Справа № 22ц-1555/2009 р. Головуючий у I інстанції - Овсієнко Ю.К.
Категорія - цивільна Доповідач - Євстафіїв О.К.
14 жовтня 2009 року Апеляційний суд Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Шарапової О.Л.,
суддів: Євстафіїва О.К., Заболотного В.М.,
при секретарі Штупун О.М.,
за участю: ОСОБА_2. та її представника ОСОБА_5., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 травня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Чернігівської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Чернігівської міської ради, третя особа - Комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації”, про встановлення порядку користування земельною ділянкою,
У березні 2008 р. ОСОБА_2. пред'явила позов до ОСОБА_1 і ОСОБА_3, в якому, після уточнення позовних вимог, просила надати їй у володіння й користування 300 м2 присадибної земельної ділянки садиби АДРЕСА_1 і визначити двір спільного користування згідно з варіантом № 2 розділу цієї ділянки, що міститься у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 05-09 С від 26.02.2009 р., який виконано КП „Чернігівське МБТІ”, та зобов'язати ОСОБА_1 знести самовільно споруджений гараж, що на генеральному плані садиби позначено літерою „Д-1”. Свої вимоги ОСОБА_2. обґрунтовувала тим, що їй на праві власності належить 13/20 частин даної садиби, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 належить по 7/40 її частин (кожному). Площа присадибної земельної ділянки становить 748 м2. В даний час останні фактично володіють та користуються значно більшими частинами присадибної земельної ділянки, ніж їм належить згідно з законом - розмір частини присадибної земельної ділянки кожного з них є більшим, ніж частка кожного з них у вартості будинку, господарських будівель і споруд. Угоди щодо володіння й користування спірною ділянкою між ними не досягнуто.
У липні 2008 р. ОСОБА_1 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2. та ОСОБА_3, в якому просив надати йому у володіння й користування частину вищевказаної присадибної земельної ділянки, визнати за ним право власності на такі споруди: прибудову А5-1, тамбур б-1, гараж Д-1, сараї г1-1 і г2-1. Свої вимоги ОСОБА_1 обгрунтовував тим, що йому з 19.07.1972 р. належить частина буд. АДРЕСА_1, а за ОСОБА_3 право власності на частину даного будинку визнано рішенням суду від 03.10.1985 р. і їхні частки у домоволодінні становлять по 7/40 в кожного. Цим же рішенням суду ОСОБА_3 виділено у користування 125 м2 присадибної земельної ділянки і воно реально виконано. Між ним та ОСОБА_2. фактично склався порядок користування присадибною земельною ділянкою і з 1972 р. по 2008 р. спорів з цього приводу між ними не виникало. Так, в 1973 р. ОСОБА_2. без його дозволу збудувала на тій частині земельної ділянки, якою він користувався, літню кухню, площею 20,9 м2. У 1974 р. він самовільно збільшив площу присадибної земельної ділянки до 530 м2 і спорудив на ній жилий будинок, площею 77,5 м2, який уведено в експлуатацію рішенням Новозаводського райвиконкому м. Чернігова від 09.12.1991 р. № 275. Тож спір між сторонами необхідно вирішити у відповідності до ст.ст. 90, 91 ЗК УРСР, 1970 р., і ст. 88 нині чинного ЗК України - з урахуванням порядку користування присадибною земельною ділянкою, що фактично склався між ними.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_2. частково задоволено і встановлено порядок користування спірною земельною ділянкою згідно з варіантом № 3 розділу цієї ділянки, який міститься у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 05-09 С від 26.02.2009 р., що виконаний КП „Чернігівське МБТІ”: у користування й володіння останньої виділено земельну ділянку площею 258 м2, а саме під жилим будинком А-1 - 73,1 м2, під надвірними спорудами - 37,9 м2, під окремим двором - 144,5 м2; ОСОБА_1 у користування виділено земельну ділянку площею 323 м2, а саме під жилим будинком А-1 - 36,7 м2, під жилим будинком Б-1 - 102,3 м2, під надвірними спорудами - 44 м2, під окремим двором - 137,5 м2; і ОСОБА_2., і ОСОБА_1 під двором загального користування виділено 5 м2 - по 2,5 м2 кожному, а у задоволенні решти позову ОСОБА_2. і зустрічного позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. відшкодування судових витрат у загальній сумі 2792 грн. 08 коп.
В апеляційній скарзі остання просить скасувати дане рішення і задовольнити її вимоги, встановивши порядок користування присадибною земельною ділянкою відповідно до варіанту № 2 розділу цієї ділянки, що міститься у висновку судової будівельно-технічної експертизи № 05-09 С від 26.02.2009 р., який виконано КП „Чернігівське МБТІ”. При цьому вона посилається на наступне. По справі встановлено, що ОСОБА_1 самовільно споруджено прибудови, які позначені на генеральному плані-схемі садиби літерами А5-1, б-1, Д-1, г1-1 і г2-1. Доказів щодо відповідності цих споруд проектній документації, вимогам державних стандартів та іншим нормам і правилам суду не надано. Зокрема, споруда Д-1 знаходиться найближче до належних їй будівель і перебуває в аварійному стані, чим порушуються її права. Тому в силу ч. 4 ст. 376 ЦК України її має бути знесено. Отже висновок суду про те, що шляхом самовільного зведення споруди Д-1 не порушено її права, є невірним.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення місцевого суду та постановити рішення про задоволення його позову і про відмову в позові ОСОБА_2. При цьому він посилається на таке.
Висновок суду про відсутність між ним та ОСОБА_2. угоди про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою є хибним. Показаннями свідків підтверджується, що порядок користування цією земельною ділянкою вже склався у 70-х роках минулого століття. Для з'ясування судом, який конкретно порядок користування нею фактично склався між ним і ОСОБА_2., він просив призначити експертизу, але суд відхилив це клопотання.
Місцевий суд мав дослідити наявність підстав для застосування строку позовної давності до позовних вимог ОСОБА_2.
Стягнення з нього на користь ОСОБА_2. витрат на правову допомогу, що її надавала адвокат ОСОБА_5., суперечить ст.ст. 56, 88 ЦПК України, т.я. вона не допускалася до участі в справі як особа, яка надає правову допомогу ОСОБА_2.
У письмовій заяві представник ОСОБА_1 просить суд ІІ інстанції призначити по справі судово-технічну експертизу з метою встановлення, який порядок користування присадибною земельною ділянкою фактично склався між співвласниками спірної садиби, для урахування цього порядку при вирішенні по суті спору.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав заяву, а ОСОБА_2. та її представник просили дану заяву відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 91 ЗК УРСР, 1970 р., ст. 29 ЗК УРСР, 1990 р., ст. 42 ЗК України, 1992 р., і розділами ІХ та Х нині чинного ЗК України, порядок користування присадибною земельною ділянкою, що фактично склався між співвласниками садиби до 01.01.2002 р., має юридичне значення.
Допитані місцевим судом свідки ОСОБА_6. та ОСОБА_7 показали, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2. фактично склався порядок користування присадибною земельною ділянкою і що частини земельної ділянки, якими вони фактично користуються, розмежовує паркан (огорожа). На плані спірної присадибної земельної ділянки, що виконаний в 1970 р. Чернігівським МБТІ, також зазначено, що у співвласників буд. АДРЕСА_1 склався фактичний порядок користування присадибною земельною ділянкою (а.с. 70).
У судовому засіданні суду І інстанції ОСОБА_1 та його представник заявляли клопотання про призначення по справі судово-технічної експертизи з метою з'ясування судом, який порядок користування присадибною земельною ділянкою фактично склався між співвласниками спірної садиби, та для урахування цього порядку при вирішенні по суті спору. Дане клопотання місцевий суд відхилив.
Для вирішення справи по суті має суттєве значення з'ясування питання, чи склався між ОСОБА_2. та ОСОБА_1 порядок користування спірною земельною ділянкою, якщо так, то який порядок користування нею фактично склався між останніми і чи не порушує такий порядок чинних технічних норм та правил. Також по справі необхідно встановити, чи порушуються права ОСОБА_2. внаслідок самовільного спорудження ОСОБА_1 на присадибній земельній ділянці гаражу Д-1. Для з'ясування цих обставин необхідні спеціальні знання.
У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.02.2009 р., що виконаний КП „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації”, зазначені вище питання не висвітлено. Крім того, у даному висновку нема жодного варіанту встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою, згідно з яким ОСОБА_1 мав би доступ до належної йому частини будинку з вул. Слобідська - з вулиці, на якій знаходиться даний будинок.
Тож для правильного вирішення спору між сторонами по справі необхідно задовольнити заяву представника ОСОБА_1 і призначити додаткову судово-технічну експертизу для з'ясування вказаних вище питань.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 143, 144, 150 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити; призначити по справі додаткову судово-технічну експертизу, доручивши її проведення Комунальному підприємству „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” (пр. Перемоги, № 33, м. Чернігів, 14017).
На вирішення експертизи поставити наступні питання:
1) який порядок користування присадибною земельною ділянкою фактично склався між співвласниками садиби АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (скласти відповідну план-схему)?
2) чи не порушує порядок користування присадибною земельною ділянкою, що фактично склався між останніми, чинних норм, правил, ДСТУ та інших нормативів? Якщо порушує, то в чому конкретно це виражається?
3) чи порушено право користування присадибною земельною ділянкою та надвірними спорудами ОСОБА_2. внаслідок спорудження ОСОБА_1 гаражу Д-1? Якщо порушено, то в чому конкретно полягає це порушення?
4) запропонувати такі варіанти встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою між ОСОБА_1., ОСОБА_3 і ОСОБА_2., що передбачають наявність доступу ОСОБА_1 до належної йому частини садиби з вул. Слобідська в м. Чернігові, і які враховують порядок користування присадибною земельною ділянкою, що фактично склався між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Дозволити експертам у разі необхідності вийти на місце для проведення обстеження, ознайомитися з матеріалами інвентарної справи у КП „Чернігівське МБТІ”; направити у їх розпорядження матеріали судової справи.
Попередити експертів, що за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків передбачена кримінальна відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Можливі витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_1.
Роз'яснити сторонам, що у разі ухилення від участі в експертизі рішення по справі буде постановлено на підставі зібраних по справі доказів (без висновку експерта).
В порядку ч. 1 ст. 144 ЦПК України зобов'язати експертів виконати експертизу протягом одного місяця з дня отримання копії даної ухвали.
До отримання результатів експертизи провадження у справі зупинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але в частині зупинення провадження у справі вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: