Ухвала від 26.01.2017 по справі 324//1277/16-ц

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 324/1277/16

Провадження №22ц/778/393/17 Головуючий у 1 інстанції: Дністрян О.М.

Суддя-доповідач: Воробйова І.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Воробйової І.А.

суддів: Бєлки В.Ю.,

Онищенко Е.А.,

при секретарі: Книш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 вересня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦАВТОГРУП» про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «СПЕЦАВТОГРУП» про витребування майна із чужого незаконного володіння .

У вересні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 вересня 2016 року заява задоволена частково.

Заборонено відчуження, реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку транспортного засобу - легкового автомобіля седан Рено Логан, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції визнав її обґрунтованою, тому вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, яке зареєстроване на праві власності за відповідачем. Суд вважав, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Відповідно до ст. 312 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо судом першої інстанції ухвалу прийнято з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що у цій справі розглядається спір щодо визнання права власності на автомобіль Рено Логан, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_1 та витребування його з чужого незаконного володіння.

З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (ст.151 ЦПК).

Згідно п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантуються за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Отже, заходи забезпечення позову за своїм правовим змістом є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.

Вжиті заходи забезпечення позову в цивільному процесі мають тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності має бути враховано, що суд вправі вжити заходів до забезпечення позову в усякій стадії справи, якщо їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У своєму зверненні до суду з питання забезпечення позову позивач покликав суд накласти арешт на спірне майно, яке на цей час знаходиться у володінні відповідача та зареєстровано за ним.

Згідно з ст.60 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.

Аргументи клопотання пояснюються наявністю спору щодо спірного автомобіля, яке на тепер знаходиться у відповідача, що свідчить про те, що між сторонами дійсно мається спір з приводу зазначеного в позові майна.

Цивільно-процесуальним законодавством передбачено право суду забезпечити позов (ст.151 ЦПК), який може бути забезпечений, зокрема, арештом майна (ст.152 ЦПК).

Суд наголошує, що адекватність (співмірність) заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За змістом ст.ст. 57, 179, 214 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції наведене врахував й забезпечив захист інтересів зацікавленої особи - позивача, який є учасником процесу у заявленому спорі.

Оскаржувана ухвала прийнята у відповідності до процесуального закону, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 вересня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: