33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"24" січня 2017 р. Справа № 906/1304/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Тимошенко О.М.
судді Коломис В.В. ,
судді Мамченко Ю.А.
при секретарі Саган І.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача 1 - не з'явився
від відповідача 2 - не з'явився
від відповідача 3 - ОСОБА_2
від третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в собі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.16 р. у справі № 906/1304/14
за позовом Публічного акціонерного товариство "Банк "Форум" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Форум"
до Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Компані" (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" с. Галіївка, Чуднівського р-ну)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - фізична особа ОСОБА_4 (м. Житомир)
про стягнення 5 348 360,96 грн.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 року зі справи № 906/1304/14 (суддя Машевська О.П.) зупинено провадження у справі №906/1304/14 до вирішення по суті справи Господарського суду міста Києва №910/19418/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Галіївський маслозавод" до відповідача-1 ПАТ "Банк Форум", відповідача-2 ПАТ "Фаворит Компані" про визнання положень договору нікчемними та визнання припиненими правовідносин, які виникли на підставі договору поруки, та набрання рішенням у справі № 910/19418/16 законної сили.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що вирішення питання визнання положень договору нікчемним у окремому судовому провадженні не є підставою для зупинення провадження у справі, а саме питання визнання положень договору нікчемним підлягає вирішенню у судовій справі № 906/1304/14 з врахування судових рішень по справі № 910/ 32415/15.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити.
Відповідач-1 у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що окремий позов в іншій справі поданий ТОВ "Галіївський маслозавод" на підставі того, що особи вільні у виборі наявних способів для справедливого захисту своїх прав, та з цією метою підприємство звернулось з позовом у справі 910/91418/16 окремо від справи №906/1304/14. Звертає увагу, що позов ТОВ "Галіївський маслозавод" до суду у справі 910/91418/16 із вимогами, пов'язаними з предметом спору у справі № 906/1304/14, є належним способом захисту порушеного права. З огляду на вищезазначене вважає подану апеляційну скаргу необґрунтованою, а ухвалу суду про зупинення розгляду - законною та обґрунтованою. Просить залишити ухвалу від 08.11.2016 без змін а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання представник відповідача-1 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач-3 у своєму відзиві також заперечує проти доводів апелянта. Вважає, що нікчемність умов кредитного договору та визнання правовідносин поруки припиненими мають бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, а не за правилами п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України, адже господарським судом м. Києва вже відкрито провадження у справі. Відтак, у суду першої інстанції були всі підстави зупинити провадження у справі № 9061304/14. Просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
В судовому засіданні представник відповідача-3 підтримав викладені у відзиві заперечення.
Інші учасники провадження у справі письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзиви на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 року зі справи № 906/1304/14 залишити без змін виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення заборгованості з позичальника та поручителів як солідарних боржників, які у відзивах на позов доводять про припинення поруки за правилом ч. 1 ст. 559 ЦК України через зміну позивачем в односторонньому порядку процентної ставки з 20,5 % до 22,5%, внаслідок чого збільшується обсяг їх відповідальності.
Верховний Суд України щодо цього питання сформулював правовий висновок у постановах від 21 травня 2012 року (№ 6-18цс11, № 6-69цс11), від 20 квітня 2016 року (6-2662цс15) у яких зазначив, що за положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується, а тому в цьому випадку не обов'язково звертатися до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим, проте такі вимоги підлягають розгляду судом за наявності відповідного спору.
Водночас у постанові від 21.05.2012 (№ 6-20цс11) Верховний Суд України сформулював правовий висновок про те, що у випадку невизнання кредитором права поручителя, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України на припинення зобов'язання за договором поруки, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Звертаючись до господарського суду м. Києва з позовом, ТОВ "Галіївський маслозавод" посилається на невизнання банком його права, передбаченого ч. 1 ст. 559 ЦК України, на припинення поруки у зв'язку зі зміною зобов'язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що кожен з поручителів окремо поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарний боржник. Також умовами договорів поруки передбачено право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо поручителю. При цьому даними договорами не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою.
Окрім того, ТОВ "Галіївський маслозавод", на підставі ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, вважає нікчемними положення п. 3.4 Кредитного договору №1-0008/13/16-КL від 12.09.2013р. у якому сторони домовились про те, що у разі порушення (невиконання або неналежне виконання) позичальником обов'язків, передбачених п.п.5.2.3 (а), (b), (е), (g) п. 5.2.11, п. 5.2.12, п. 5.2.13, п. 5.2.14 цього Договору, а так само, у разі порушення відповідною особою, що виступає поручителем позичальника згідно з п. 1.5. Договору, будь-якого з аналогічних обов'язків за відповідним договором поруки, розмір процентної ставки, встановлений згідно з п. п. 3.2. цього Договору, збільшується на 2% (два проценти) річних. Про факт збільшення розміру процентної ставки, а також дату, з якої остання вважається збільшеною, кредитор письмово повідомляє позичальника. Сторони розуміють, що вищезазначене збільшення розміру процентної ставки буде здійснено в разі настання вищевказаних обставин (умов) та не потребуватиме укладення будь-якого договору про внесення змін до цього Договору, та сторони згодні з таким збільшенням щодо всієї суми можливої заборгованості за кредитом в межах Кредитного Ліміту.
Так, у ч.3. ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
За умовою п. 3.2 Кредитного договору №1-0008/13/16-КL від 12.09.2013р. за користування Кредитом Позичальник сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, яка встановлюється на весь період дії цього Договору в розмірі 20,5% річних.
Верховний Суд України у постанові від 02.03.2016р. (6-308цс16) зазначив, що відповідно до частини другої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та при наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред'явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність в силу закону у зв'язку з її оспоренням та не визнанням іншими особами.
У п.2.5.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" також роз'яснено, що за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку.
Сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним).
Відповідно до ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, тобто такий, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Місцевий суд вірно зазначив, що оскільки ТОВ "Галіївський маслозавод" у цій справі має процесуальний статус відповідача, ефективним засобом правового захисту його права на визнання поруки припиненою не може вважатися відзив на позов та додаткові письмові пояснення до нього, в ситуації, коли банк не визнає цього права, що вказує про наявність спору.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нікчемність умови п. 3.4 Кредитного договору №1-0008/13/16-КL від 12.09.2013р. повинна бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, а не за правилом п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України, що наділяє суд правом визнати недійсним оспорюваний правочин.
Відтак, враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що окреме позовне провадження розпочате у справі № 910/19418/16, в якій можуть бути встановлені обставини, що впливають на вирішення спору у справі № 906/1304/14, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/19418/16.
Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" в собі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Форум" від 12.12.2016 р. залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 08.11.2016 року зі справи № 906/1304/14 залишити без змін.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Мамченко Ю.А.