Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"14" жовтня 2009 р. Справа № 51/98-09
вх. № 5540/6-51
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Пальчик О.О. довіреність від 06.04.2009 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Підприємства "Укрпостач" Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України", м. Харків
до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, с. Новоосинове Куп'янського району Харківської області
про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди
Позивач, Підприємство "Укрпостач" Всеукраїнської громадської організації "Союз організацій інвалідів України, після уточнення позовних вимог, які прийняті судом, просить суд зобов'язати відповідача, ФО П ОСОБА_2, спростувати розповсюджену ним недостовірну та негативну інформацію про Підприємство об'єднання громадян „Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України" шляхом направлення листа до Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, відділу освіти Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, спростування повинно бути оформлено із зазначенням перед кожним абзацом спростованої інформації про те, що викладена нижче інформація не відповідає дійсності, а саме:
-„...Постачальник порушував терміни поставки, вугілля було поставлено низької якості, деякі періоди вугілля зовсім не поставлялось, температура в приміщеннях закладів освіти була нижче нормативної";
- підприємство "Укрпостач" (директор Шинкаренко Г.А.), яке не виконало умови договору на поставку вугілля закладам освіти Шевченківської і Великобурлуцької райдержадміністрації на опалювальний сезон 2007-2008 рр. ... Учасник порушив умови договору поставки твердого палива...".
Позивач також просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 24.09.2009р. про відкладення розгляду справи на 14.10.2009р.
Про причини неявки відповідач не повідомив, витребувані судом документи не надав.
Судом встановлено, що відповідач не з'являвся в судові засідання, призначені на 10.08.2009р., 24.09.2009р., 14.10.2009р., про час та місце проведення яких повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
10.08.2009р. відповідач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його хворобою.
22.09.2009р. відповідач через канцелярію господарського суду надав клопотання, в якому просив суд на підставі ст. 38 ГПК України надати запити щодо підтвердження факту знаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в лікувальних закладах.
Судом було відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідач не зазначив які обставини можуть підтвердити документи, що він просить витребувати, а також не зазначено яке значення дані документи можуть мати для вирішення спору по суті.
09.10.2009р. відповідач через канцелярію господарського суду надав клопотання, в якому просить суд на підставі ст. 38 ГПК України надати запити щодо підтвердження факту знаходження фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні в лікувальних закладах.
Згідно ст. 38 ГПК України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.
Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про витребування документів, оскільки відповідач не зазначив, які обставини можуть підтвердити документи, що він просить витребувати, а також не зазначено яке значення дані документи можуть мати для вирішення спору по суті.
Крім того ні в клопотанні від 22.09.2009р., ні в клопотанні від 09.10.2009р. відповідач не зазначає про те, що на даний час він знаходиться на стаціонарному лікуванні.
Суд зазначає, що провадження у даній справі порушено 15.07.2009р.
З 15.07.2009р. протягом трьох місяців відповідач не надав свої пояснення, заперечення по суті спору, не надав документального обґрунтування своєї позиції по справі.
Згідно ч. 5 ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Відповідач, в разі тривалої хвороби, має право надати довіреність на представлення його інтересів. Крім того позивачем надані докази того, що відповідач надавав довіреності на представлення його інтересів при участі в тендері.
Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань, спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Згідно ч.1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а відповідно до ч.3 цієї статті у виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови господарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.
Ухвалою від 11.08.2009 року за підписом заступника голови господарського суду Черленяка М.І., строк розгляду справи продовжено на підставі ч.3 ст.69 ГПК України на один місяць до 14 жовтня 2009 року.
Таким чином, відповідач, передбаченими ст. 22 ГПК України не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, тому, клопотання відповідача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.
Суд бере до уваги, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, отже суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, у зв'язку з чим справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами у справі.
Вислухавши пояснення позивача, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Предметом діяльності позивача згідно із Статутом, зокрема є створення нових робочих місць інвалідів для здійснення ними трудової, соціальної, правової, медичної та інших видів реабілітації, а також отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торгівельної посередницької діяльності, виконання робіт, послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
Позивач став переможцем торгів на закупівлю вугілля кам'яного, що були проведені Відділом освіти Шевченківської районної державної адміністрації 27.11.2007р.
06.12.2007р. між позивачем та Відділом освіти Шевченківської райдержадміністрації укладений договір постачання вугільної продукції № 065/07, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти на адресу Відділу освіти Шевченківської райдержадміністрації вугілля, марка якого визначена Специфікацією.
Згідно Специфікації позивач зобов'язався поставити вугілля марки ДГ в кількості 183,8 т, вугілля марки АС в кількості 182,0 т., місце поставки - заклади освіти Шевченківського району відповідно до рознарядки покупця.
Відповідно до акту приймання-передачі вугільної продукції від 25.12.2007р. позивач передав, а Відділ освіти Шевченківської райдержадміністрації прийняв вугільну продукцію марки ДГр в кількості 183,8 т., вугільну продукцію марки АС в кількості 182 т.
Відповідно до договору складського зберігання № 25/12/07 від 25.12.2007р., укладеного між позивачем та Відділом освіти Шевченківської райдержадміністрації, позивач взяв частину вугільної продукції (вугілля марки АС у кількості 182 т) на зберігання.
Видача в подальшому позивачем закладам освіти Шевченківського району вугільної продукції підтверджується актами прийому-передачі, копії яких надані до матеріалів справи (а.с. 47-52).
Відповідачем у справі - ФО П ОСОБА_2 направлений лист до відділу освіти обласної державної адміністрації, в якому зазначено, що в 2007 році переможцем торгів на закупівлю твердого палива для закладів освіти Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області визнано пропозицію підприємства "Укрпостач" ...Постачальник порушував терміни поставки, вугілля було поставлено низької якості, деякі періоди вугілля зовсім не поставлялось, температура в приміщеннях закладів освіти була нижче нормативної".
В подальшому Відділ освіти Шевченківської райдержадміністрації був ознайомлений з даним листом у Головному управлінні освіти і науки Харківської облдержадміністрації, що підтверджується листом № 537 від 22.09.2009р.
Позивач вказує на те, що відомості, які містяться в листі ФО П ОСОБА_2 на адресу відділу освіти обласної державної адміністрації, не відповідають дійсності.
Так, позивачем до матеріалів справи наданий витяг з рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України по справі № 2/20-09-09 від 31.03.2009р. про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
З даного витягу вбачається, що в ході розгляду подання за заявою Підприємства "Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації України" про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 встановлено :
"Відділ освіти Шевченківської райдержадміністрації та відділ освіти Великобурлуцької райдержадміністрацій повідомили територіальне відділення про те, що будь-яких скарг від закладів освіти стосовно виконання Підприємством умов договорів постачання вугілля, а саме в частині порушення термінів поставок, або постачання вугілля невідповідної якості не надходило.
Крім цього, територіальне відділення отримало листи від безпосередніх споживачів продукції Підприємства закладів освіти Шевченківського та Великобурлуцького районів, які повідомили, що будь-яких претензій до постачальника вугілля протягом 2007-2008 років у них не було.
Таким чином, інформація, яка наведена у листі ФОП ОСОБА_2 до Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації щодо порушення Підприємством термінів постачання вугілля до закладів освіти Шевченківського району та постачання вугілля невідповідної якості , а також щодо не виконання умов договорів постачання вугілля до закладів освіти Шевченківського та Великобурлуцького районів не відповідає дійсності та є неправдивою.
Підприємство здійснює діяльність по постачанню вугільної продукції більше 12 років, з них до закладів освіти Харківської області більше 3-х років, тобто має певну ділову репутацію на вищезазначеному ринку...
Отже, відомості, які викладені в листі ОСОБА_2, могли завдати шкоди діловій репутації підприємства."
Вказаним рішенням визнано, що ФОП ОСОБА_2 поширивши неправдиві відомості (шляхом надсилання листа до Управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації), пов'язані з діяльністю Підприємства об'єднання громадян "Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України", які могли завдати шкоди діловій репутації Підприємства, вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене статтею 8 Закону України "Про захист недобросовісної конкуренції" у вигляді дискредитації господарюючого суб'єкта. Зобов'язано ФОП ОСОБА_2 в подальшому дотримуватись вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Суду не надано доказів оскарження вказаного рішення до суду та доказів скасування рішення, а отже рішення набрало законної сили та є чинним.
Також суду не надано доказів того, що позивачем у справі неналежним чином виконувались умови договору № 065/07 від 06.12.2007р. або поставлялась продукція неналежної якості, що свідчить про необґрунтованість фактів, що викладені відповідачем в листі на адресу Відділу освіти обласної державної адміністрації.
Позивач зазначає, що ним на кожну партію товару надаються сертифікат чи свідоцтво про якість, а також залізничну накладну, де вказується місце походження даного вугілля та його власник.
Після поширення відповідачем вищезазначених неправдивих відомостей, у позивача постійно вимагають проведення додаткової експертизи якості вугілля, що поставляється.
Позивачем надані копії результатів Українського державного науково-дослідного вуглехімічного інституту щодо дослідження якості вугілля, що поставляється позивачем, № 07/2476 від 04.11.2008р., № 07/895 від 15.06.2009р., з яких вбачається, що представлені зразки вугілля відповідають нормативам та стандартам.
Таким чином, поширення недостовірної інформації про позивача призвело до зниження престижу позивача, підриву довіри до його діяльності, а саме щодо якості вугільної продукції, що ним постачається.
Відповідно до ч.1 ст.34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Однак ч.3 цієї статті вказує на те, що здійснення цього права може бути обмежено законом для захисту репутації або прав інших людей.
Відповідно до статті 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.
Порядок використання інформації та захисту права на неї встановлюється законом.
Відповідно до ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про інформацію", одним із основних принципів інформаційних відносин є об'єктивність, вірогідність інформації.
Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і обов'язків у процесі інформаційної діяльності. Основними учасниками цих відносин є: автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації (ст. 42 Закону України „Про інформацію").
Стаття 47 Закону України „Про інформацію" передбачає, що відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
Статтею 14 Закону України „Про інформацію", встановлюється, що основними видами інформаційної діяльності є одержання, використання, поширення та зберігання інформації.
Поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у встановленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації.
Відповідно до абз. 2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 р. N 7 "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" під поширенням відомостей слід розуміти опублікування їх у пресі, передачу по радіо, телебаченню, з використанням інших засобів масової інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, а також в іншій формі невизначеному числу осіб або хоча б одній людині.
За таких обставин суд вважає, що відповідач вчинив дії, пов'язані з поширенням відомостей, які не відповідають дійсності та порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача.
Шляхом розповсюдження недостовірної інформації відповідачем позивачу було завдано моральної шкоди - приниження ділової репутації. Зазначене звернення відповідача призвело до підриву довіри до діяльності позивача. Так, до позивача почали звертатися контрагенти за договорами постачання вугільної продукції, зокрема основні споживачі позивача - районні відділи освіти Харківської області, із проханням негайно провести аналіз поставленої вугільної продукції.
Суд вважає, що відповідач своїми діями, пов'язаними з дискредитацією позивача, фактично принизив ділову репутацію позивача.
Відповідно до абз.4 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.3 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під немайновою шкодою, заподіяною юридичної особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Позивачем заявлена до стягнення моральна шкода в розмірі 5000,00 грн.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума моральної шкоди є співрозмірною щодо втрат немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації поширенням відповідачем неправдивих відомостей.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги нормативно та документально обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 32-34, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати ФО П ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) спростувати розповсюджену ним недостовірну та негативну інформацію про Підприємство об'єднання громадян „Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України" (61057 м. Харків, вул. Гоголя, буд. 5, оф. 12, код 24143572) шляхом направлення листа до Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації, відділу освіти Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, спростування повинно бути оформлено із зазначенням перед кожним абзацом спростованої інформації про те, що викладена нижче інформація не відповідає дійсності, а саме:
-„...Постачальник порушував терміни поставки, вугілля було поставлено низької якості, деякі періоди вугілля зовсім не поставлялось, температура в приміщеннях закладів освіти була нижче нормативної";
- підприємство "Укрпостач" (директор Шинкаренко Г.А.), яке не виконало умови договору на поставку вугілля закладам освіти Шевченківської і Великобурлуцької райдержадміністрації на опалювальний сезон 2007-2008 рр. ... Учасник порушив умови договору поставки твердого палива...".
Стягнути з ФО П ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 інші відомості в матеріалах справи відсутні) на користь Підприємства об'єднання громадян „Укрпостач" Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України" (61057 м. Харків, вул. Гоголя, буд. 5, оф. 12, код 24143572, р/р 260080134196 в ВАТ "Інпромбанк" м. Харкова, МФО 351878) моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 187,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано 19.10.2009р.