м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а
13 січня 2017 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.12.2016 року,
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.12.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_2 08.09.2016 року о 13 год. 00 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1, по вул. Г. Севастополя, 30 в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Приймаючи рішення по справі, суд з недостатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку доказам. Також суд не вказав чому взяв до уваги одні докази по справі та відкинув інші. При цьому ОСОБА_2 зазначає, що не визнає свою вину, а ДТП сталась через порушення ПДР України водієм автомобіля НОМЕР_2, який в порушення вимог ПДР України намагався здійснити розворот, що заборонено робити на ділянці проїзної частини, де сталась ДТП.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення водія ОСОБА_3, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, пояснення свідка ОСОБА_5, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, схемі ДТП, фатокартках з місця ДТП, поясненнях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3, наданих на місці ДТП та в судовому засіданні.
В судовому засіданні апеляційного суду водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 підтвердив, що зіткнення автомобілів сталось з вини водія ОСОБА_2, який рухаючись на автомобілі позаду, не вибрав безпечної дистанції, внаслідок чого ударив його автомобіль у задню ліву частину. При цьому ОСОБА_3 зазначив, що розворот він не здійснював, в момент зіткнення рухався вперед у другій смузі руху. Перша смуга руху була зайнята припаркованими автомобілями.
Відомості, що містяться у схемі ДТП щодо розташування автомобілів на проїзній частині, локалізації пошкоджень транспортних засобів узгоджуються з поясненнями водія ОСОБА_3 щодо обставин та причин зіткнення транспортних засобів.
Зокрема відсутність бокових пошкоджень автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 спростовують твердження ОСОБА_2 про те, що в момент зіткнення ОСОБА_3 здійснював розворот.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що був очевидцем ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 та «Мазда» д.н.з. НОМЕР_3. При цьомуОСОБА_5 зазначив, що звернув свою увагу на дорожню обстановку, коли почув звуки екстреного гальмування. В той момент автомобіль НОМЕР_2 рухався з невеликою швидкістю під кутом до проїзної частини.
Таке положення на проїжджій частині водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 пояснив в судовому засіданні апеляційного суду тим, що зменшив швидкість руху, оскільки намагався припаркувати свій автомобіль у першій смузі руху, однак у зв'язку з тим, що смуга була щільно зайнята припаркованими автомобілями, продовжив рух прямо у другій смузі руху.
Такі дії водія ОСОБА_3 не заборонені правилами дорожнього руху та не знімали з водія ОСОБА_2 обов'язку дотримуватись безпечної дистанції.
Отже наявні у справі докази дають підстави вважати, що зіткнення сталось внаслідок того, що водій ОСОБА_2 під час руху не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2.
Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_4 суду не надали.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині надання критичної оцінки висновку експерта за результатами автотехнічного дослідження №223 від 17.11.2016 року, оскільки його вихідні дані та зроблені на підставі цих даних висновки не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать іншим зібраним по справі доказам.
Згідно з п.13.1. Правилдорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції.
Таким чином, дослідженні апеляційним судом докази підтверджують правильність висновку судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який не залежно від дій водія ОСОБА_3 повинен був дотримуватися безпечної дистанції до автомобіля НОМЕР_2, який рухався попереду у попутному напрямку.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі, оскільки постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 07.12.2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., без змін.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя