Апеляційний суд міста Києва
Справа № 753/16801/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Цимбал І.К.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/599/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
18 січня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Рейнарт І.М., Слюсар Т.А.
при секретарі Крічфалуши С.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заріччя Урлівська, 34-А» про усунення перешкод у користування майном.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
14 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, про усунення перешкоду у користування майном, посилаючись на те, що відповідачем протиправно було встановлено шлагбаум перед прибудинковою територією будинку, в якому позивач на праві власності має квартиру, і який позбавлений можливості безперешкодно користуватися прибудинковою територією, пересуватися на власному транспорті тощо. Так, позивач стверджує, що шлагбаум було встановлено самовільно без погодження з відповідними контролюючими органами, всупереч волевиявленню членів ОСББ.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Заріччя Урлівська 34 - А», про усунення перешкоду у користування майном відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_3 - представник ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність. Зокрема зазначав, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому суд першої інстанції не повно з'ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду. В обгрунтування апеляційної скарги вказував на те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів постійного контролю шлагбаума. Покази свідків, на його думку, які не обізнані щодо певної обставини, не можуть бути належними доказами, а наявність консьєржу - відсутні докази трудових відносин з ОСББ. Звернув увагу суду на те, що жодного разу відповідач не пропонував йому безкоштовне отримання електронного ключа від шлагбауму. Вважає, щодо платного придбання електронного ключа, є порушенням ст. 21 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки відсутнє волевиявлення позивача. Наголошував на тому, що ОСББ було встановлено шлагбаум саме для того, щоб перекрити проїзд транспортних засобів до прибудинкової території. А відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, яка кореспондується із ст. 321 ЦК України. Встановлений відповідачем шлагбаум унеможливлює проїзд позивача до прибудинкової території та порушує його право власності, оскільки таким чином обмежується право володіння та користування майном (транспортними засобами) на власний розсуд, ОСОБА_4 не має можливості вільно, у будь-який час проїхати до своєї квартири на прибудинкову територію будинку за адресою: АДРЕСА_2. Встановлення шлагбауму на прибудинковій території порушує право позивача та третіх осіб на свободу пересування та повноцінне користування своїм майном. Контроль за шлагбаумом не здійснюється, розміщений шлагбаум ставить під значну загрозу право позивача та мешканців на отримання медичної, протиаварійної та протипожежної охорони, оскільки він перешкоджає вільному проїзду до приміщень будинку санітарного, аварійного та іншого автотранспорту. Окремо питання розміщення шлагбауму у опитуванні не ставилось, власники квартир підписувались за впорядкування асфальтного покриття для поліпшення проїзду автомобілів, розміщення баків для сміття, забезпечення заїзду у двір сміттєвоза, а також збільшення зелених насаджень (дерев і кущів).
Крім того, звернув увагу суду та наголошував на тому, що ОСББ провів опитування без врахування остаточної кількості співвласників будинку (кворуму), тому не можна визначити просту більшість голосів, що безумовно свідчить про незаконне встановлення шлагбауму без будь-яких правових підстав. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін ( ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України).
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положеньст.57-66 ЦПК України.
Відповідно до вимог частини першої ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав згідно ст.ст.57- 60 ЦПК України належних та допустимих доказів, того що встановлення шлагбауму порушує право власності останнього, зокрема, що внаслідок встановлення такого шлагбауму він не міг проїхати на прибудинкову територію, йому було відмовлено у цьому тощо. В судовому засіданні не встановлено обставин порушення інших прав позивача, зокрема на безпеку здоров'я тощо, оскільки докази про чинення перешкод проїзду до прибудинкової території завдяки встановлення шлагбауму спеціального транспорту також відсутні.
З такими висновками суду слід погодитись виходячи з наступного.
При ухваленні рішення про залишення без задоволення позовних вимог суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 в якому створено ОСББ «Заріччя Урлівська 34 - А» /а.с. 8, 45 - 50/.
Шляхом проведення письмового опитування власників квартир, які відповідно до статуту є членами ОСББ (та за кошти останніх, а також кошти мешканців будинку), було прийнято рішення та встановлено шлагбаум на прибудинковому заїзді будинку АДРЕСА_1
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, матеріалами справи доведено, що рішення про встановлення автоматичного шлагбауму поблизу будинку було прийнято членами ОСББ. Дане рішення є чинним, його ніким не оскаржено.
З показів свідків вбачається, що вказаний шлагбаум постійно контролюється за допомогою відео нагляду та візуального спостереження консьєржем, робоче місце якого знаходиться біля під'їзду будинку. Крім того, наявність відео нагляду підтверджується копіями фотокарток, що не спростовується учасниками процесу. Після встановлення шлагбауму, бажаючі мешканці придбали електронні ключі, що в свою чергу було запропоновано і позивачу і ним не заперечувалось, а хто не бажав придбати ключ, безперешкодно користуються послугами консьєржів, які цілодобово контролюють в'їзд до будинку і постійно перебувають на зв'язку і на своєму робочому місці.
Пунктом 15.2.11. Рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 «Про Правила благоустрою міста Києва» передбачалася видача дозволів (ордерів) на порушення благоустрою у зв'язку з виконанням робіт по заміні вітрин, вікон, дверей, влаштування блокуючих пристроїв, шлагбаумів, штучних перешкод; влаштування декоративних огорож (висотою до 1,0 м); влаштуванню блокуючих пристроїв, шлагбаумів, штучних перешкод, встановленню кондиціонерів, супутникових антен, витяжок; влаштуванню дитячих майданчиків та спортивних майданчиків, майданчиків для відпочинку людей здійснюється виконавчими органами районних у м. Києві рад у порядку та на умовах, визначених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Отже, для облаштування шлагбауму на заїзд до прибудинкової території будинку усім власникам квартир будинку необхідно було звертатися до Головного управління контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва.
Разом з тим, що стосується дозвільних документів для встановлення шлагбауму, то п. 15.2.11 правил благоустрою, затверджених Рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008 року, який передбачав отримання дозволу на встановлення шлагбауму, був виключений рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року № 35/6251.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи доведені.
Висновки суду щодо підстав для відмови у задоволені позовних вимог відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та порушення процесуальних норм, що призвело до неправильного вирішення справи, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Всі висновки суду першої інстанції щодо безпідставності заявленого позову повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга представника позивача не містить, в ході апеляційного розгляду представник позивача також не навів таких обставин.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки не доведено, що у результаті дій відповідача порушено право власності чи право користування позивача своїм житловим приміщення, прибудинковою територією або є підстави передбачати можливість порушення цих прав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 01 листопада 2016 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: