06 лютого 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.
СуддівКравець В.А., Левенця Б.Б.
при секретаріГоін В.С.
за участю: представника позивача абетка А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року позов задоволено частково, відмовлено у вимогах до ОСОБА_6 /т.2 а.с.4-10/
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на рішення суду посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема, те, що банк здійснив формальну видачу валюти, а реально видав національну валюту - гривні. Відповідно до ліцензії та додатку до ліцензії, яку надав представник банку, він не мав права надавати кредити в іноземній валюті. Крім того, з урахуванням положення ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» пеня з 2007р. по 2014 р. була не більше 12%, а не 25%, встановлених банком. Також банк неправомірно прагне двічі стягнути відсотки, а саме 3% на підставі ст. 625 ЦК України та 12,5% на підставі кредитного договору. Також судом першої інстанції не вказано, який розрахунок був взятий при ухваленні рішення. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відносно ОСОБА_5 відмовити в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення залишенню без змін на підставі наступного.
№ справи 752/20583/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/1041/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.
Судом встановлено, що 13.04.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Родовід Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк») та ОСОБА_5 був укладений договір № 15.2./АЄ-146.07.2, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит на купівлю автомобіля у розмірі 19 597,00 доларів США зі сплатою 12,5% річних та строком користування до 13.04.2014 р.
Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання, надавши відповідачу вищезазначені кошти, що підтверджується випискою з балансового рахунку та заявою про видачу готівки №426_25 від 13.04.2007 Р.
Відповідно до 3.1 Кредитного договору відповідач зобов'язався, починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до 10-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами в сумі 234,00 долари США на рахунок, вказаний у п.1.3. Договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.
Судом встановлено, що Позичальник не виконав своїх зобов'язань перед Банком в частині виконання кредитних зобов'язань, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 06.07.2015 р. становить 17 393,48 доларів США та 324 232,17 гривень, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 13 692,86 доларів США; сума простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 3 700,62 доларів США; нарахована пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом (за весь період) - 233 764,10 гривень; нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту (за весь період) - 55 602,11 гривень; сума 3% річних від суми простроченого кредиту (за весь період) - 28 058,58 гривень; сума 3% річних від суми прострочених процентів по кредиту (за весь період) - 6 807,39 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги в частині вимог до ОСОБА_5, суд першої інстанції вірно керувався ст.ст. 525, 526 ЦК України, про те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та ст. 611 ЦК України, про те, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Встановивши, що ПАТ «Родовід Банк» на момент видачі кредиту мав відповідний дозвіл НБУ на здійснення операцій з валютою у формі кредитування, оскільки позивачем надано суду Банківську ліцензію № 27 від 11.10.2004 р. на право здійснення банківських операцій, визначених ч. 1 та п. 5-11 ч. 2 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» і зазначені обставини не спростовані представником відповідача належними у справі доказами, а також встановивши, що банк звернувся з пропуском встановленого шестимісячного строку для пред'явлення вимоги до поручителя, з врахуванням положень ст.ст. 258, 267 ЦК України, застосувавши спеціальну позовну давність до вимог про стягнення штрафних санкцій і задовольнити їх в межах річного строку з моменту звернення до суду, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_5 суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 393 долари США 48 цент, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення становить 431730 гривень 73 копійки, 122095 гривень 76 копійок.
Доводи апеляційної скарги, щодо права надання кредиту в іноземній валюті, колегія суддів не приймає до уваги, як таким, що була надана правильна оцінка судом першої інстанції, крім того, кредитні кошти надано у гривні, з визначенням її еквіваленту /т. 1 а.с. 61/, що не суперечить положенням діючого законодавства.
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності посилання судом першої інстанції на те, який розрахунок був взятий до уваги, колегією суддів також на приймається до уваги, оскільки в матеріалах справи наявний розрахунок /т. 1 а.с. 136-138/ відповідно до якого сума заборгованості за кредитним договором становить 17 393, 48 доларів США по процентам 3 700, 62 доларів США та уточнені позовні вимоги /т. 185-186/ прийняті судом першої інстанції
Доводи апеляційної скарги в частині стягнення пені у розмірі 25%, а не встановлених у договорі 12, 5 %, колегією суддів також не приймається до уваги, оскільки процентна ставка за розрахунком заборгованості становить 12, 5 %. А до розміру пені застосована подвійна ставка, що прямо встановлено п. 3.9. кредитного договору як санкція за порушення строку повернення кредиту. / т. 1 а.с. 24/
Доводи апеляційної скарги щодо подвійного стягнення відсотків - 12, 5 % за користування кредитом та 3% річних, колегією суддів також не приймаються до уваги, оскільки таке стягнення має різну правову природу, а 3% річних є мірою відповідальності, що настає за порушення зобов'язання, на відміну від процентної ставки, встановленої кредитним договором за користування кредитними коштами.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року - відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 04 липня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: