Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" жовтня 2009 р. Справа № 47/61-09
вх. № 6370/5-47
Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Захаров Ю.М. за довіреністю від 10.06.2009р.;
відповідача - не з"явився
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван", м.Харків
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків
про розірвання договору
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд розірвати договір №62 від 06.03.2008р., що укладений між сторонами, витребувати від відповідача на користь позивача належні йому холодильні вітрини SD 318 з інвентарними номерами: 05030912, 05031378, 05031571, 05031500. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 174,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00грн.
Відповідач, судове засідання не з"явився, але надав через канцелярю господарського суду 16.09.2009р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивач не згоден з підстав зазначених у відзиві на підставі чого просить суд відмовити позивачу у позові.
У судовому засіданні призначеному на 16.09.2009р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерв до 05.10.2009р. для можливості надання сторонами додаткових документів.
Позивач надав через канцелярію господарського суду 05.10.2009р. заяву про зміну предмету позову в якому просить суд розірвати договір №62 від 06.03.2008р., що укладений між сторонами,стягнути з відповідача на користь позивача вартість переданих йому холодильних вітрин SD 318 з інвентарними номерами: 05030912, 05031378, 05031571, 05031500 у розмірі 17433,00грн. та судові витрати.
Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 05.10.2009р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 06.11.2009р.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне, що між позивачем та відповідачем 06 березня 2008 року було укладено договір поставки №62.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., постачальник зобов"язався поставити покупцю товар, а покупець у свою чергуприйняти та оплатити його на умовах передбачених цим договором.
Відповідно до розділу 5 та п. 6.2,5. Договору, Постачальник передав покупцю по актам прийому-передачі № РсТ-000004 та № РсТ-000005 чотири холодильні вітрини SD318 з інвентарними номерами: 05030912, 05031378, 05031571, 05031500, з метою їх використання тільки для розміщення і реалізації товару постачальника.
В зв'язку з відсутністю замовлень від покупця на поставку продукції, постачальник вирішив розірвати Договір і повернути у власність передані йому холодильні вітрини.
Відповідно до пункту 9.3 Договору, ХФ ТОВ „Караван” направляв лист-повідомлення ФО-П ОСОБА_1 на його юридичну адресу про розірвання Договору постачання № 62. Вище вказаний лист повернувся в зв'язку з неможливістю його вручення представникам ФО-П.
Згідно з п. 6.2.3 вищезазначеного договору покупець був зобов'язаний до 5 числа кожного місяця проводити з постачальником звірення наявності вітрин на 1 число поточного місяця з підписанням відповідного акту.
Однак ФО-П ОСОБА_1 практично не виконував умови договору і не проводив звірення наявності вітрин. За весь період дії договору акти про звірення були складені лише один раз 17.12.2008 року.
У зв'язку з вищезазначеним позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію в якій відповідно до пункту 9.3 Договору повідомив про розірвання Договору постачання № 62 і висловив пропозицію повернути холодильні вітрини.
Вищевказана претензія була вручена адресату 25.04.2009 року. Однак до теперішнього часу відповідь до ТОВ „Караван” не надійшла, в порушення вимог п.6.2.10 Договору морозильні вітрини не повернуті.
При цьому, боржник відповідно до ч.2 статті 530 Цивільного кодексу України повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до ст. 188 ГК України направив на адресу відповідача лист з вимогою в двосторонньому порядку розірвати договір поставки №62 від 06.03.2008р.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зважаючи на вищевикладене та те, що відповідач значною мірою позбавляє позивача того на що він розраховував при укладанні вищезазначеного договору, позовні вимоги позивача в частині розірвання договору поставки №62 від 06.03.2008р., укладеного між сторонами, відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі вартості переданих відповідачу холодильних вітрин SD318 з інвентарними номерами: 05030912, 05031378, 05031571, 05031500 у розмірі 17433,00грн.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 174,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 626, 651, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати укладений між ТОВ "Караван" та ФОП ОСОБА_1 договір поставки №62 від 06.03.2008р.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, буд. 14-А, р/р 26000301035301 в ФАБ "Південний" м. Дніпропетровськ, МФо 306458, ЄДРПОУ 32748601) суму вартості переданих відповідачу холодильних вітрин SD318 з інвентарними номерами: 05030912, 05031378, 05031571, 05031500 у розмірі 17433,00грн., держмито у розмірі 174,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Светлічний Ю.В.
Рішення підписано 19.10.2009р.