24 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 522/17295/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
за участю секретаря: Авраменко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання протиправною бездіяльності,-
20.08.2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.11.2016 року, просила зобов'язати призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з 10.06.2014 року; стягнути з відповідачів на її користь моральну шкоду у розмірі 79 675,00 грн.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2
12.12.2016 року, не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі апелянт наголошує, що судом першої інстанції при розгляді справи було неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та на підставі вказаного ставиться питання про скасування постанови Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року та прийняття нової про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 працювала в Одеському обласному театрі ляльок, починаючи з 11.09.1984 року по 01.09.2011 року, про що свідчать записи в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с 30-32).
16.07.2014 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси з заявою про призначення їй пенсії за вислугою років згідно п. "ж" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси №107 від 21.07.2014 року позивачу було відмовлено в призначенні вищевказаної пенсії за вислугою років, оскільки спеціальний стаж склав 20 років 5 місяців 14 днів, якого недостатньо для призначення даного виду пенсії (а.с. 10).
08.08.2014 року відмовну пенсійну справу позивачки, за її скаргою, було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на перевірку. Після доопрацювання загальний стаж ОСОБА_2 було встановлено 27 років 2 місяці 7 днів, з яких спеціальний стаж на посаді артистки театру склав 22 роки 8 місяців 2 дні (а.с.63).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, виходив з того, що у позивача відсутній достатній спеціальний стаж, що дає право на пенсію.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:
Відповідно п. "ж" ст. 13 Закону України Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право артисти театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів при стажі творчої діяльності від 20 до 35 років за переліком та у порядку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, але не раніше досягнення 55 років.
Постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року «Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення» було затверджено нормативні акти з питань пенсійного забезпечення, в тому числі і перелік посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку.
Відповідно до зазначеної постанови, право на пенсію за вислугу років мають при стажі творчої діяльності на посадах, передбачених у цьому пункті, не менше 20 років: артисти балету та балету на льоду; артисти - виконавці танцювальних номерів у професійних художніх колективах; артисти театрів міміки та жесту; травесті (артисти, які виконують ролі хлопчиків, підлітків, дівчаток); артисти цирків і концертних організацій: гімнасти, мотовелофігуристи, еквілібристи, балансери, акробати, наїзники, дресирувальники диких звірів, борці, клоуни (коверні), які виконують номери жанрів циркового мистецтва, що дають право на пенсію за вислугу років, силові жонглери, ліліпути - артисти всіх найменувань; артистки-вокалістки (солістки), солістки-бандуристки театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв, жокеї.
При стажі творчої діяльності на посадах, передбачених у цьому пункті, не менше 25 років право на пенсію мають: артисти-вокалісти (солісти) театрів опери і балету, музичних і музично-драматичних театрів, концертних організацій, телебачення і радіомовлення, оперних студій вищих навчальних закладів мистецтв (крім артисток-вокалісток (солісток), вказаних у пункті 1 цього Переліку); артисти - виконавці трюкових номерів (каскадери); артисти професійних хорових колективів, які виконують сольні партії; артисти, які грають на духових інструментах у професійних художніх колективах; артисти-ляльководи в театрах ляльок і цирках; артисти театрів юного глядача (театрів для дітей та юнацтва); жонглери та артисти оригінального жанру в цирках і концертних організаціях.
Позивач вважає, що має право на призначення пенсії за вислугою років за п. 1 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, згідно якого право на пенсію за вислугою років мають особи незалежно від віку, за наявності стажу творчої діяльності на посаді артистки травесті не менше 20 років, а також за п. 2 Постанови КМУ №583 від 12.10.1992 року, згідно якого право на пенсію за вислугою років мають особи незалежно від віку, за наявності стажу творчої діяльності на посаді артистки-ляльковода в театрі ляльок за наявності стажу творчої діяльності на посаді не менше 25 років.
У довідці комунального закладу "Одеський обласний театр ляльок" вих. №116 від 21.07.2016 року зазначено, що відповідно штатного розпису за період з 1984 року по 2011 рік в КЗ "Одеський обласний театр ляльок" не передбачена посада травесті. ОСОБА_2 працювала на посаді артиста І категорії в період з 12.09.1984 року по 09.08.1986 року; з 30.08.1988 року по 05.12.1996 року; з 01.12.1999 року по 01.09.2011 року. За періоди роботи виконала ролі у 24 спектаклях (а.с. 147-148).
Наявною у матеріалах справи трудовою книжкою позивача також підтверджується, що трудовий стаж ОСОБА_2 на посаді артиста-ляльковода в театрах ляльок становить 22 роки 08 місяців 02 днів.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що у позивача відсутній спеціальний творчий стаж на посаді артиста-ляльковода в театрах ляльок, необхідний для призначення пенсії за вислугу років.
В свою чергу, призначення позивачу пенсії за вислугу років при творчому стажі не менше 20 років не вбачається можливим, оскільки посада травесті (артистів, які виконують ролі хлопчиків, підлітків, дівчаток) в КЗ "Одеський обласний театр ляльок" в період роботи ОСОБА_2 не була передбачена штатним розписом театру.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди колегія суддів зазначає наступне:
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленумом Верховного Суду України від 32 березня 1995 року №4 (із змінами і доповненнями від 25 травня 2001 року № 5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Зважаючи, що судом апеляційної інстанції не встановлено жодного протиправного діяння відповідачів стосовно ОСОБА_2, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22 листопада 2016 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв