01 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
представника власника майна ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4, в розмірі 100% статутного капіталу даного товариства, що належить ОСОБА_7 , з забороною відчуження зазначеної частки та/або будь-якої її частки.
Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що слідчим доведено наявність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.
В апеляційній скарзі власник майна просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Так, представник зазначає, що він не має ніякого відношення до кримінального провадження № 12012110000000147, оскільки йому не повідомлялося про підозру, а тому до нього не можуть бути застосовані заходи забезпечення кримінального провадження. Доводи клопотання слідчого щодо причетності ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», до вказаних у ньому кримінальних правопорушень, апелянт вважає безпідставними, так як вони не підтверджуються наданими слідчим матеріалами.
Також, апелянт вважає, що слідчий суддя порушив принцип співмірності розміру завданої шкоди та вартості арештованого майна.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Так, Головним слідчим управлінням НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012110000000147, за заявами АТ «БТА Банк» щодо розкрадання майна - грошових коштів, цінних паперів та майна, яке перебувало у заставі банку, колишніми службовими особами банку за попередньою змовою із представниками іноземних компаній - нерезидентів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч.ч. 2,3 ст. 358 КК України, а також відносно ОСОБА_10 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді Голови Ради директорів Акціонерного Товариства «БТА Банк», за попередньою змовою із колишнім Головою правління АТ «БТА Банк» ОСОБА_11 , колишнім Першим заступником Голови правління АТ «БТА Банк» ОСОБА_12 , керуючим директором АТ «БТА Банк» ОСОБА_13 , представниками компаній - нерезидентів, які були підконтрольні ОСОБА_10 - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , а також ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 під приводом видачі кредитів, позики, для ведення фінансово-господарської діяльності на території України та під приводом продажу простих іменних акцій Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», заволоділи коштами даного товариства в сумі 167 180 000, 00 доларів США, що є особливо великим розміром.
Під час реалізації ОСОБА_10 незаконних схем із заволодіння грошовими коштами АТ «БТА Банк», як зазначає слідчий, використовувались підконтрольні йому міжнародні компанії, в тому числі і ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл».
Так, відповідно до доводів клопотання слідчого, до вище зазначеного товариства, через злочинну схему скеровувалися грошові кошти, які в подальшому йшли на будівництво та реконструкцію майнового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційна справа ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл» перебуває у Департаменті реєстрації Харківської міської ради, засновником та власником товариства є ОСОБА_7 , що володіє 100% часткою у вказаному товаристві, його внесок складає 100000, 00 грн., який сформований 15 листопада 2007 року.
Звертаючись з клопотанням про накладення арешту на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», що належать ОСОБА_7 слідчий зазначив, що застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження зумовлено необхідністю збереженням цього майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінальних правопорушень, оскільки в рамках кримінального провадження № 12012110000000147 заявлено цивільний позов. Крім того, ч. 5 ст. 191 КК України передбачає покарання у виді конфіскації майна.
Слідчий суддя задовольнив подане клопотання, пославшись на наявність підстав для накладення арешту на вказане в ньому майно.
Однак, з такими висновками колегія судді не погоджується.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В клопотанні про арешт майна, слідчий зазначив, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на частку у статутному капіталі ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл» та заборону державним реєстраторам у проведенні реєстраційних дій щодо внесення змін до статутних документів та відомостей, що міститься у ЄДРПОУ стосовно даного підприємства, може призвести до її відчуження (зникнення), втрати або настання інших наслідків, що унеможливлюють забезпечення відшкодування шкоди та конфіскації майна.
Разом з ти, згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Також в ч. 6 ст. 170 КПК України зазначено, що у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, а саме з метою відшкодування завданої шкоди (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Таким чином, з вище наведених норм закону слідує, що для накладення арешту на майно з підстав передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме з метою конфіскації майна як виду покарання, або забезпечення відшкодування шкоди (цивільного позову), особа, відносно якої застосовується такий вид забезпечення кримінального провадження, повинна мати процесуальний статус підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або це має бути юридична особа відносно якої здійснюється провадження.
Разом з тим, як вбачається з наданих суду матеріалів, посадовим особам ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», в тому числі безпосередньо і ОСОБА_7 , про підозру в рамках кримінального провадження № 12012110000000147 не повідомлено.
Надані стороною обвинувачення матеріали не містять відомостей з приводу того, що ОСОБА_7 в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями зазначених у клопотанні слідчого осіб.
Крім того, слід зазначити, відомості про ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл» до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.
Дані обставини, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 170 КПК України виключають ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл» і ОСОБА_7 , який є власником корпоративних прав даного товариства, з кола тих осіб, на майно яких може бути накладено арешт з метою конфіскації майна, або відшкодування завданої шкоди (цивільного позову).
Таким чином, стороною обвинувачення, в розумінні вимог ст. 173 КПК України, не надано достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні слідчий, а слідчий суддя у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
За таких обставин, є необґрунтованими висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на зазначене в клопотанні слідчого майно.
У зв'язку з цим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали апеляційним судом, якою, у відповідності до встановлених вище обставин, в задоволенні клопотання слідчого слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , та накладено арешт на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4, в розмірі 100% статутного капіталу даного товариства, що належить ОСОБА_7 , з забороною відчуження зазначеної частки та/або будь-якої її частини, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_9 , про накладення арешту на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ «Науково-виробничий онкологічний і кардіологічний центр «Макс-Велл», який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4, в розмірі 100% статутного капіталу даного товариства, що належить ОСОБА_7 , з забороною відчуження зазначеної частки та/або будь-якої її частини, відмовити.
Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не
підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/279/2017 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїОСОБА_22
Доповідач ОСОБА_1