06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.
при секретаріГоін В.С.
за участю: відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року
у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на дітей та на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку,-
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року позов задоволено частково. /а.с. 64-67/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, ОСОБА_5 безробітний, не має постійного доходу, обов'язок щодо утримання дітей покладено на обох батьків, ОСОБА_7 працює та має дохід, а ОСОБА_5 намагатиметься сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 30 % прожиткового мінімум, встановленого на кожну дитину. Крім того, вказувала на те, що відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, дружина має право на отримання аліментів лише у випадку, якщо чоловік може надавати таку допомогу. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просила рішення суду скасувати в частині стягнення аліментів на користь ОСОБА_7 та постановити нове про відмову у задоволенні позову в цій частині, в частині стягнення аліментів на дітей змінити, стягнувши на утримання кожного з дітей тверду грошову суму - 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, який з'явився у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 758/11318/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1083 /2017
Головуючий у суді першої інстанції: Шаховніна М.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що з 11.11.2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі /а.с. 12 зворот/. Даний шлюб було розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23.11.2010 року /а.с. 12 зворот/.
14.12. 2013 року між сторонами повторно було зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, актовий запис № 1714 /а.с. 6/.
Від шлюбу сторони мають двох дітей - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 7-8/, які проживають разом з матір'ю.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 3 ст. 181, ст. 182 СК України про те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу, яка визначає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Встановивши те, що відповідач не працює, однак згоден сплачувати аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі, з травня 2015 року по травень 2016 року перебував у на обліку як безробітний та отримував допомогу по безробіттю /а.с. 55/, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення на утримання дітей аліментів у розмірі 1 700 грн., які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 14.09.2016 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що того, що ОСОБА_5 безробітний, не має постійного доходу, були враховані судом першої інстанції при винесенні рішення, крім того, як також вказано апелянтом, обов'язок щодо утримання дітей покладено на обох батьків.
Крім того, колегія суддів вказує на те, що прожитковий мінімум для дитини вікoм до 6 років з 01 січня 2017 пo 30 квітня - 1355 грн., для дітей вікoм від 6 до 18 років з 01 січня 2017 пo 30 квітня - 1689 грн., тому з урахування обставин справи, судом першої інстанції прийнято обґрунтовано рішення щодо стягнення 1700 гривень на двох дітей, оскільки в такому разі на кожного з дітей припадає по 850 грн., що є не набагато більшим, аніж відповідач погоджується сплачувати.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дружини, суд першої інстанції також вірно керувався вимогами ч. 2 ст. 84 СК України про те, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років та ч. 4 ст. 84 СК України якою зазначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Встановивши, що позивачка не працює, отримує соціальну допомогу, хворіє на хронічну хворобу Крона, постійно змушена приймати лікарські засоби, що призводить до додаткових витрат, дитина, якій не виповнилося трьох років проживає з матір'ю, а відповідач не надає матеріальної допомоги матері на утримання дитини добровільно, платник аліментів є працездатною особою, має задовільний стан здоров'я і має можливість матеріально забезпечити дитину та матір дитини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення аліментів на утримання позивачки частково та про доцільність стягнення з відповідача на її утримання аліментів у розмірі 500 грн. 00 коп. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості надання допомоги дружині, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, однак за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, що узгоджується з правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленою в ухвалі від 07.09.2016 р. №522/16936/15-ц.
Доказів в порядку ст. 60 ЦПК України про те, що ОСОБА_5 не може надавати матеріальну допомогу, апелянтом не надано.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року - відхилити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: