33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"06" лютого 2017 р. Справа № 924/513/15
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Мельник О.В.
судді Розізнана І.В. ,
судді Грязнов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2015 року у справі № 924/513/15
за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про про стягнення 185290,00 грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.06.2015 року у справі №924/513/15 позов публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 185290,00 грн. задоволено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 99834,93 грн. заборгованості за кредитом, 66133,88 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 19 321,19грн. пені, 3 705,80 грн. витрат по оплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ФОП ОСОБА_1 звернулась 24.01.2017 року до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2015 року скасувати та припинити провадження у справі №924/513/15 у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Одночасно скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на оскарження в апеляційному порядку рішення місцевого суду, ФОП ОСОБА_1 вказує, що не знала про наявність в провадженні господарського суду Хмельницької області даної справи, не була присутня в судових засіданнях при вирішенні спору в суді першої інстанції, а також не отримувала копії рішення від 04.06.2015 року по справі №924/513/15.
Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Як було встановлено вище, рішення суду першої інстанції було прийняте 04.06.2015 року, а повний текст складено 08.06.2015 р., що підтверджується відміткою на останньому аркуші рішення (а.с.65).
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали про порушення провадження у справі від 09.04.2015 року у справі №924/513/15 направлялась відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за адресою зазначеною в Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, та повернулась до господарського суду з відміткою "повернуто за закінченням терміну зберігання" (а.с. 56-57).
Копію рішення також було направлено відповідачу ФОП ОСОБА_1 на адресу АДРЕСА_1, що підтверджується реєстром на відправлення простої кореспонденції від 10.06.2015 року (а.с. 76). Вказана адреса значиться в копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, як місце проживання фізичної особи-підприємця (а.с. 47).
Наведене свідчить, що відповідач в розумінні ст. 64 ГПК України був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи №924/513/15 в суді першої інстанції.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження нічим не підтверджене, наведені у ньому доводи, зокрема, твердження скаржника про те, що оскаржуване рішення як і ухвалу суду про порушення провадження у даній справі він не отримував, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами (направлення копій ухвали та рішення на адресу, за якою відповідач зареєстрований).
Згідно приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України, розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.
Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України.
Частинами 1, 2 ст. 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.
В той же час, поважними причинами визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
З урахуванням вказаного вище, обставини пропуску строку на подання апеляційної скарги, на які посилається скаржник, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції як поважні, оскільки не спростовують того факту, що судом першої інстанції правомірно направлялися процесуальні документи на адресу відповідача зазначену в копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Плевін проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року, суд постановив, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
У справі "Мушта проти України", рішення Європейського суду з прав людини від18.11.2010 року, суд постановив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.
Отже, встановлений ст. 93 ГПК України строк подання апеляційної скарги і є тим обмеженням доступу до суду, що забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності. У разі відсутності поважних причин та правових підстав для відновлення строку на подання апеляційної скарги такі обмеження правомірно застосовуються судом.
Суд приймає до уваги і те, що 24.11.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв"язку з фактичним повним виконанням наказу господарського суду про стягнення з відповідача коштів. В апеляційній скарзі апелян зазначає про те, що про наявність рішення суду їй стало відомо з повідомлення банку про арешт державним виконавцем коштів на її рахунку, хоча до суду з апеляційною скаргою вона звернулась лише 24.01.2017 року, тобто також з пропуском визначеного ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденного строку.
З урахуванням вказаного вище, обставини пропуску строку на подання апеляційної скарги, на які посилається скаржник, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції як поважні, оскільки не спростовують того факту, що судом першої інстанції правомірно направлялися процесуальні документи на адресу відповідача зазначену в копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, адреса в якому співпадає з адресою, вказаною в ЄДРПОУ.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність поважних причин та правових підстав для відновлення строку на подання апеляційної скарги, в результаті чого апеляційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Керуючись ст. 53, 93, 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в відновленні строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2015 року у справі №924/513/15.
2. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.06.2015 року у справі №924/513/15 - повернути заявнику.
3. Справу №924/513/15 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Додаток: заявнику - матеріали скарги на 2 арк. з додатками до неї на 2 арк., в т.ч. квитанція від 24.01.2017 р. про сплату судового збору в розмірі 4076,38 грн., поштовий конверт.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Розізнана І.В.
Суддя Грязнов В.В.