Справа № 357/1892/15-ц
4-с/357/9/17
Категорія
30 січня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
трозглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на повідомлення державного виконавця міського відділу ДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 про повернення виконавчого документа стягувачеві, - ест
Скаржник звернувся до суду з скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1, щодо рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві та просив зобов'язати державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист по справі № 357/1892/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача - ПАТ "Кредобанк" 61 716,06 грн. Скарга мотивована тим, що рішенням Білоцерківського міськрайоннсго суду Київської області по справі № 357/1892/15-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача - ПАТ "Кредобанк" 61 716,06 грн. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/16961/15-ц від 04.05.2016 року було задоволено заяву представника стягувача про виправлення описки у виконавчому листі та ухвалено: «Вважати речення «Виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання до 25.08.2015року» помилковим та вважати вірним наступне «Виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом одного року з дня вступу рішення в законну силу». 04.10.2016 року представником скаржника було направлено до Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області заяву про відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного рішення суду. 28.11.2016 року на адресу ПАТ «Кредобанк» надійшло повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання № 52824438 за підписом державного виконавця Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 від 07.10.2016 р. Скаржник вважає, що, державний виконавець був зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий лист, тобто, оскаржуване повідомлення винесено незаконно, з порушенням прав стягувача.
Скаржник в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, направив суду заяву про розгляд скарги без участі свого представника,скаргу підтримав.
Державний виконавець Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1, в судове засідання повторно не з»явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Згідно ч.2 ст. 169 ЦПК України неявка представника в судове засідання без поважних причина або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали даної справи, цивільну справу 357/1892/15-ц, суд дійшов до висновку, що вимоги скарги обґрунтовані та підлягають до задоволення.
Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайоннсго суду Київської області по справі № 357/1892/15-ц вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача - ПАТ "Кредобанк" 61 716,06 грн.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі № 357/16961/15-ц від 04.05.2016 року було задоволено заяву представника стягувача про виправлення описки у виконавчому листі та ухвалено: «Вважати речення «Виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання до 25.08.2015року» помилковим та вважати вірним наступне «Виконавчий лист може бути пред'явлений до виконання протягом одного року з дня вступу рішення в законну силу».
04.10.2016 року представником скаржника було направлено до Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області заяву про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0530127780659 та витягом з сайту Укрпошти.
Встановлено, що 28.11.2016 року на адресу ПАТ «Кредобанк» надійшло повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання № 52824438 за підписом державного виконавця Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 від 07.10.2016 р., в якому вказано, що згідно
п. 8 ч. 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску. З огляду на вищезазначене, суб'єктом оскарження було повернуто виконавчий документ без прийняття його до виконання.
Так, розділом XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» в новій редакції, передбачено, що цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
А в перехідних прикінцевих положеннях Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» зазначено, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування, а опублікований він був 05.07.2016р.
Тобто, станом на 04.10.2016 року діяв Закон України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який не містить жодних застережень щодо надання підтвердження сплати авансового внеску при зверненні стягувана до органу державної виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам,передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з положеннями ст.383 ЦПК України,сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Статтею 385 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Судом встановлено, що оскаржуване повідомлення надійшло до ПАТ «Кредобанк» 28.11.2016р., а 08.12.2016 року дану скаргу було направлено до суду .
Згідно ч.2 ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
Таким чином, суд вважає, що скарга ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» є обґрунтованою і підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.383,384,385, 386,387 ЦПК України, суд -
Скаргу ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 щодо повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними.
Зобов'язати державного виконавця Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ОСОБА_1 прийняти до виконання виконавчий лист по справі № 357/1892/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача - ПАТ "Кредобанк"
61 716,06 грн.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_3