"02" лютого 2017 р. Справа № 920/856/16
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Пелипенко Н.М. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Пляс Л.Ф.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, за довіреністю 10200/24 від 14 січня 2016 року,
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 22 квітня 2013 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Креді ОСОБА_3” (вх.№29 С/1) на рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі № 920/856/16
за позовом Публічного акціонерного товариства “Креді ОСОБА_3”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “СК-Центр Нерухомості”, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Катана”, м. Суми
про надання права на отримання документів
Позивач - ПАТ “Креді ОСОБА_3”, звернувся до господарського суду Сумської області із позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх. № 2366 від 27.09.2016 р.), в якій просив суд передати в управління позивача предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №3815, нежитлове приміщення, що розташоване в м. Суми, по вул. Супруна, 11, цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м. на період до реалізації предмета іпотеки або повного виконання умов кредитного договору №122/пп/08 від 29.08.2008р. для отримання доходів від здійснення основної діяльності, які спрямувати для задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя шляхом: здійснення дій, пов'язаних із зміною, розриванням, укладанням правочинів, договорів, угод оренди, суборенди, найму, піднайму, користування відносно нежитлового приміщення, що розташоване в м. Суми, по вул. Супруна, 11; отримання всіх орендних, суборендних, будь-яких інших платежів за користування нежитловим приміщенням, що розташоване в м. Суми, по вул. Супруна, 11; отримання в будь-яких установах, підприємствах, організаціях, а також Державній реєстраційний службі, нотаріусів будь-яких документів (оригіналів, їх копій, дублікатів, довідок, витягів, в тому числі з державних реєстрів), необхідних для управління, укладення договорів найму, оренди, суборенди нежитлового приміщення, що розташоване в м. Суми, по вул. Супруна, 11.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі №920/856/16 (головуючий суддя Джепа Ю.А., суддя Жерьобкіна Є.А., суддя Заєць С.В.) відмовлено у задоволенні позову.
Позивач з вказаним рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі № 920/856/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дійшов помилкових висновків про відмову у задоволенні позову, посилаючись на пункт 5.6 договору про внесення змін до договору іпотеки, який вважається договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про умови передачі предмету іпотеки в управління, оскільки зазначені положення договору, на думку апелянта, стосуються виключно позасудового способу врегулювання.
Зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки не виключає можливість звернення іпотекодержателя до суду з позовом про передачу предмета іпотеки в його управління та є окремим додатковим способом захисту прав іпотекодержателя.
У запереченнях на апеляційну скаргу (вх. №854 від 26.01.2017р.) відповідач просить відмовити у задоволені апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Креді ОСОБА_3” та залишити рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у даній справі без змін.
В обґрунтування своєї правової позиції посилається, зокрема, на те, що відповідачем у справі визначено Товариство з обмеженою відповідальністю “СК-Центр Нерухомості”, яке не є іпотекодавцем, тоді як виходячи зі змісту положень ст. 34 Закону України «Про іпотеку» та п. 5.6 договору іпотеки (з урахуванням внесених змін від 15.10.2009р.) належним відповідачем при зверненні іпотекодержателя з таким позовом до суду, ну думку відповідача, є Товариство з обмеженою відповідальністю “Катана”.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05 січня 2017 року прийнято апеляційну скаргу позивача до провадження, розгляд справи призначено на 02 лютого 2017 року.
02 лютого 2017 року від відповідача надійшло клопотання (вх. № 1156) про долучення до матеріалів справи доказів перебування предмету іпотеки у ТОВ “Катана”, а саме: витяг з технічного паспорту від 21.10.2016р.; копію довідку від 27.10.2016р.; копію довідки-характеристики від 26.10.2016р.; копію листа ліквідатора ТОВ “Катана”.
Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю “Катана”, відзив на апеляційну скаргу не надала, не направила свого представника для участі у даному засіданні та не повідомила суд про причини неявки.
Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду, яка направлялася на адресу третьої особи, не повернуто підприємством поштового зв'язку.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 3.9.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - зазначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи.
У призначеному судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі №920/856/16 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивача, просив рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі №920/856/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
29.08.2008р. між позивачем - ПАТ “Креді ОСОБА_3” (правонаступником ПАТ “Індустріально-експортний банк”) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (боржник) укладено кредитний договір №122/пп/08 з наступними додатковими договорами, відповідно до яких позивачем надано позичальнику кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту у розмірі 1 100 000,00 доларів США.
