Справа 11 -494 / 2009 рік Головуючий у 1 інстанції Ільченко О. І.
Категорія - ст. 286 ч. 2КК Доповідач Антипець В. М.
20 жовтня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області у складі :
головуючого - судді Антипець В. М.
суддів: Білоброва В. Д. Мельниченка Ю. В.
при секретарі Носко Л. А.
з участю прокурора Щербака О. В.
захисника - адвоката ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_4- адвоката ОСОБА_5
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, представника потерпілого ОСОБА_8 - ОСОБА_9, засудженого ОСОБА_2 та його захисника - адвоката ОСОБА_1 на вирок Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2009 року,
Кримінальна справа по факту дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 8 червня 2005 року близько 9 години 45 хвилин, на перехресті вулиць Київської та Переяславської в м. Прилуки Чернігівської області, за участю водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_4 була порушена 09. 06. 2005 року і не знаходить свого вирішення по сьогоднішній день по причині тяганини в її розслідуванні органами досудового слідства, які на протязі чотирьох років не змогли пред'явити конкретного обвинувачення.
Так, в постанові про пред'явлення обвинувачення зазначено: 8 червня 2005 року, близько 9 години 45 хвилин, ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ -21093, д. н. з. НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Київській у м. Прилуках, в напрямку перехрестя з вулицею Переяславською, при виконанні маневру повороту - „ліворуч”, у порушення вимог п. 16. 6 Правил дорожнього руху, виїхав на зустрічну смугу руху автомобіля „Пежо-504” д. н. з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, зупинився, чим створив аварійну ситуацію для останнього і який, щоб уникнути зіткнення з автомобілем, виїхав на тротуар, де наїхав на пішоходів: ОСОБА_10, яка одержала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла у лікарні; ОСОБА_11, який одержав тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння; ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які одержали середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження за ознакою тривалості розладу здоров'я; ОСОБА_14 , яка одержала легкі тілесні ушкодження.
В такому обвинуваченні не повністю сформульована об'єктивна сторона злочину і відсутнє обґрунтування суб'єктивної сторони злочину. Немає відповіді на питання в чому полягала злочинна самовпевненість чи злочинна недбалість ОСОБА_2? Чи пов'язані вони з наслідками, що настали?
При розслідуванні справ про злочини, передбачені статтею 286 КК України, слід мати на увазі, що диспозиція названої норми є бланкетною, а тому органи досудового слідства, повинні ретельно з'ясовувати і зазначати в чому полягали порушення правил безпеки дорожнього руху, чи є причинний зв'язок між учиненим порушенням і передбаченим законом суспільно - небезпечним діянням.
Проведені під час досудового слідства численні відтворення обстановки і обставин події із засудженим, потерпілими та свідками, мали на меті тільки закріплення показань на підтвердження обвинувачення, і не сприяли усуненню протиріч та з'ясуванню, як саме відбувалася подія дорожньо транспортної пригоди.
Висновки про причинний зв'язок між порушеннями правил безпеки руху і травмуванням пішоходів, зробили експерти, заміняючи органи досудового слідства, на яких покладений обов'язок пред'явлення звинувачення.
Наведене свідчить про відсутність прокурорського нагляду за розслідуванням кримінальної справи.
Крім того, слідчі, які розслідували справу, не ознайомлені з вимогами підзаконних актів щодо технічного оформлення кримінальної справи з великою кількістю документів.
Під час формування кримінальних справ в окремі томи, кількість аркушів в одному томі не повинна перевищувати 250. Опис документів в кожному томі починається з першого аркушу і не є продовженням з попереднього тому справи.
Документи з матеріалів кримінальної справи не можуть вилучатися або замінюватися іншими.
Захисник засудженого -адвокат ОСОБА_1 під час апеляційного перегляду справи зазначав, що в томі 2 аркуші справи 409-410 замінені слідчим, оскільки він на цих аркушах, коли знайомився з матеріалами справи бачив постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26. 10. 2006 року по справі № 4-3332/2006 рік, зробив з нею ксерокопію. Потім, коли справа надійшла на розгляд суду, постанова від 26. 10. 2006 року зникла, а на її місці підшити постанова заступника Прилуцького міжрайонного прокурора Пугачова В. В. датована 10 травня 2007 року і якою була скасована постанова старшого слідчого СВ СУ УМВС Лавренчука В. В. про закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу злочину.
З ксерокопії облікової статистичної картки на кримінальну справу №1-30 за 2007 рік, вбачається, що тільки 11травня 2007 року кримінальна справа була повернута судом на адресу Прилуцької міжрайонної прокуратури.
Пред'явлення неконкретного звинувачення поряд з іншими недоліками досудового слідства змусило апеляційний суд скасувати постановлений обвинувальний вирок і повернути справу на додаткове розслідування.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 23-2, 380 КПК України, колегія суддів,
Про вищенаведене довести до відома прокурора Чернігівської області для прийняття відповідних заходів для правильного застосування норм кримінально - процесуального закону та організації оперативного розслідування даної кримінальної справи.
Про вжиті заходи необхідно повідомити апеляційний суд в місячний строк.
АНТИПЕЦЬ В. М. БІЛОБРОВ В. Д. МЕЛЬНИЧЕНКО Ю. В.