Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
10 лютого 2017 р. № 820/6936/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Тітова О.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) податковий борг, що обліковується по єдиному податку з фізичних осіб, у розмірі 5335,96 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок 31411699700378, код платежу 18050400, одержувач: УДКСУ у Нововодолазькому районі Харківської області, код одержувача: 37934670, банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку у розмірі 5335,96 грн., який ним не сплачено .
Згідно ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, дана справа розглядається у порядку скороченого провадження.
Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Конверт із судовими документами повернувся до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи зазначене, відповідач належним чином повідомлений про наслідки неподання до суду заперечень проти позову або заяви про визнання позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області як платник єдиного податку.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно п. 293.2 ст.293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Згідно п. 295.1 ст. 295 ПК України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до ст. 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно подано податкові декларації платника єдиного податку від 09.08.2016 року та від 13.04.2016 року.
Згідно п.54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 ст.203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації. (Пункт 203.2 ст.203 Податкового кодексу України.)
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи вбачається, що податковою інспекцією було винесено податкову вимогу № 1238-23 від 24.05.2016 року яка була надіслана на адресу відповідача та ним не отримана, що підтверджується конвертом з зазначенням причини невручення: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Суд зазначає, що вказана вимога не оскаржувалася платником податків.
Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження, тому сума заборгованості позивача перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
За визначенням пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)
Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Статтею 95 ПК України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.
Відповідно до п. 95.1 та п. 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
На час розгляду справи податковий борг у вказаній сумі у добровільному порядку відповідачем не сплачений, доказів самостійної сплати заборгованості у повному обсязі відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 160-163, 164, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) податковий борг, що обліковується по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 5335 (п'ять тисяч триста тридцять п'ять ) грн. 96 коп. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок № 31411699700378, код платежу 18050400, одержувач: УДКСУ у Нововодолазькому районі Харківсько області, код одержувача: 37934670, банк одержувача: ГУДКСУ у Харківській області, МФО банку 851011.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя О.М. Тітов