Справа № 2а-5336/10/2570
19 листопада 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про стягнення боргу та зобов'язання вчинити певні дії,-
18.10.2010 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі - УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова) про стягнення з управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на користь позивача недоплаченої суми щомісячного грошового утримання за 2008 рік - 34764 грн., за 2009 рік - 15368 грн., всього - 50123 грн. та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова з 01.01.2010 року виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання з повного розміру заробітної плати Голови господарського суду Чернігівської області. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він працював на посаді Голови господарського суду Чернігівської області і йому було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати. До 1 січня 2007 року довічне грошове утримання судді позивач отримував у господарському суді Чернігівської області. З 1 січня 2007р. відповідно до п. 49 ст. 71 та ст. 104 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці передані органам Пенсійного фонду України і з цього часу позивач отримує грошове утримання в управлінні Пенсійного фонду у Деснянському районі м. Чернігова. Довічне грошове утримання повинно йому виплачуватися виходячи з розміру заробітної плати працюючого Голови господарського суду Чернігівської області. Позивач неодноразово звертався до управління Пенсійного фонду в Деснянському районі м. Чернігова з довідками для здійснення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання. Однак, відповідачем було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного грошового утримання у відповідності до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891, відповідно до якого проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці не передбачено.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засідання проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що для проведення такого перерахунку на даний час немає законних підстав, оскільки нормами Закону України «Про статус суддів» проведення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям в разі зміни заробітної плати працюючого судді, як того бажає позивач - не передбачено. Право на перерахунок було встановлено постановою Верховної Ради України від 12.12.1992 року № 2863 - XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» до прийняття Закону України від 28.12.2007 року № 107 - VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" де зазначалося: «в разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді». Однак, пунктом 63 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107 - VI дане положення вищезазначеної постанови було виключено. Таким чином, проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям в разі зміни заробітної плати працюючого судді, починаючи з 01.01.2008 року - не передбачено діючим законодавством України. До того ж, постанова правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 року № 3-1, якою затверджений Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, що зареєстрований в Мін'юсті України 12.03.2008 року за № 200/14891, та зміст цього Порядку також не передбачають здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в разі зміни заробітної плати працюючим суддям. Також, наполягав на пропущенні позивачем строку звернення до суду у відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України та просив залишити позовну заяву без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 43 Закону України «Про статус суддів» судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді, і відповідно до ст. 44 цього Закону складається з посадового окладу, премії, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Судом встановлено, що позивач працював на посаді Голови господарського суду Чернігівської області та був звільнений з даної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку і йому було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90% заробітної плати.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів при здійсненні ними своїх повноважень, закріпленої у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм в майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання - це спрямована на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання виявляється в тому, що його правове регулювання і джерела фінансування визначаються Конституцією України, Законом України "Про статус суддів", Постановою Верховної Ради України від 15 грудня 1992 року N 2863-XII "Про порядок введення вдію Закону України "Про статус суддів".
Відповідно до п. 1 постанови Верховної Ради України від 15.12.92 р. „Про порядок введення в дію Закону України „Про статус суддів” з доповненнями, внесеними постановами Верховної Ради України від 06.05.93 р. та 24.02.94 р. в разі зміни заробітної плати працюючих суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на посаді, яку раніше займав суддя у відставці.
Судом встановлено, що до 01.01.2007 року довічне грошове утримання позивач отримував у господарському суді Чернігівської області, а з 01.01.2007 року функції щодо виплати та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 передано до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова.
Посилаючись на зміну заробітної плати Голови господарського суду Чернігівської області позивач звернувся до відповідача для обчислення довічного грошового утримання виходячи з нового розміру заробітної плати Голови господарського суду Чернігівської області, який працює на вказаній посаді, яку раніше займав суддя у відставці.
Відповідачем повідомлено позивача про відмову у такому перерахунку, так як вказане не передбачено Законом України «Про статус суддів». Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», вказану можливість перерахунку виключено з Постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 року №2863 «Про порядок введення в дію закону України «Про статус суддів».
Суд вважає, такі дії відповідача є порушенням передбачених ст. 22 Конституції України прав позивача, яка передбачає недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів.
Конституційний суд України в рішенні від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 у п. 7.1 ще раз вказав, що тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина, що містяться в частині третій ст. 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22,09.05р. № 5-рп/2005, згідно з яким «конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод».
Одночасно Конституційний Суд України у п. 7.7 вказаного вище рішення №10-рп/2008 вказав, що виключення пунктом 63 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» абзацу третього пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про статус суддів» і встановленого порядку, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звуження змісту і обсягу прав судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому Конституційний суд України вказав, що в цій частині положення пункту 63 розділу 11 Закону не узгоджується зі статтею 22 та частиною першою ст. 126 Конституції України і визнав ці положення неконституційними.
Конституційний Суд України в п.6 резолютивної частини рішення також вказав, що рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, яки виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Тобто, положення, що виключали можливість перерахунку довічного утримання, були чинними до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року, а тому у період до 22.05.2008 року орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення перерахунку, не зобов'язаний був його проводити у будь-який інший спосіб, окрім того, що передбачений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до законів України. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Зазначені конституційні вимоги поширюються на всі без винятку органи державної влади.
Отже, незважаючи на прийняте Конституційним Судом України Рішення, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не виконав свого обов'язку на вчинення дій, щоб унеможливити порушення прав позивача на своєчасне отримання щомісячного довічного грошового утримання та неправомірно відмовив позивачу в здійсненні перерахунку довічного грошового утримання.
Згідно наданої відповідачем суду довідки від 19.11.2010 року №4732/06 про розмір довічного грошового утримання позивача, з врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наявних у матеріалах справи, з 01.01.2008 року по 31.12.2009 рік відповідачем не доплачено позивачу 92814,03 гривень.
Частиною 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Тому, суд з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача та на підставі довідки УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова від 19.11.2010 року №4732/06 (а.с.52), вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог позивача та стягнути з УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова на користь позивача недоплачені суми щомісячного грошового утримання за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 92814,03 грн.
Суд не бере до уваги посилання позивача на пропущення позивачем строку звернення до суду з наступних підстав.
Щомісячне довічне грошове утримання суддів не є пенсією, оскільки згідно зі ст. 43 Закону України "Про статус суддів" призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Водночас, як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 18 червня 2007 р. N 4-рп/2007 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 36, пунктів 20, 33, 49, 50 ст. 71, ст. 97, 98, 104, 105 Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про гарантії незалежності суддів), щомісячне довічне грошове утримання, як і пенсія, є особливою формою соціального забезпечення суддів, а тому на дані правовідносини не може поширюватися строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про стягнення боргу та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова на користь позивача недоплачені суми щомісячного грошового утримання з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року в розмірі 92814(дев'яносто дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 03 коп.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова з 01.01.2010 року виплачувати позивачу щомісячне грошове утримання з повного розміру заробітної плати Голови господарського суду Чернігівської області.
Порядок апеляційного оскарження постанови суду, передбачений ст. 185-186 КАС України.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.