Справа № 22-ц/796/1961/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Богінкевич С.М.
Доповідач-Чобіток А.О.
19 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого -Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Шебуєвої В.А.
при секретарі - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3 % річних та моральної шкоди,-
У липні 2015 року позивач пред»явив вказаний позов до відповідачів та зазначав,що 26.03. 2014 року близько 16 год.05 хв. на перехресті вул. Андріївській та вул. Набережно-Хрещатицькій у м. Києві сталася ДТП, з вини ОСОБА_3,який керував автомобілем НОМЕР_1, який на праві власності належить відповідачу та здійснив наїзд на його автомобіль «Шкода» д.н.з. НОМЕР_2, яким він керував. Внаслідок ДТП при вказаних обставинах було пошкоджено його автомобіль,в зв»язку з чим він 28.03.2014 року звернувся до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою про страховий випадок, а в подальшому про виплату страхового відшкодування,оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована цією страховою компанією відповідно до ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Посилаючись на те,що автомобілем відповідача йому завдано шкоду, вартість якої визначено висновком №517 від 11.03.2015 року у розмірі 43 268,59 грн. в тому числі втрата товарного виду у розмірі 14 033,93 грн. , а страховою компанією йому виплачено лише 4767,07 страхового відшкодування, після остаточних уточнень позовних вимог,позивач просив стягнути з ОСОБА_3 14 388,93 грн. втрати товарної вартості з урахуванням вартості її розрахунку,500 грн. франшизи та 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» матеріальну шкоду у розмірі 33 948,44 грн. разом з витратами на її розрахунок, 25 746,84 грн. - пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 21 037,85 грн. інфляційних втрат, 1 710,44 грн. 3 % річних, 353,50 грн. за проведення рецензування звіту №1711 від 01.04.2014 року,10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та судові витрати.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2016 року позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача суму франшизи у розмірі 500 грн. та судовий збір у розмірі 4 грн.97 коп.. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач,посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції,просить скасувати його та ухвалити нове,яким позов задовольнити. Зазначає, що судом не надана оцінка встановленим обставинам справи та не звернуто увагу на докази,які свідчать про неспроможність звіту №1711 від 01.04.2014 року на підставі,якого було розраховано розмір страхового відшкодування страховою компанією і який спростовується наданим ним експертним висновком авто товарознавчого дослідження з визначення вартості матеріальної шкоди колісно-транспортного засобу № 517 від 11 березня 2015 року.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання , обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи,колегія суддів приходить до наступного.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 26.03.2014 року о 16 годині 05 хвилин в м. Києві на перехресті вул. Андріївська - вул. Набережно-Хрещатицька, керуючи автомобілем НОМЕР_3, не виконав вимоги дорожнього знаку «Об'їзд перешкоди з лівого боку», об'їхав перешкоду з правого боку, виїхав на напрямний острівець, який позначений дорожньою розміткою 1.1, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, чим порушив п.п. 1.5, 2.3 Б додаток 1, дор. знак 4.8 додаток 2, дор. знак 1.1. ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Шкода» д.н. НОМЕР_4, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва від 15.07.2014 року відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні вищезазначеної ДТП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с.7).
Власником пошкодженого у вищезазначеній ДТП автомобіля «Шкода» д.н. НОМЕР_4 відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_7 є позивач, а автомобіля НОМЕР_3 - ОСОБА_3.
На час скоєння вищезазначеної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», відповідно до Полісу № АС/7010253 (а.с.63).
28.03.2014 року позивач звернувся із заявою-повідомленням до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», про ДТП 26.03.2014 року в м.Києві та пошкодження його автомобіля «Шкода» д.н. НОМЕР_5 (а.с.64).
За заявою ПрАТ СК«Українська пожежно-страхова компанія» суб»єктом підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем «ОСОБА_10» було складено звіт №1711 від 01.04.2014 року і визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача у розмірі 5 267,06 грн.
Починаючи з липня 2014 року позивач неодноразово звертався з заявами до страхової компанії з проханням ознайомити його з матеріалами страхової справи за вказаним страховим випадком, розрахунком матеріального збитку та страхового відшкодування.
Оскільки позивачу не було повідомлено страховою компаніє про розмір страхового відшкодування, за його заявою ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» було складено звіт № 583 від 10.10.2014 року і визначено,що вартість матеріального збитку ,завданого позивачу пошкодженням його автомобіля складає 23304,75 грн.,а вартість втрати товарного вигляду автомобіля становить 8 706,02 грн..
Проте ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» прийшло до висновку про виплату страхового відшкодування позивачу, з врахуванням безумовної франшизи, у розмірі 4 767,07 грн.,перерахувавши вказану суму ТОВ «Автосервіс» 19.12.2014 року. При цьому, вказавши у акті, що вартість відновленого ремонту автомобіля позивача без врахування фізичного зносу деталей згідно ремонтної калькуляції № uip 7917 від 01.04.2014 року складає 5 267,07грн.(а.с.81)
Не погодившись з таким розміром страхового відшкодування,позивач замовив експертне авто - товарознавче дослідження, яке було проведено експертом Рябченком В.І.ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» і відповідно до його висновку № 517 від 11 березня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 32 234,66 грн., а вартість втрати товарного вигляду - 14 269,59 грн. (а.с.18-27).
Пред»явивши позовні вимоги до відповідачів,позивач посилався саме на цей експертний висновок.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПрАТ «УПСК» у повному обсязі та у відповідності до Закону України № 1961-IV виконало зобов'язання перед позивачем та страхувальником за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7010253 від 15.09.2013 року, у зв'язку з чим вимоги щодо стягнення із ПрАТ «УПСК» вартості матеріального збитку у розмірі 33 948,44 грн., який складається з 32 234,66 грн. (46 268,59 грн. - матеріальна шкода відповідно до звіту експертного автотоварозначого дослідження № 517 від 11.03.2015 року (а.с.18-21) - 14 033,93 втрата товарної вартості відповідно до звіту експертного автотоварозначого дослідження № 517 від 11.03.2015 року (а.с.18-21) та 888,80 грн. - вартості складання звіту з визначення вартості матеріального збитку №583 від 10.10.2014 року (а.с.14, 15), 824,98 грн. - вартості проведеного експертного автотоварознавчого дослідження № 517 від 11.03.2015 року) з врахуванням франшизи 500 грн. та здійсненої страхової виплати у розмірі 4 767,07 грн. задоволенню не підлягають.
Що стосується позовної вимоги позивача щодо стягнення з ПрАТ «УПСК» на його користь пені за прострочення виплати відшкодування, інфляційних втрат, 3 % річних, за проведення Рецензування Звіту №1711 від 01.04.2014 року, суд прийшов до висновку, що вони не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовної вимоги про стягнення вартості матеріального збитку у розмірі 33 948,44 грн., у зв'язку з чим задоволенню також не підлягають.
Крім того, що стосується позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_3 14 388,93 грн. (14 033,93 грн. вартості ВТВ відповідно до експертного висновку якого №517 від 11.03.2015 року та 355 грн. вартості проведення звіту ТОВ «НЕАК») також не підлягає задоволенню, оскільки не обґрунтована та не підтверджена належними та допустимими доказами.
Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції,оскільки суд дійшов до такого висновку з порушенням норм матеріального та процесуального права, не взявши до уваги всіх обставин, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог та належним чином не перевіривши обґрунтованість заперечень відповідачів.
Так з матеріалів справи вбачається,що відповідачем ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» до справи було надано звіт №1711 від 01.04.2014 року з доданою ремонтною калькуляцією №1711, підписаний оцінювачем ОСОБА_5 та директором ОСОБА_6 , відповідно до якого вартість матеріальної шкоди в зв»язку з пошкодженням автомобіля позивача становить 5 267,07грн..
Проте в страховому акті № ОЦ/177/011/14/0274 від 18.12.2014 року ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» йдеться посилання на ремонту калькуляцію № uip 7917 від 01.04.2014 року (т.1а.с.81).
ТОВ «Аудатекс Україна» в своєму листі зазначило,що по відношенню до транспортного засобу Skoda Octavia державний номер НОМЕР_6 калькуляції виконували наступні користувачі: ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» №справи 571 від 06.03.2015, ТОВ «Незалежна експертно-асистуюча компанія» номер справи 583_ 2014 від 10.10.2014 року та ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» номер справи uip 7917 від 01.04.2014 року (т.1 а.с.102).
З витягу протоколу засідання екзаменаційної комісії Фонду державного майна України від 28 квітня 2016 року вбачається,що оцінювач ОСОБА_5 звіт №1711 з оцінки транспортного засобу 01.04.2014 року не складав і стверджував,що його підпис на цьому звіті фальсифіковано (а.с.160).
Висновком експертного почеркознавчого дослідження за №14427 від 21.06.2016 року, проведеного Київським експертно-дослідним Центром, встановлено,що підписи від імені ОСОБА_5, електрографічні зображення яких містяться в графі «Оцінювач ОСОБА_5» в електрокопії першого та другого примірників Звіту №1711 з оцінки транспортного засобу від 01.04.2014 року,та підпис від імені ОСОБА_5, електрографічне зображення якого міститься нижче графи «Стоимость ремонта с ндс» в електрофотокопії документу «Ремонтна калькуляція № 1711» від 01.04.2014 року,- виконано не ОСОБА_7,а іншою особою ( т.2 а.с.38-43)
За вказаних обставин колегія суддів не вважає достовірним доказом ремонтну калькуляцію № uip 7917 від 01.04.2014 року, яка складена представником страхової компанії ОСОБА_8 і на підставі якого страхова компанія вирахувала страхове відшкодування і вважає, що страхова компанія не здійснила належної оцінки пошкодженням автомобіля позивача та не виконала своїх обов»язків щодо своєчасної виплати йому страхового відшкодування,як це передбачено ЗУ«Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
До того ж на підтвердження зазначеного страхова компанія,не з»явившись в судове засідання апеляційної інстанції на неодноразові виклики суду, 08.08.2016 року виплатила позивачу готівкою 11112,70 грн. страхового відшкодування, виходячи зі звіту № 583 від 10.10.2014 року, який був складений ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» за заявою позивача.
Оцінюючи вищевикладені обставини,колегія суддів вважає,що відповідач ПрАТ СК «Українська пожежно-страхова компанія» не провів належну оцінку пошкоджень автомобіля позивача, отриманих внаслідок ДТП при вищевказаних обставин,не виконав своїх обов»язків за полісом № АС/7010253 щодо визначення розміру страхового відшкодування за страховим випадком,в зв»язку з чим суд першої інстанції безпідставно звільнив відповідачів від цивільної відповідальності перед позивачем.
Оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції, ні ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ні ОСОБА_3 не надали доказів на спростування висновку № 517 від 11 березня 2015 року, проведеного експертом Рябченком В.І. ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» , відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 32 234,66 грн.,а вартість товарного вигляду - 14 269,59 грн.(а.с.18-27), колегія суддів вважає даний доказ належним та допустимим в розумінні ст.ст. 59,60 ЦПК України та ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
При визначенні розміру страхового відшкодування,яке підлягає стягненню з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача,колегія суддів враховує суму,яка була виплачена страховою компанією позивачу готівкою у розмірі 11 112,70 грн. під час розгляду справи в апеляційній інстанції (т.2 а.с.28 ) і вважає, що необхідно стягнути страхове відшкодування за вирахуванням франшизи - 500 грн. у розмірі 20621,96 грн..
При цьому колегія суддів відхиляє розрахунок страхової компанії стосовно виплаченого страхового відшкодування,оскільки він зроблений 19.12.2016 року, виходячи зі звіту № 583 від 10.10.2014 року, тоді як такі дії повинні були вчинені страховою компанією ще в жовтні 2014 року.
Статтею 992 ЦК України передбачено,що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов»язаний сплатити неустойку в розмірі,встановленому договором або законом.
Відповідно до ст. 36.5. ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки
Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який
нараховується пеня.
Колегія суддів вважає,що зі страхової компанії підлягає стягненню пеня за прострочення виконання грошового зобов»язання у розмірі 31 734,66 грн. за період з 18.10.2014 року по 27.06.2016 року у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України у сумі 24 245,28 грн..
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-927цс16 потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за цим договором: на його або третьої особи користь страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування і зважаючи на юридичнуприроду правовідносин сторіняк грошових зобов'язань, наних поширюється діячастини другої статті 625 ЦК Українияк спеціального видуцивільно-правової відповідальності за прострочення виконаннязобов'язання.
Колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» інфляційні втрати у розмірі 26 784,05 грн.,три відсотки річних у розмірі 1614,56 грн.,за весь період з18.10.2014 року по 27.06.2016 року невиконання грошового зобов»язання перед позивачем.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовґязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За вищевказаним висновком експерта втрата товарного вигляду автомобіля позивача складає 14 033,93 грн., то вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_3, як з винної особи в спричиненні матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля позивача,а також 500 грн. франшизи.
При цьому колегія суддів не бере до уваги заперечення представника ОСОБА_3стосовно неправомірності вимог позивача за експертним висновком стосовно розміру матеріальної шкоди,спричиненої внаслідок пошкодження його автомобіля,який проведений майже через рік після дорожньо-транспортної пригоди і вважає,що у відповідача ОСОБА_3,винуватість якого у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди встановлена судовим рішенням, була можливість прийняти міри до належного виконання обов»язків страховою компанією,з якою у нього було укладено договір страхування його цивільно-правової відповідальності як власника транспортного засобу,щодо визначення страхового відшкодування та виплати його позивачу у строки передбачені ЗУ «Про обов»язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Верховний Суд України в п 9. Постанови Пленуму №4 від 31.03.1995 року з відповідними змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)шкоди роз»яснив,що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів вважає,що відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду за негативні явища,які виникли у позивача в зв»язку з пошкодженням його автомобіля, понесенням збитків та порушенням нормальних життєвих зв»язків в зв»язку з тривалим доведенням факту спричинення йому дійсної матеріальної шкоди та зусиллями,необхідними для відновлення попереднього стану.
При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить із засад розумності,виваженості та справедливості і вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_9 на користь позивача 3000 грн..
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», колегія суддів за результатами вирішення даної справи вважає за необхідне змінити розподіл судових витрат , стягнувши з відповідачів на користь позивача , сплачений ним судовий збір пропорційно до задоволених вимог останнього до кожного з відповідачів , а також стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь держави 127,15 грн., які позивачем було не доплачено при поданні та уточненні позовних вимог у суді першої інстанції.
Крім того, з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2067,28 грн., які підтверджені документально ( т. 1 а.с. 15-17, 28-29, 124).
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст.304,307,309,314,316,319 ЦПК України,колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити .
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 червня 2016 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 20621,96 грн., пеню за прострочення виплати грошової суми у розмірі 24 245,28 грн.,інфляційні втрати у розмірі 26 784,05 грн., три відсотки річних у розмірі 1614,56 грн., судові витрати у розмірі 2067,28 грн. та судовий збір у розмірі 1492,02 грн..
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» в доход держави судовий збір у розмірі 127,15 грн..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 14 388,93 грн. матеріальної шкоди ,500 грн. франшизи , моральної шкоди у розмірі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 1023,12 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: