03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
23 січня 2017 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва - Васильєва М.А.
за участю
потерпілої - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року, якою
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп. на користь держави, стягнуто судовий збір у розмірі 247 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду 22 жовтня 2016 року о 02.30 год. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на Південному мосту в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1, після чого здійснив наїзд на відбійник, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чи порушив п. 12.1 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, перебраного ст. 124 КУпАП.
Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що суд першої інстанції прийняв постанову з грубим порушенням норм процесуального права та законні права та інтереси скаржника.
Як зазначає апелянт, в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки останній не вчиняв дій, спрямованих на порушення ПДР України. ОСОБА_3 на момент ДТП не перебував у статусі водія транспортного засобу та не керував належним йому транспортним засобом. На момент ДТП ОСОБА_3 був пасажиром належного йому транспортного засобу, а особою, яка керувала транспортним засобом Mitsubishi державний номерний знак НОМЕР_3, був ОСОБА_4, який на прохання ОСОБА_3 приїхав до ресторану «Водка Гриль», щоб його забрати разом з друзями, але ОСОБА_4, рухаючись по Південному мосту у м. Києві не справився з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Hyundai державний номерний знак НОМЕР_4 та після чого здійснив наїзд на відбійник. Після зіткнення водію ОСОБА_4 стало погано, він зупинив перший зустрічний автомобіль та поїхав додому задля того, аби взяти ліки. Через деякий час ОСОБА_4 взяв машину та приїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди, де вже чекала поліція.
Проте, інспектор УПП у м. Києві роти № 2 батальйону № 1 молодший лейтенант поліції ОСОБА_5, склавши на ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення щодо порушення останнім вимоги ПДР України та скоєння з його вини дорожньо-транспортної пригоди, виходив виключно з власної суб'єктивної думки, без всебічного врахування всіх інших обставин справи.
Також, апелянт звертає увагу на те, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, окрім рапорту поліцейського роти № 2 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_6, будь-які інші докази наявності вини ОСОБА_3 відсутні.
Зокрема, суд першої інстанції безпідставно проігнорував заявлене клопотання про виклик свідків з метою повного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, опитавши ОСОБА_3, потерпілу, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали провадження, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню із закриття провадження у справі щодо ОСОБА_3 та направленням матеріалів провадження до Управління національної поліції України в м. Києві для проведення додаткової перевірки з таких підстав.
З пояснень ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_7, свідка ОСОБА_8 під час апеляційного розгляду справи вбачається, що на час ДТП за кермом перебував саме ОСОБА_8
При цьому, як пояснив ОСОБА_3 під час апеляційного розгляду, він з друзями перебував в ресторані. Зателефонував своєму другові, щоб він приїхав та розвіз їх по домівках. Коли вони їхали додому, їх автомобіль був підрізаний іншим автомобілем. ОСОБА_8 намагався уйти від зіткнення, внаслідок чого автомобіль, в якому вони рухалися, почало крутити по дорозі, і зіткнувся з автомобілем під керуванням ОСОБА_7 ОСОБА_8 стало погано, він астматик. ОСОБА_8 зупинив автомобіль та поїхав додому за ліками, так як вони знаходилися недалеко від місця проживання ОСОБА_8 Вони викликали поліцію. Десь через півгодини приїхали працівники поліції. ОСОБА_8 повернувся на місце ДТП майже одночасно з працівниками поліції. Вони намагалися пояснити працівникам поліції, що не ОСОБА_3 був за кермом, проте, працівників поліції це не цікавило. Про те, що не він (ОСОБА_3) був за кермом, говорила і потерпіла та її пасажири одразу на місці ДТП, але протокол склали на нього.
Потерпіла ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції пояснила, що вона керувала автомобілем «Хюндай». В автомобілі також знаходилися її знайомі. Як сталося ДТП, пояснити не може. Відчула удар і все. Вона знаходилася в автомобілі, приходила у себе. Знайомі вийшли з автомобіля та пішли спілкуватися з пасажирами іншого автомобіля. Вони чекали поліцію не менше півгодини. Коли приїхали працівники поліції, вона вийшла з автомобіля, і в цей час приїхав інший чоловік, який сказав, що він був за кермом. Працівники поліції складали протокол на ОСОБА_3, а її знайомі говорили, що за кермом був інший чоловік, який приїхав пізніше. Про те, що за кермом був не ОСОБА_3, вона дізналася зі слів своїх знайомих, яких працівники поліції не захотіли опитувати.
Свідок ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції підтвердив пояснення ОСОБА_3 та потерпілої, пояснивши, що він приїхав на прохання друга. Але під час руху додому, їх «підрізав» інший автомобіль. Він застосував екстрене гальмування, але, внаслідок того, що він керував не своєю машиною, він не розрахував те, що в даному автомобілі «легкі» гальма, внаслідок чого автомобіль понесло по дорозі, а він вдарився груддю об кермо. Із-за цього у нього почався астматичний напад, ліків з собою не було, і він, зупинивши іншу машину, поїхав додому, так як недалеко живе. Дорога вночі була вільна. Він взяв ліки, сів у свій автомобіль та швидко повернувся на місце ДТП. Майже в цей час приїхали працівники поліції, яким він все розповів.
Аналогічні пояснення ОСОБА_8 давав і під час оформлення матеріалів ДТП (ас. 5).
Дані, викладені в рапорті працівника поліції про неможливість перебування ОСОБА_8 за кермом під час ДТП у зв'язку з відсутністю у нього будь-яких ознак шокового стану, а також за часом він не зміг би з'їздити до дому та повернутися, є припущеннями, які суперечать наявним у справі доказам.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.ст. 278, 280 КУпАП суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, як вбачається з наявних матеріалів, судом першої інстанції не були всебічно, повно та об'єктивно з'ясовані обставини справи, що призвело до прийняття помилкового рішення.
За таких обставин, постанова судді підлягає скасуванню із закриття провадження у справі щодо ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, з прийняттям нової постанови про направлення матеріалів до Управління національної поліції України в м. Києві для проведення додаткової перевірки та прийняття відповідних заходів реагування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року, якою ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення - скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Прийняти нову постанову, якою матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 406468 направити для додаткової перевірки до Управління національної поліції України в м. Києві для проведення додаткової перевірки.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
м. Києва М.А. Васильєва