18 січня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 16.09.2016 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хащевате Гайворонського району Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, затверджено угоду від 22 серпня 2016 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6 та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі,
Вказаним вироком ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 05.05.2016 приблизно 15 год. 30 хв., маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість за злочин пов'язаний із незаконним обігом наркотичних речовин, а саме за ч.2 ст.307 КК України, перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 49, взяв у наглядно знайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_8 презерватив заповнений особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим та поклав його собі до кишені джинсів, чим розпочав незаконне зберігання наркотичної речовини.
У подальшому, того ж дня, приблизно о 16 год. 30 хв. за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 49, ОСОБА_6 було зупинено працівниками поліції, в ході спілкування останній повідомив працівникам поліції, що незаконно зберігає при собі наркотичний засіб - опій ацетильований. Після того, під час огляду місця події, ОСОБА_6 в присутності понятих дістав із кишені своїх джинсів та надав презерватив заповнений особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, який він незаконно придбав та зберігав без мети збуту, для власного вживання.
Згідно висновку експерта від 21.07.2016 року № 1380 х, надана на дослідження рідина коричневого кольору масою 19,102 г містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, маса опію (в перерахунку на суху речовину) в рідині дорівнює 0, 801 г.
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_6 посилається на те, що в ході досудового розгляду між ним і прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої йому буде призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України. Під час судового розгляду було повідомлено, що угода частково змінена, однак не було повідомлено, що покарання необхідно буде відбувати реально. При цьому ОСОБА_6 також зазначає, що він повністю визнав вину, сприяв слідству, з'являвся до правоохоронних органів на першу вимогу, а також на те, що вчинений ним злочин не завдав наслідків і не становить суспільної небезпеки.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст.474 КПК, в тому числі нероз'яснення йому наслідки укладення угоди.
Як вбачається з із змісту угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6 від 22.08.2016 року (а.с. 9-12), сторони погодились на призначення ОСОБА_6 покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_6 погодився, поставивши свій підпис у відповідній графі. При укладенні угоди був присутній захисник ОСОБА_9 , який також засвідчив достовірність усіх викладених в угоді відомостей своїм підписом.
Суд першої інстанції призначив ОСОБА_6 покарання в розмірі, визначеному угодою про примирення.
При цьому, як вбачається з журналу судового засідання, звукозапису судового засідання та пояснень обвинуваченого, наданих під час апеляційного розгляду, головуючий у суді першої інстанції роз'яснив йому наслідки укладення угоди та дотримався інших вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст.474 КПК щодо порядку судового провадження на підставі угоди.
Отже вирок суду першої інстанції відповідає вимогам кримінального процесуального закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необхідність звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням апеляційним судом не розглядаються, оскільки відповідно до положень ч.4 ст.394 КПК України не входять до предмету апеляційного перегляду.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 16.09.2016 року щодо ОСОБА_6 без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КПК України зарахувати ОСОБА_6 строк попереднього ув'язнення з 16.09.2016 року до 18.01.2017 року включно у строк відбування покарання з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3