31 січня 2007 року Апеляційний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Левчука О.Д.,
суддів - Вех М.О., Капічон О.М.,
участю прокурора - Хомич С Л.,
засудженого ОСОБА_1, його захисника - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, його захисника - ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача - ОСОБА_3 -ОСОБА_4 на вирок Обухівського районного суду Київської області від 08.092006 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, працючого тренером-викладачем дитячо-юнацької спортивної школи Київського обласного управління фізичного виховання та спорту, раніше в силу ст.89 КК України, не судимого,-
засуджена за ч.І стЛ64 КК України на 1 рік обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю в 1 рік, з покладенням на нього обов'язку періодично заявлятися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (аліментів).
Як зазначається у вироку ОСОБА_1 від сплати аліментів злісно ухилявся, з цією метою не працевлаштовувався, не перебував на обліку в місцевому центрі зайнятості, не реагував на попередження державного виконавця про необхідність сплачувати аліменти, внаслідок чого за період з 05.05.2001 р. по 20.07.2006 р, заборгованість становить 62 місяці і 15 днів.
22.05.2006 року підсудний погасив заборгованість в розмірі 5050 грн., а на час розгляду справи в суді-5150 грн.
В апеляції засудженого ОСОБА_1, його захисника - ОСОБА_2 та представника цивільного позивача ОСОБА_3-ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку суду і закриття справи. Апелянти зазначають, що висновки суду 1-ї інстанції про винність ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати аліментів не відповідають фактичним обставинам справи, суд порушив вимоги КПК України та невірно застосував КК України, зокрема не вказав в чому полягало злісне ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів та якими доказами це підтверджено; не взяв до уваги докази про те, що боржник працює в ІНФОРМАЦІЯ_3 Київського обласного управління з фізичного виховання та спорту і не приховував даних про обов'язок сплачувати аліменти; не врахував, що з травня 2001 р. до грудня 2005 р. боржник зловживав спиртними напоями та наркотичними засобами перебував у скрутному становищі і за цей період заборгованість стягувачці була сплачена 22.05.2006 року.
Заслухавши суть вироку, повідомлення ким і в якому обсязі він оскаржується, з"ясувавши думку засудженого ОСОБА_1, який в поясненнях, дебатах та останньому слові, підтримав апеляцію та просив її задовольнити, його захисника ОСОБА_2, який також підтримав апеляцію в повному обсязі, заслухавши прокурора, яка вважає, що вирок підлягає скасуванню з поверненням справи на додаткове розслідування через неправильність досудового слідства, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляції в частині скасування вироку.
Справа № 1 \ -117 Головуючий в суді І -ї інстанції Малород О.і.
Категорія - ст. 164 КК Доповідач - Бех М.О.
2
У відповідності до ст. 367 КПК України однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства, невідповідність висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи є підставами для скасування вироку.
Як вбачається з вироку суд мотивував наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.І ст.І64 КК України, тим, що ОСОБА_1, злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї неповнолітньої дочки, і з цією метою не працевлаштувався, не перебував на обліку в центрі зайнятості, не реагує на попередження державного виконавця з приводу наявної заборгованості по аліментам.
Аналогічні мотиви наводить в обвинувальному висновку і орган досудового слідства.
Разом з тим, ні до судовим слідством, ні судом не досліджувалися такі обставини, які можуть мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Зокрема, досудовим слідством не було встановлено дійсного розміру заборгованості ОСОБА_1 на момент порушення кримінальної справи та за який період часу вона утворилася, оскільки в обвинуваченні зазначенні суперечливі дані. Так, з постанови про притягнення ОСОБА_1 в якості обвинуваченого та з обвинувального висновку вбачається, що заборгованість по аліментам у ОСОБА_1, в грошовому еквіваленті, становить 10151 грн. 81 коп., з яких він 5050 грн. сплатив після того, як дізнався, що проти нього порушено кримінальну справу (а.с.62, 83). Кримінальна справа була порушена 05.06.2006 р. (асі). Водночас в матеріалах справи є розписка про те, що 5050 грн. стягувачка отримала в рахунок погашення заборгованості по аліментах 22.05,2006 p., тобто до порушення кримінальної справи (а.с.28). Ця обставина підтверджується і довідкою - розрахунком ДВС на а.с. 106.
Такі суперечності свідчать про неконкретність обвинувачення.
