24 січня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Ойл» на бездіяльність старшого слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -
за участю прокурора ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року частково задоволена скарга ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Ойл» (далі - ТОВ) на бездіяльність старшого слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
Таке рішення слідчого судді мотивоване тим, що на день здійснення обшуку, підстав вважати вилучене майно ТОВ «Стейт Ойл» таким, що є незаконно обліковим чи виготовленим відсутні, а представником органу досудового розслідування не доведено зворотного, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні скарги ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Стейт Ойл» відмовити в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала постановлена слідчим cуддею з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що є беззаперечною підставою для скасування. Він звертає увагу на те, що 01 листопада 2016 року та 02 листопада 2016 року на підставі ухвали слідчого судді був проведений обшук на АЗС, в результаті якого було вилучене майно, зокрема незаконно виготовлені та необліковані нафтопродукти, а тому слідчий суддя дійшов хибного висновку про повернення ТОВ «Стейт Ойл» тимчасово вилученого майна.
Крім того, апелянт зазначає, що слідчим суддею під час розгляду скарги ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Стейт Ойл» були порушені загальні засади кримінального судочинства, зокрема незважаючи на клопотання слідчого про застосування технічних засобів для фіксування судового процесу, судом фіксування не здійснювалось.
Прокурор звертає увагу на те, що 10 листопада 2016 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва прийняте рішення щодо аналогічної скарги представника ТОВ «Стейт Ойл» з таких же питань, відповідно до якого вилучені під час обшуку обладнання та нафтопродукти на АЗС визнані не тимчасово вилученим майном, а майном, щодо якого прямо надано дозвіл на вилучення під час обушку. Дана ухвала набрала законної сили.
Апелянт також звертає увагу на рішення Європейського суду з прав людини, відповідно до яких держава, яка запровадила апеляційні суди повинна забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом могли користуватися у цих судах основоположними гарантіями, закріпленими ст. 6 Конвенції.
Заслухавши суддю - доповідача, особу, яка подала апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , яка просила відкрити апеляційне провадження за її скаргою, вивчивши матеріали провадження за скаргою, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Як видно з апеляційної скарги, прокурором оскаржується ухвала слідчого судді, якою частково задоволено клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Стейт Ойл» на бездіяльність старшого слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, яка полягає у неповернення тимчасово вилученого майна, тобто прокурором оскаржується рішення слідчого судді, прийняте по суті скарги.
Положеннями ст. 304 КПК України визначено, які рішення слідчого судді можуть бути оскаржені. Цей перелік є вичерпним.
Крім того, ч. 3 ст. 307 КПК України прямо передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Отже, кримінальним процесуальним законом визначено, які ухвали слідчого судді, ким і в який строк можуть бути оскаржені до суду апеляційної інстанції.
В такому випадку при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження підстав для застосування ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК України немає, оскільки вони можуть бути застосовані тоді, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя - доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді від 14 грудня 2016 року.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що сторони кримінального провадження мають поважати остаточне рішення, прийняте судом, на що наголошує Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року (№ 3236/03) у справі «Пономарьов проти України», відповідно до якого жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Керуючись ст. ст. 376 ч. 2, 399 ч. 4 КПК України, колегія суддів, -
У відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 грудня 2016 року про часткове задоволення скарги ОСОБА_5 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Стейт Ойл» на бездіяльність старшого слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3