В забезпечення виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, 16.09.2008р. між позивачем (банком) та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю “Катана” укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16.09.2008р. за реєстровим № 3815.
15 жовтня 2009 року цей договір був викладений в новій редакції, відповідно до умов якого третя особа, як іпотекодавець передала, а позивач, як іпотекодержатель прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване в м. Суми по вул. Супруна, будинок 11 (A-III), цегляне, загальною площею 1 275,5 кв.м.
Відповідно до статті 2 договору предметом іпотеки є нежитлове приміщення, що розташоване в місті Суми по вулиці Супруна, будинок 11.
Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки, іпотекодержатель впpaвi звернути стягнення на предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання за кредитним договором (основного зобов'язання), в тому числі вимоги про дострокове виконання основного зобов'язання, зробленої на підставі закону, договору, що встановлює основне зобов'язання, чи цього договору; ліквідації іпотекодавця - юридичної особи; у інших випадках, передбачених цим договором, договором, що встановлює основне зобов'язання та чинним законодавством України (пункт и 5.1.1-5.1.2 іпотечного договору).
Згідно з пунктом 5.2 договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за вибором іпотекодержателя будь-яким з таких способів: за рішенням суду; шляхом позасудового врегулювання відповідно до передбачених цим Договором застережень про задоволення вимог іпотекодержателя; на підставі виконавчого напису нотаріуса.
У пункті 5.4 договору встановлено, що іпотекодержатель має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача предмету іпотеку у власніть іпотекодержателя в рахунок виконання основного зобов'язання; продаж іпотекодержаьтелем від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; інший спосіб передбачений законодавством Українита/або про який буде домовлено між сторонами.
Пунктом 5.6 договору іпотеки передбачено умови передання предмета іпотеки іпотекодержателю чи іншій особі в управління на період до його реалізації.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Сумської області від 12 лютого 2014 року у справі № 920/564/13 стягнуто з ТОВ “Катана” та ТОВ “СК-Центр Нерухомості” на користь ПАТ “Креді ОСОБА_3” заборгованість по кредитному договору № 122/пп/08 від 29.08.2008р. у розмірі 1147932,38 доларів США, що еквівалентно 9387709,72 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3815, нежитлове приміщення, що розташоване в м. Суми по вулиці Супруна, 11 (А-ІІІ), цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 5172158,71 грн. для його подальшої реалізації.
Ухвалою суду від 26 травня 2014 року виправлено описку в пункті другому резолютивної частини рішення господарського суду від 12 лютого 2014 року у справі № 920/564/13, відповідно до якої стягнуто солідарно з ТОВ “Катана” та ТОВ “СК-Центр Нерухомості” на користь ПАТ “Креді ОСОБА_3” заборгованість по кредитному договору № 122/пп/08 від 29.08.2008р. у розмірі 1147932,38 доларів США, що еквівалентно 9387709,72 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки б/н від 16.09.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 3815, нежитлове приміщення, що розташоване в м. Суми по вулиці Супруна, 11 (А-ІІІ), цегляне, загальною площею 1275,5 кв.м з встановленням початкової ціни продажу предмета іпотеки в розмірі 5172158,71 грн. для його подальшої реалізації.
Посилаючись на те, що рішенням господарського суду Сумської області від 12 лютого 2014 року у справі № 920/564/13 звернено стягнення на предмет іпотеки, однак до цього часу предмет іпотеки не реалізований, заборгованість за кредитним договором № 122/пп/08 від 29.08.2008р. не погашена, позивачем у порядку ст. 34 Закону України «Про іпотеку» заявлено вимогу про передачу йому в управління предмета іпотеки до моменту його реалізації.
Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, керуючись положеннями ст.ст. 1, 18, 34 Закону України «Про іпотеку» та пункту 5.6 договору іпотеки (з урахуванням змін від 15.10.2009р.), виходив з того, що іпотекодавцем за умовами іпотечного договору є ТОВ “Катана”, зміни стосовно заміни іпотекодавця до вказаного договору внесені не були, у зв'язку з чим дійшов висновку, що вимога позивача про передачу предмета іпотеки в управління заявлена до ТОВ “СК-Центр Нерухомості” є необґрунтованою.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, на підставі договорів чи інших правочинів.
За вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Вказана правова норма кореспондується зі ст. 193 ГК України.
Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 ЦК України).
Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. У ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до вимог статей 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, будь-які забезпечувальні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти свою дію у разі, якщо основне зобов'язання залишилося невиконаним.
Як вже було зазначено у цій постанові, з метою забезпечення виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором №122/пп/08 від 29.08.2008р., між позивачем (банком) та третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю “Катана” укладено договір іпотеки (з урахуванням змін від 15.10.2009р.), відповідно до умов якого третя особа - ТОВ “Катана”, як іпотекодавець передала, а позивач, як іпотекодержатель прийняв в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, що розташоване в м. Суми по вул. Супруна, будинок 11 (A-III), цегляне, загальною площею 1 275,5 кв.м.
Відповідно до пункту 7.1 договору іпотеки (в редакції від 15.10.2009р.), договір діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором та кредитним договором в повному обсязі.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом зобов'язання за кредитним договором №122/пп/08 від 29.08.2008р. не виконані.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про іпотеку” іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, а згідно із частиною першою статті 19 вищезазначеного Закону зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку" визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку").
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду. Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду (стаття 34 Закону України "Про іпотеку").
Умовами п. 5.6 договору іпотеки у редакції змін від 15.10.2009р. передбачено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку майна згідно з його цільовим призначенням, предмет іпотеки на підставі цього пункту може бути переданий іпотекодержателю чи іншій особі в управління на період до його реалізації. Цей пункт цього договору вважається договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про умови передачі предмету іпотеки в управління. Сторони домовились, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель самостійно визначить необхідність передачі предмета іпотеки в управління, визначить особу, якій буде надано право управляти предметом іпотеки (у тому числі покласти управління предметом іпотеки на себе), а також визначить умови такого управління. У разі передачі предмета іпотеки в управління третій особі іпотекодержатель на підставі цього пункту договору укладає з такою особою договір про управління, умови якого узгоджуються між ним та такою третьою особою. Цим іпотекодавець надає іпотекодержателю право та цим висловлює свою згоду на самостійне здійснення іпотекодержателем зазначених вище дій після укладання цього договору, а такі дії іпотекодержателя вважаються погодженими із іпотекодавцем. Іпотекодержатель письмово повідомляє іпотекодавця про своє рішення передати предмет іпотеки в управління, особу, в управління якій передається предмет іпотеки і умови такого управління.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
За приписами статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, договір як джерело матеріального права при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 ЦК України, у зв'язку з чим доводи апелянта, що пункт 5.6 договору про внесення змін до договору іпотеки стосується виключно позасудового способу врегулювання та не підлягає застосуванню у даному випадку є необґрунтованими.
Таким чином, сторони у договорі передбачили можливість передачі в управління предмету іпотеки іпотекодержателю чи іншій особі в управління на період до його реалізації на підставі пункту 5.6. договору іпотеки. При цьому, зазначили, що цей пункт договору вважається договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про умови передачі предмету іпотеки в управління.
Іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням (стаття 1 Закону України “Про іпотеку”).
Відповідно до умов договору іпотеки (наступної черги) (майнової поруки), посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_4 16.09.2008 за № 3815 (з урахуванням наступних змін до договору) іпотекодавцем є ТОВ “Катана”, іпотекодержателем - ПАТ “Індекс-Банк” (правонаступником якого є ПАТ “Креді ОСОБА_3”).
Враховуючи, що положення договору про умови передачі предмету іпотеки в управління є договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем, тоді як іпотекодавцем за умовами іпотечного договору є ТОВ “Катана”, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача про передачу в управління предмета іпотеки саме до ТОВ “СК-Центр Нерухомості”, у зв'язку з чим дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.
Крім того, колегія суддів вважає вірними твердження апелянта, що звернення стягнення на предмет іпотеки не виключає можливість звернення іпотекодержателя до суду з позовом про передачу предмета іпотеки в його управління, оскільки виходячи з положень ст. 34 Закону України "Про іпотеку" та п. 5.6 договору іпотеки у редакції змін від 15.10.2009р., передача предмету іпотеки в управління можлива лише після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Разом з тим, зазначене не впливає на характер спірних правовідносин та не суперечить висновкам висновкам, викладеним у рішенні місцевого господарського суду.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки місцевого господарського суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Креді ОСОБА_3” не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі № 920/856/16 підлягає залишенню без змін.
У відповідності до ст. 49, ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про перерозподіл судового збору пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи приписи абз. 4 п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції в силі, судові витрати за подання апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Сумської області від 05 грудня 2016 року у справі №920/856/16 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повна постанова складена 07.02.2017р.
Головуючий суддя Камишева Л.М.
Суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Слободін М.М.