Крім того, в матеріалах справи наявна довідка-розрахунок ДВС в Обухівському районі від 05.09.2006 р. та довідка, видана ІНФОРМАЦІЯ_3 Київського обласного управління фізичного виховання та спорту 16.05.2006 p., з яких вбачається, що ОСОБА_1 з 01.04,2006 року працює в ІНФОРМАЦІЯ_3 тренером-викладачем(а.с.51,106).
Зі змісту довідки-розрахунку ДВС в Обухівському районі від 05.09.2006 р. та з показів ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вбачається, що 22.05.2006 року, в рахунок погашення заборгованнбеті по аліментах на утримання дочки ОСОБА_5, було сплачено 5050 грн.
Досудове слідство та суд, як на доказ злісного ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів, посилається на попередження ОСОБА_1 від 08.07.2003 р. та від 17.04.2006 p., проте не було перевірено з якими попередженнями боржник був ознайомлений та чим це підтверджується, оскільки розписка ОСОБА_1 про ознайомлення є тільки на попередженні від 17.04.2006 р. (а.с. 17).
Таким чином, з вищенаведених документів вбачається, що до прийняття рішення про порушення кримінальної справи за ч.І ст. 164 КК України, щодо ОСОБА_1 (постанова від 05.06.2006 року, а.с. 1), ОСОБА_1 працевлаштувався та почав сплачувати аліменти на утримання своєї дочки, що, без більш детального з"ясування цих обставин та збирання більш переконливих доказів, не може свідчити про злісне ухилення від сплати аліментів.
Крім того ст. 164 КК України встановлює відповідальність за злісне ухилення від сплати коштів на утримання дітей, встановлених рішенням суду.
Як вбачається досудове слідство не перевірило чи існує судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_6 для утримання їхньої дочки ОСОБА_5, 1989 р.н., а обвинувачуючи ОСОБА_1 у злісному ухиленні від сплати аліментів, посилається тільки на виконавчий лист, який не є судовим рішенням, що свідчить про неконкретність обвинувачення. Неконкретним є обвинувачення і щодо обставин ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів, оскільки в постанові про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку його ухилення обґрунтовується не реагуванням на попередження та тим, що боржник «до останнього часу ніде не працював".
Також ні досудовим слідством, ні судом не перевірено виконання ДВС в Обухівському районі
3
вимог ст.ст. 5, 74 ЗУ «Про виконавче провадження" та п. 7.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, щодо з"ясування державними виконавцями місця роботи боржника при направленні подання про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності та належного дотримання ними вимог цього закону по виконанню рішення суду про стягнення аліментів.
Водночас суд, який посилається у вироці про обов'язок ОСОБА_1 сплачувати аліменти на рішення Обухівського районного суду Київської області від 21.01.1991 p., це рішення в судовому засіданні не досліджував.
За таких обставин, коли суд допустив однобічність та неповноту при розгляді справи і відповідність його висновків не підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, судове рішення визнаватися законним не може і підлягає скасуванню.
Колегія суддів вважає, що кримінальна справа підлягає поверненню прокурору на додаткове розслідуваня, з врахуванням того, що для усунення однобічності та неповноти необхідно провести слідчі дії, зокрема, перевірити чи існує судове рішення по аліментних платежах ОСОБА_1 та приєднати його до справи, перевірити де і з якого часу працює ОСОБА_1 та з якою метою він працевлаштувався, за яких обставин він був ознайомлений з пропозицією - попередженням , що знаходиться на а.с. 17, і чи ознайомлювався з іншими попередженнями, у тому числі із попередженням від 08.07.2003 р. та чим це підтверджується, чи відбиралися у нього пояснення у ДВС щодо причини несплати ним аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 після 01.04.2006 p., які дії вжито державним виконавцем для встановлення місця роботи ОСОБА_1 та з якою метою були сплачені ОСОБА_6 кошти 22.05.2006 р. та яка сума заборгованості на час прийняття рішення про порушення кримінальної справи, зібрати більш переконливі докази злісного ухилення ОСОБА_1 від сплати аліментів та з врахуванням встановленого, при необхідності, пред"явити конкретне за зам і сто м обвинувачення.
З врахуванням вищенаведеного та керуючись ст.ст. 365,366 КПК України апеляційний суд, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 та представника цивільного відповідача ОСОБА_3-ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Обухівського районного суду Київської області від 08.09.2006 p., щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Обухівського району на додаткове розслідування.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом звірено - суддя Бех М.О.