Справа № 761/2936/17
Провадження № 1-кс/761/1967/2017
30 січня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_4 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
27 січня 2017 року до суду надійшла вказана скарга, згідно якої особа, яка подала скаргу, просить поновити строк на звернення до слідчого судді з вказаною скаргою та зобов'язати старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування або іншу уповноважену особу СБУ повернути ОСОБА_3 тимчасово вилучене майно, яке було вилучене 20 грудня 2016 року під час обшуку в рамках кримінального провадження № 22015000000000406.
Скаргу мотивовано тим, 20 грудня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року, було проведено обшук житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого були вилучені речі, які, як зазначає скаржник, не мають жодного відношення до розслідування вищевказаного кримінального провадження. Також скаржник вказує, що в нього відсутні відомості про арешт тимчасово вилученого майна. Отже таке майно, на думку скаржника, відповідно до ст. 169 КПК України повинно бути повернуто особі у якої воно вилучалось.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на звернення до суду з вказаною скаргою, скаржник зазначає, що 23 січня 2017 року він звернувся до СБУ, зокрема до слідчого, який проводив обшук, з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна, однак слідчим у встановлений законом строк не було належним чином розглянуто вказане клопотання та, відповідно, не повернуто майно. За таких обставин скаржник вважає, що існують підстави для поновлення строку на подання даної скарги і просить його поновити.
Однак, дослідивши доводи скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно п. 3 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Статтею 115 КПК України визначено, що строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями і місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Згідно ст. 116 КПК України, процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу або інший документ подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.
Як вбачається з матеріалів скарги, скаржник зазначає, що обшук та вилучення речей було проведено 20 грудня 2016 року, що також підтверджується копією протоколу обшуку від 20 грудня 2016 року.
Що ж стосується доводів скаржника у скарзі щодо його звернення до слідчого з відповідним клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна 23 січня 2017 року, яке слідчим так і не розглянуто, то такі посилання лише підтверджують факт не розгляду слідчим клопотання у визначений процесуальним законом строк, і не свідчать про дотримання скаржником положень ст. 304 КПК України, якими чітко визначено часові межі оскарження відповідної бездіяльності уповноважених осіб, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у зв'язку з чим слідчий суддя не знаходить підстав для поновлення строку на звернення до суду зі скаргою.
Відтак, враховуючи те, що дії щодо вилучення речей були вчинені слідчим 20 грудня 2016 року, а скаргу на бездіяльність слідчого, щодо неповернення тимчасово вилученого майна подано до суду 27 січня 2017 року, то слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу подано до суду після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст. 304 КПК України.
Згідно положень ч. 7 ст. 304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на бездіяльність старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_4 , що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, - повернути особі, яка подала скаргу.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1