено між сторонами, не було погоджено ціну договору, тому у позивача є вагомі підстави вважати, що з оплаченого товару, який було одержано за даним договором може не бути відшкодованим із бюджету податок на додану вартість у випадку звернення до органу державної податкової інспекції про визнання недійсним договору №89 від 29.12.2008р.
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні (строк, ціна та предмет), або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї їз сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права.
До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є предмет договору (ст. 656 ЦК України, ст. 673 ЦК України - якість товару, ст. 691 ЦК України, ціна товару, ст. 692 ЦК України - оплата товару)
Як вбачається з матеріалів справи, а саме розділу 2 договору купівлі-прдажу №89 від 29.12.2008р. передбачено, що вартість партії та асортимент товару зазначається у накладних, що надає суду підстави вважати, що сторони визначили істотні умови договору у тому числі і ціну договору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача безпідставними, не доведеними суду, у зв"язку з чим не підлягають задоволенню
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 85,00грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 гривень слід покласти на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 638 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 638 Цивільного кодексу України, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
В задоволені позову відмовити повністю.
Суддя
Рішення підписано 20.10.2009р.