Унікальний номер 752/13567/15ц
Апеляційне провадження №22-ц/796/37/2017 Головуючий в 1 інстанції - Сальникова Н.М.
Доповідач - Желепа О.В.
07 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Рубан С.М. Іванченка М.М.
при секретарі Перетятько А.К.
експерта: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року в справі за позовом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «БанкНаціональний кредит» Паламарчук Віталія Віталійовича до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представників сторін, експерта, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Позивач, ПАТ «Банк Національний кредит» звернулось до Голосіївського районного суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 28.09.2012 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №VIP-2747 про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками. Банк надає позичальнику право скористатись овердрафтом у вигляді кредитної лінії без встановлення строку погашення траншами по картковому рахунку. Сторони домовились, що овердрафт становить 100 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 28.09.2013 року та сплатою процентів у розмірі - 36,00 % річних. Відповідно змінам у кредитному договорі, сторони домовились що овердрафт становить до 25.12.2015 року - 480 000, 00 грн. та сплатою процентів в розмірі - 30,00% річних.
Банк свої зобов'язання виконав повністю, а відповідач - свої зобов'язання по виплаті кредиту за умовами договору належним чином не виконує. Внаслідок чого, станом на 01.08.2015 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість по сплаті кредиту за кредитним договором № VIP-2747 від 28.09.2012 року в сумі 944 492 грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 580 653 грн. 03 коп., заборгованість за процентами - 46 285 грн. 71 коп., 3% річних від простроченої суми кредиту - 29 042 грн. 61 коп., індекс інфляції за час прострочки по кредиту - 288 511 грн. 30 коп., які позивач просить стягнути з боржника на користь ПАТ «БанкНаціональний кредит».
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 ІНН НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БанкНаціональний кредит», юридична адреса: м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58 код ЄДРПОУ 20057663 заборгованість за договором №VIP- 2767 від 28.09.2012 року в сумі 944 492 грн. 65 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 ІНН НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3654 грн. 00 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 30.05.2016 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погодився з таким рішенням суду, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі. Також просив стягнути з позивача судові витрати сплачені за подання апеляційної скарги.
В скарзі вказував на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим в зв'язку з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, неповне дослідження доказів та неналежну їх оцінку, у зв'язку з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Суд не повідомив відповідача про розгляд справи, фактично позбавив відповідача конституційного права на захист своїх прав та законних інтересів в суді та порушив процесуальні права відповідача, передбачені ст.ст. 10, 11, 27, 31, 128 ЦПК України. Судом не враховано , що договір № VІР-2767 від 28.09.2012 року, та Договір № VІР-2747 від 28.09.2012 року, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, відповідачем ніколи не укладався. Позивач не довів свої позовні вимоги, не довів отримання коштів відповідачем, та не довів розмір заборгованості. Зроблений позивачем розрахунок заборгованості є невірним, не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України, оскільки відповідно до п. 1.2. договору про внесення змін до кредитного договору від 26.12.2014 р. починаючи з 26.12.2014 р. відповідач сплачує позивачу проценти в розмірі 30% річних, а позивач нараховував проценти в розмірі 36% річних.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача доводи скарги підтримав.
Представник позивача доводи скарги визнав частково, в частині невірного розрахунку заборгованості по відсоткам.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,
за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,
що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
Задовольняючи позов, суд вважав встановленими такі обставини.
28.09.2012 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №VIP-2747 про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками. Банк надає позичальнику право скористатись овердрафтом у вигляді кредитної лінії без встановлення строку погашення траншами по картковому рахунку. Сторони домовились, що овердрафт становить 100 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 28.09.2013 року та сплатою процентів у розмірі - 36,00 % річних. Відповідно змінам у кредитному договорі, сторони домовились що овердрафт становить до 25.12.2015 року - 480 000, 00 грн. та сплатою процентів в розмірі - 30,00% річних.
Банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідачем ОСОБА_3 умови кредитного договору не виконувалися, внаслідок чого, станом на 01.08.2015 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість по сплаті кредиту за кредитним договором №VIP-2747 від 28/09/2012 року в сумі 944 492 грн. 65 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 580 653 грн. 03 коп., заборгованість за процентами - 46 285 грн. 71 коп., 3% річних від простроченої суми кредиту - 29 042 грн. 61коп., індекс інфляції за час прострочки по кредиту-288 511 грн. 30 коп.
Проте, вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є недоведеними, та спростовуються наявними в справі доказами .
Так з матеріалів справи вбачається, що 28.09.2012 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №VIP-2747 про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками.
Відповідно до п.п 1.4., 1.5 договору, сторони домовились, що овердрафт становить 100 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 28.09.2013 року та сплатою процентів у розмірі - 36,00 % річних.
Пунктом 1.10 договору, клієнт самостійно слідкує за коштами на картковому рахунку та не допускає виникнення над лімітних сум. В разі непогашення в строк овердрафту сума заборгованості вважається простроченою та стає над лімітною сумою. У разі виникнення над лімітної суми на неї нараховуються проценти у розмірі 60% річних.
Відповідно змінам у кредитному договорі, сторони домовились що овердрафт становить до 25.12.2015 року - 480 000, 00 грн. та сплатою процентів в розмірі - 30,00% річних (Договір про внесення змін до договору №VIP-2747-PANDA про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками а.с. 10-11).
З наданого позивачем на підтвердження своїх позовних вимог розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 01.08.2015 року заборгованість відповідача 944 492,65 грн., з яких:
заборгованість по кредиту - 580 653,03 грн.;
заборгованість по процентам - 46 285,71 грн.;
3% річних від простроченої суми кредиту - 29042,61 грн.;
Індекс інфляції за час прострочки по кредиту - 288 511,30 грн.
Вказаний розрахунок заборгованості, не в повній мірі відповідає умовам укладених між сторонами договорів, а саме: Договору про внесення змін до договору №VIP-2747-PANDA про відкриття карткового рахунку та виконання розрахунків за операціями з картками від 26.12.2014 року, з якого вбачається, що сплата процентів становить 30,00% річних, однак в розрахунку заборгованості позивачем з 26.12.2014 року нараховувались відсотки в розмірі 36,00% річних, а не 30,00% річних, які були погоджені сторонами.
Встановивши, що позивач надав неналежний розрахунок заборгованості, апеляційний суд за клопотанням представника відповідача призначив в даній справі судову економічну експертизу.
Відповідно до висновку судової - економічної експертизи КНДІСЕ від 28 грудня 2016 року , неможливо встановити відповідність розрахунку заборгованості позивача умовам договору.
При цьому допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_1 пояснила апеляційному суду та зазначила в мотивувальній частині свого висновку, що причиною такого висновку є невідповідності в банківських документах наданих позивачем, та не виконання банком в повній мірі клопотання експерта, щодо надання експерту первинних бухгалтерських документів в тому числі регістрів бухгалтерського обліку. Також експерт пояснила, що в розрахунку позивача зазначені такі поняття, як нестандартний та сумнівний кредит, які ні законодавством України, ні умовами укладених договорів не передбачені.
При цьому експерт також пояснила, що з виписки по рахунку боржника ОСОБА_3 можна зробити висновок, що останній беззаперечно отримав від позивача кредитні кошти на суму 360 000 грн., з яких не повернув 300 000 грн., та має борг за відсотками в сумі 20 771 грн. 51 коп.
При цьому експерт ствердно відповіла, що оскільки кошти перераховувались на картку боржника, то наданих позивачем доказів, достатньо, для висновку, що такі кошти відповідач отримував.
Апеляційним судом позивач попереджався про наслідки ухилення від призначеної судом експертизи, передбачені ст. 146 ЦПК України.
Так, як представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити значення термінів сумнівний та нестандартний кредит, та не навів суду жодної поважної причини, через яку експерту не були подані всі необхідні документи, колегія суддів прийшла до висновку, що належними та допустимими доказами позивач довів суду, розмір заборгованості лише в сумі 300 000 грн. по тілу кредиту та 20 771 грн. 51 коп. по відсоткам. При цьому інфляційні втрати, на вказану заборгованість за період з 01 січня 2015 року по 31 липня 2015 року (період заявлених позовних вимог) складають 126 063 грн. 55 коп., а 3% річних 5 325 грн. 69 коп. , які також підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦУК України.
В іншій частині позовні вимоги є недоведеними.
З огляду на вищевикладене та вимоги ст. 309 ЦПК України, рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості підлягає зміні.
Доводи скарги з приводу не укладення кредитного договору колегія суддів не приймає, оскільки відповідач не оспорював в суді свого підпису на кредитному договорі та додаткових договорах, які містять всі істотні умови, в них передбачено порядок повернення кредитних коштів, строки такого повернення, розмір відсотків та інші істотні умови.
Доводи скарги з приводу неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи районним судом та порушення процесуальних прав останнього, колегія не приймає, як підставу для задоволення скарги в частині ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки в апеляційному суді відповідач повністю реалізував своє право на судовий захист, мав процесуальну можливість подати всі докази на підтвердження своїх заперечень.
Апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів, які б давали апеляційному суду підстави повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подачу позову не підлягає зміні, так як 1% від стягнутої апеляційним судом суми є більшим ніж максимальний судовий збір, який сплатив позивач при подачі позову, а тому відповідач відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України має відшкодувати ці судові витрати.
Так, як апеляційний суд, прийшов до висновку, про часткове задоволення апеляційної скарги, з позивача в даній справі на користь відповідача, пропорційно до задоволених вимог мають бути стягнуті витрати на проведення експертизи в сумі 7944 грн. та 2010 грн. 50 коп. витрати на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги, які підтверджені наданими суду квитанціями.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 ІНН НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «БанкНаціональний кредит», юридична адреса: м. Київ, вул. Тургенєвська, 52/58 код ЄДРПОУ 20057663 заборгованість за договором №VIP- 2767 від 28.09.2012 року в сумі 320 771 грн. 51 коп., інфляційні втрати 126 063 грн. 55 коп. та 3% річних -5325 грн. 69 коп., а всього 452 160 грн. 75 коп. (чотириста п'ятдесят дві тисячі сто шістдесят грн. сімдесят п'ять коп.)
В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року залишити без змін.
Стягнути з ПАТ «Банк національний кредит» на користь ОСОБА_3 витрати на оплату судової експертизи та судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 9954 грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді: